№4(15)(2013)

Підсумки XXV Конгресу ВПС: «дорожня карта» для поштових служб на 2013-2016 роки

Під час Дохінського конгресу Всесвітнього поштового союзу, що проходив у Катарі з 24 вересня по 15 жовтня 2012 року, була прийнята велика кількість документів, які визначатимуть діяльність світового поштового співтовариства на найближчі роки. Більшість із них обговорювалися на засіданнях дев’яти комісій.

Комісія 1 «Перевірка повноважень» і Комісія 9 «Редакційна» є вузькоспеціалізованими. До компетенції Комісії 2 «Фінанси» належали питання бюджету ВПС, добровільних внесків країн-членів, витрат на позабюджетну діяльність і розгляд фінансових наслідків пропозицій, висунутих на розгляд конгресу. Детальніше зупинимося на роботі решти комісій.

Комісія 3 «Загальні питання і структура Союзу»

Робота комісії стосувалася фундаментальних питань ВПС, загальної політики Союзу, його структури та реформування. Від її висновків значно залежали рішення, що ухвалювалися на інших комісіях.

Зокрема, на комісії були прийняті пропозиції, що стосувалися: призначення операторів, відповідальних за надання поштових послуг і виконання зобов’язань, що випливають із приєднання до Актів ВПС (ст. 2 Конвенції); місць обміну за кордоном і центрів оброблення міжнародної пошти; підвищення прозорості та інформаційної відкритості сторін, що відповідають за центри оброблення міжнародної пошти; доступу зовнішніх учасників розширеного поштового сектора до продуктів і послуг ВПС; розвиток регіональної діяльності за підтримки регіональних союзів; процедури арбітражу для призначених операторів; подальшої реформи ВПС тощо.

Комісія 4 «Конвенція: питання правового регулювання»

Пропозиції, що розглядалися, мають особливе значення для майбутнього поштового сектора. Так, жвава дискусія розгорнулася стосовно самих визначень і поштових посилок, у зв’язку з чим комісія вирішила спрямувати пропозиції для подальшого вивчення до Ради поштової експлуатації.

На комісії були прийняті пропозиції про послугу повернення товарів як додатковий сервіс ВПС, низка положень, які стосуються поштових тарифів і звільнення від їх сплати, а також щодо відповідальності призначених операторів у частині компенсації не лише матеріальних, а й моральних збитків.

Серед інших схвалених комісією рішень зазначимо наступні: пересилання рекламацій рекомендованими листами; припинення надання послуги контрольованої доставки; зміна порядку оброблення вхідних реєстрованих непріоритетних відправлень (як пріоритетних). Прийнято ряд пропозицій із поштової безпеки про пересилання радіоактивних, інфекційних речовин і літієвих батарейок; про можливість пересилання живих тварин відповідно до поштових правил національного законодавства зацікавлених країн тощо.

Комісія 5 «Конвенція: економічні питання»

Основну увагу учасники комісії приділяли питанню нової системи кінцевих витрат, зокрема, проблемам переходу на неї багатьох країн-членів. Змінено класифікацію держав для кінцевих витрат (зміни торкнулися в тому числі й України); розширено застосування додаткової плати за рекомендовані відправлення та відправлення з оголошеною цінністю, що не мають ідентифікатора стандарту S10 зі штрих-кодом, на кінцеву систему; поліпшено низку формулювання в частині часток тарифів, спрощення розрахунків і за системою санкцій за відмову виплачувати заборгованості тощо.

Комісія 6 «Поштові платіжні послуги»

Домовленість про поштові платіжні послуги ВПС існує з 1878 року. Нині актуальність послуг із переказу коштів лише зросла у зв’язку з глобальними процесами міграції населення. Грошові перекази, як неодноразово наголошувалося на конгресі, відіграють важливу роль у досягненні ООН однієї з Цілей тисячоліття – зниження рівня бідності.

На засіданнях комісії було ухвалено ряд пропозицій щодо зміни Угоди про поштові платіжні послуги 2008 року. До речі, значну кількість пропозицій підготувала Україна, і більшість із них було схвалено. Представлено також стратегічну діяльність із розвитку у сфері поштово-фінансових послуг на 2013-2016 роки. Серед іншого, вона базується на диверсифікації технологій, що використовуються для надання поштових платіжних послуг (мобільний зв’язок, створення стратегічного партнерства, фінансова доступність).

Під час обговорення стратегії розвитку поштово-фінансових послуг торкнулися чотирьох тем:

- технологічна нейтральність – відкриття Всесвітньої електронної поштової платіжної мережі ВПС (ВЕППМ) для інших мереж;

- сприяння доступу до ВЕППМ усіх громадян і мігрантів;

- поштово-фінансові послуги – додана вартість для розвитку електронної торгівлі;

- нові послуги і продукти, які будуть пропонувати призначені оператори.

Комісія 7 «Поштові ринки і продукти»

Комплекс питань стосувався таких сфер, як: розвиток поштових ринків; поштова економіка; сприяння світовій торгівлі – розкриття потенціалу поштового сектора щодо участі у світовій торгівлі підприємств мікро-, малого і середнього бізнесу; директ-