№9(68)(2017)

Напередодні відкриття сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання спікер парламенту Андрій Парубій на засіданні Погоджувальної ради пообіцяв, що основним завданням на нинішню осінь буде розгляд пріоритетних для країни реформ: освітньої, медичної, судової, пенсійної та реформи парламенту. «Вони потребують дуже детального, фундаментального та глибокого розгляду, бо кожна з реформ несе серйозні зміни у свою сферу, і за ними стоять долі людей», – підкреслив керівник вищого законодавчого органу держави.

Андрій Парубій повідомив, що до законопроекту про медичну реформу внесено 893 правки, до законодавчих актів, які стосуються пенсійної реформи, подано 2100 правок, освітньої – 1700 (із яких 600 відхилено), до проектів судової реформи внесено майже 5 тисяч правок, і закликав колег налаштуватися на «ґрунтовну роботу», адже кожну з реформ потрібно розглядати за повною процедурою.

На відкриття сесії зареєструвалися аж 375 народних депутатів, до парламенту прийшов Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, судової гілки влади, глави диппредставництв іноземних держав. Андрій Парубій наголосив, що найголовнішим пріоритетом у роботі Верховної Ради під час сьомої сесії залишиться національна безпека та оборона держави. Володимир Гройсман заявив, що Верховна Рада має вирішити низку важливих питань, які дозволять провести реформи в Україні та закликав «об’єднатися для прийняття конкретних рішень».

Наскільки серйозно депутати сприйняли цей заклик, можна було побачити уже на перших спробах голосування. Вони не ухвалили порядок денний на час роботи сьомої сесії. Керівник фракції Радикальної партії Олег Ляшко пропонував включити до порядку денного сьомої сесії всі законопроекти, подані до 5 вересня. Голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак з парламентської трибуни озвучив вимогу розпочати кримінальне провадження щодо народного депутата від «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна. У відповідь на це Опоблок поширив заяву, де звинуватив Бурбака в політичних переслідуваннях опозиції.

З четвертої спроби обранці ухвалили порядок денний роботи на пленарний тиждень з 5 до 8 вересня. Питання вирішили мінімальною кількістю голосів – проголосувало 226 депутатів. Далі – не підтримали пропозицію про включення до порядку денного проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери, схвалили за основу законопроект, який передбачає спрощення видачі тимчасових ліцензій на українське мовлення в зоні АТО, та взялися за законопроект «Про освіту» у другому читанні. Здолати його одразу ж не вистачило снаги.

Гарячу дискусію викликала стаття законопроекту щодо мови викладання у закладах освіти. Згідно з документом, мовою освітнього процесу є державна, а особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови. Міністр освіти Лілія Гриневич говорила про норму в законопроекті, відповідно до якої корінним народам та національним меншинам України «гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти з поступовим збільшенням на кожному наступному рівні цієї освіти кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою». Народний депутат Ок- сана Білозір пропонувала поправку, яка передбачає, що «особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у закладах освіти». Андрій Парубій закликав перейти до розгляду наступних поправок, а мовне питання обговорити окремо.

Зрештою вирішили зробити перерву, під час якої Голова Верховної Ради провів закриту нараду, де депутати мали змогу висловити свої пропозиції. Схоже, порозумілися, адже після відновлення роботи парламенту через дві години закон «Про освіту» ухвалили в цілому. Його підтримали 255 парламентаріїв.

Повна загальна середня освіта, згідно із законом, має три рівні: початкова – тривалістю чотири роки; базова середня – п’ять років; профільна середня – три роки. Вони можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти). При цьому законом встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочинається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної – з 1 вересня 2027 року.

Наступного дня депутати вирішили попрацювати в комітетах, комісіях і фракціях. А тим часом під стінами парламенту зібралася чергова акція протесту. Власники автомобілів з іноземними номерами вимагали здешевлення розмитнення вживаних машин, які ввозяться з Європи. Мітингувальники фактично заблокували автомобільний рух у центрі столиці, «укріпившись» в урядовому кварталі, що викликало нерозуміння та невдоволення жителів столиці. На тлі протестів відбувалося й наступне пленарне засідання та виступ у парламенті Президента України Петра Порошенка зі Щорічним посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України.

Глава держави говорив про прискорення зростання економіки до 4 % у 2020-му році, зростання рівня експорту українських товарів до країн Євросоюзу майже на 23 % у першому півріччі цього року, зміну умов транзиту російського газу до Європи з тим, щоб Європейський Союз купував газ на кордоні України з Росією, а не на західному кордоні України з ЄС. Він не відкидав можливості ініціювання референдуму з питань приєднання України до ЄС і НАТО, підкресливши, що подальшими кроками після набрання чинності Угодою про асоціацію з Європейським Союзом є асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. На його думку, реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони нашої держави на східні кордони Євросоюзу ще до того, як вона де-юре приєднається до ЄС.

Серед проблем гарант Конституції назвав те, що українське суспільство незадоволене рівнем життя і владою, закликав Верховну Раду активно попрацювати над реформами до наступних виборів у країні, а всі політичні сили, зокрема й опозицію, не розхитувати ситуацію в Україні. Водночас Президент попросив Раду проголосувати за скасування е-декларацій для громадських активістів та пообіцяв, що ветуватиме будь-які законодавчі ініціативи, якщо вони будуть спрямовані на послаблення боротьби з корупцією.

Народні депутати двічі не підтримали пропозицію Андрія Парубія працювати без півгодинної перерви з 12.00 та двічі відмовилися скасувати обідню перерву. Після цього парламент розпочав розгляд законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який входить до пакету судової реформи. Парламентарії також розглянули в першому читанні за скороченою процедурою проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери й ухвалили його. Законом передбачено не оподатковувати будь-які доходи, отримані нерезидентами «за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику», а також «у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Далі розглянули 184 поправки до проекту закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (нова редакція). Тим часом під стінами парламенту співголова організації «Авто Євро Сила» Олександр Чернявський заявив, що керівники спільно прий-няли рішення про завершення акції протесту власників авто з іноземними номерами, а голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна повідомила, що ініціативна група, яка представляє власників авто на єврономерах, відмовилася підписувати меморандум про врегулювання ситуації з нерозмитненими автомобілями. Раніше представник Президента в парламенті Ірина Луценко розповіла, що впродовж двох місяців буде розроблено законопроект, де міститиметься заборона незаконного ввезення в Україну автомобілів з іноземною реєстрацією та номерами.

На вечірньому засіданні депутати продовжили розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Андрій Парубій сказав, що в цьому законопроекті «безпрецедентна кількість правок». За його словами, таких масштабних законів не було в історії українського парламенту. Він закликав народних депутатів надалі наполягати тільки на принципових поправках, обговорювати їх між собою, не робити політичного шоу з законодавчої та законотворчої діяльності. «Ми будемо розглядати проект, поки не прийдемо до завершення розгляду», – наголосив Андрій Парубій і закрив вечірнє засідання.

Після насиченого робочого дня обговорення Щорічного послання Президента до Верховної Ради та старту політичного сезону продовжилося в неформальній обстановці – на зустрічі Петра Порошенка з фракцією БПП у державній резиденції «Залісся». Присутніми на ній були Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, Генеральний прокурор Юрій Луценко, міністри від БПП та мер Києва Віталій Кличко.

А в п’ятницю в напівпорожній сесійній залі відбувалася чергова Година запитань до уряду. За давньою традицією, народних обранців вона цікавила мало. Новий парламентський сезон розпочався, але підходи до роботи лишилися незмінними. Усе відбувається за старими сценаріями…