№3(74)(2018)

У рамках European Union Industry Day – найбільшої європейської події в галузі індустріальної політики – 21 лютого 2018 року в Києві вперше відбувся Європейський регіональний форум «Український бізнес у системі європейських ланцюжків доданої вартості та створенні нових потоків цінностей».

Організаторами заходу виступили Українсько-ізраїльський інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр, Інститут професійного лобіювання та адвокасі, «ЕМХ Індустрія 4.0», Торгово-промислова палата України, Рада підприємців при КМУ, Асоціація підприємств промислової автоматизації й Асоціація «Український логістичний альянс» за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України й Офісу реформ КМУ.

У межах форуму відбулося чотири тематичні сесії. На них обговорили виклики та можливості для розвитку індустрії 4.0 в Україні в результаті співробітництва між корпоративним сектором, малим і середнім бізнесом, науково-дослідними центрами та владою; розвиток автомобільної промисловості та машинобудування в системі побудови європейських ланцюжків доданої вартості, потенціал українського аерокосмічного сектору для розвитку спільних із ЄС стратегічних проектів, а також стан і перспективи розвитку логістичних та інфраструктурних проектів у контексті підвищення конкурентоспроможності європейської продукції на глобальних ринках.

Участь у заході взяли українські та європейські високопосадовці, керівники низки підприємств провідних галузей економіки, представники бізнесу, експерти – загалом понад 300 гостей і майже три десятки спікерів.

Відкрив пленарне засідання перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. У вітальному слові він назвав позитивним той факт, що Київ намагається бути партнером Брюсселя у створенні нової економічної політики, і наголосив, що «ми намагаємося будувати в Україні нову концепцію індустріальної політики на ідеях, популярних у ЄС». За його словами, ці ідеї закладені в чотирьох стовпах розвитку проекту нової індустріальної політики. Перший – це економічна децентралізація, тобто кластерна політика. Сьогодні в Україні працюють до 30 кластерів у різних секторах промисловості. І один із найперспективніших – автомобільний.

Другий стовп – смарт-регуляція для бізнесу, створення правил гри, бізнес-клімату, який дає змогу підприємцям інвестувати, обирати Україну як майданчик для розміщення виробництва. Третій – енергоефективність, де потрібно наздоганяти Європу. На жаль, Україна є лідером у світі з використання ресурсів на одиницю виробленої продукції. Четвертий напрям – індустрія 4.0, залучення нових технологій, підвищення конкурентоспроможності бізнесу, інтеграція бізнесу й науки, інвестиції в освіту, підготовку інженерів, науково-технічного персоналу, які потрібні промисловості.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков зауважив, що ми приділяємо багато уваги торгівлі, забуваючи про промисловість. За його словами, майбутнє нашої держави – це не «лани широкополі», бо Україна може бути сильною тільки тоді, коли розвиватиме промисловість. Нам є що запропонувати Європі – це і промисловий аутсорсинг, і участь у панєвропейських процесах решорингу, і технологічне партнерство. А пропозиція щодо вартості робочої сили – найпривабливіша в Європі, адже середня її вартість для промисловості становить $287. Геннадій Чижиков закликав учасників форуму розробити пропозиції від українського бізнесу для європейських партнерів.

Виконавчий директор ДП «Сіменс Україна» Мачей Зелінські зауважив, що зараз ми знаходимося на порозі четвертої промислової революції, яка змінює підходи до бізнесу, і її масштаб значно більший від того, що був раніше. Спікер ознайомив учасників форуму з напрямами діяльності компанії в Україні та звернув увагу, наскільки глибоко в життя кожної людини увійшли сучасні технології. Водночас, за його словами, технології надають нові можливості для бізнесу і висувають перед виробником нові вимоги. Перш за все, це скорочення часу надходження продукту на ринок, вища якість товару й ефективність виробництв.

Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з питань промислової модернізації при ТПП України Володимир Власюк зауважив, наскільки зросла частка Євросоюзу в торгівлі з Україною. Якщо, наприклад, у 2015 році у вітчизняному експорті вона становила 34 %, то у 2017-му – вже 40 %. Виокремивши перспективні галузі – харчову промисловість і зелену енергетику, він підкреслив, що ми повинні це враховувати в індустріальному розвитку. «Від індустріальної України Євросоюз виграє набагато більше, ніж від аграрної», – резюмував спікер.

Завершив пленарну частину директор Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данило Білак. Характеризуючи нинішню економічну ситуацію в Україні, він зауважив, що держава «входить у період важкої трансформації». Водночас доповідач особливо підкреслив можливості України у сфері цифрових технологій. Модератор сесії, директор Українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберт Фельдман, додав, що Україна має знайти своє місце в сучасному світі й важливо, у який спосіб вона зможе брати участь у четвертій технічній революції.

Генеральний директор IT-Enterprise Олег Щербатенко у своєму виступі розповів про напрями цифрової автоматизації, цифрових перетворень, які в Україні втілює очолювана ним компанія.

На прикладі кількох підприємств спікер продемонстрував, наскільки можна підвищити економічний ефект, застосовуючи в роботі сучасні цифрові технології.

Про проривні технології в індустрії 4.0 і про те, що вони дають, говорив директор з розвитку бізнесу компанії Soft Elegance Володимир Варгола. Він презентував розробки компанії, наголосивши, що індустріальна революція докорінно змінить світ упродовж найближчих десяти років. «Аби бути успішними у цьому світі, ми повинні грати за новими правилами», – зауважив доповідач. Директор проектів ВГ «Техінсервіс» Геннадій Кабальський презентував свою компанію, принципи роботи якої полягають у використанні підходів 4.0. Він розповів, що компанія має позитивний досвід співробітництва з низкою науково-дослідних інститутів як в Україні, так і за кордоном.

Друга сесія висвітлювала питання автомобільної промисловості та машинобудування у системі побудови європейських ланцюгів доданої вартості. У межах її роботи керівник напряму взаємодії з органами державної влади та зовнішніми партнерами групи компаній «Єврокар», радник Голови Федерації роботодавців автомобільної галузі України Олена Чепіжко зробила акцент на тому, що нині автомобільні компанії є форвардом сучасних тенденцій. Вона переконана, що зміни відкривають вікно можливостей для України, охарактеризувала стан речей у сфері автомобілебудування, підкресливши, що Україна може стати лідером галузі, адже має для цього всі можливості: відносно низькі витрати на виробництво, зручне географічне розташування, кваліфіковані людські ресурси, виробничі майданчики.

Генеральний директор ТОВ «Костал Україна» Радослав Шкруп поділився міркуваннями щодо роботи компанії в Україні. Серед проблем він назвав валютне регулювання, бюрократичні перепони. Для їх розв’язання спікер порадив на рівні уряду створити відповідну робочу групу, яка б зайнялася пошуком шляхів вирішення проблемних питань. Директор із корпоративних комунікацій ТОВ «Корум Груп» Олена Плахова розповіла про ситуацію з розвитком і модернізацією підприємств групи, основні потужності якої залишилися на тимчасово окупованих територіях на Донбасі. Вона переконана, що українські фахівці мають перевагу, адже володіють фундаментальними знаннями і можуть швидко адаптуватися до роботи в різних умовах.

Генеральний директор Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв’язку Міністерства інфраструктури України Олександр Озеран торкнувся питань законодавства щодо формування стратегії розвитку електричного транспорту. Серед завдань він назвав запуск виробництва електрокарів в Україні та компонентів до них, а також запевнив, що в міністерстві працюватимуть із парламентом над питанням скасування збору під час реєстрації електрокарів, підтримають механізми податкової знижки під час купівлі електрокарів у кредит або лізинг, планують зробити безкоштовне паркування електрокарів. Він вважає перспективним виробництво в Україні батарей для електрокарів.

Заступник директора з якості компанії Spheros-Electron Наталія Шуляр висловила переконання, що завдяки збільшенню довіри замовника кожне підприємство може динамічно розвиватися. Вона поділилася інформацією про успішні кроки Spheros-Electron на українському ринку. Керівник стратегічної групи радників з підтримки реформ КМУ Олександр Шкурла розповів про досвід Словаччини в автомобільній галузі, в якій він працював.

У рамках третьої дискусійної панелі її учасники обговорювали поточний стан і перспективи розвитку логістичних та інфраструктурних проектів у контексті підвищення конкурентоспроможності європейської продукції на глобальних ринках. Генеральний директор «GEFCO Україна» Оксана Яковлєва говорила про те, що необхідно зробити, аби Україна стала логістичним хабом, про плюси і мінуси логістики. Заступник директора департаменту стратегічного розвитку і планування «Укрзалізниці» Олександр Карначев розповів про чотири великих проекти підприємства, які зараз перебувають на стадії втілення і в подальшому дадуть змогу оптимізувати логістику.

Перший заступник Генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Євгеній Дихне презентував інфраструктурний проект, пов’язаний із логістикою. Він розповів про відкриття нових рейсів та освоєння нових авіанапрямків. Директор Команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури України Олександра Клітіна презентувала концепцію логістичної стратегії України, розроблену спільно з фахівцями зі Світового банку. Вона зауважила, що без чіткого законодавчого поля неможливо залучити серйозні приватні інвестиції. Модератор, президент Асоціації «Український логістичний альянс» Марія Григорак наголосила, що Україна має усі можливості створити чудові передумови розвитку логістичної складової з використанням новітніх технічних та інформаційних рішень.

Головною темою четвертої сесії став потенціал українського аерокосмічного сектору для розвитку спільних із ЄС стратегічних проектів. Начальник відділу маркетингу і продажів ДП «Антонов» Віктор Конарєв презентував можливості підприємства й охарактеризував основні напрями його діяльності. Він запропонував європейському бізнесу звернути увагу на можливості співпраці, зокрема у сфері виробництва літальних апаратів. Спікер наголосив, що в цій площині вони вже працюють і надалі планують збільшувати обсяги європейських складових на українській техніці.

Віктор Конарєв зауважив, що для розвитку спільних проектів необхідна сертифікація продукції підприємства в Європі. Із ним погодився член ради директорів, директор з корпоративних прав та інвестиційних проектів АТ «Мотор Січ» Володимир Семенов, який наголосив, що підприємство «дуже непокоїть питання сертифікації». Він зауважив, що в ЄС існує «система подвійних стандартів» для членів Євросоюзу і тих, хто набув асоційованого членства.

Координатор Дніпровського космічного кластеру Євген Рокитський наголосив, що практично половина всіх ракетних двигунів створювалися в Дніпрі, там збереглася потужна школа космічної інженерії. Він висловив переконання, що Дніпро має перспективу як регіон хай-теку та розвитку інноваційних космічних технологій. Співзасновник Dron.Ua Валерій Яковенко розповів про проекти, які вони втілюють, зокрема в агрогалузі, і про те, чого чекають від європейських партнерів. Спікер також висловив сподівання, що разом із західними колегами вони зможуть створювати продукт, який буде цікавим не тільки Європі, а й усьому світу.

Експерти також зазначили, що Україна потребує створення майданчика для об’єднання зусиль у виробництві нових продуктів і залучення нових технологій як для внутрішнього ринку, так і для глобального світу. Крім того, необхідні фундаментальні зміни в освіті з підготовки кадрів у сфері інженерії.

Європейський індустріальний регіональний форум – це регіональний варіант EU Industry Day - професійного щорічного форуму, який цьогоріч відбувся в Брюсселі 22–23 лютого. Він спрямований на обговорення сучасних викликів, можливостей і трендів розвитку європейської індустріальної політики.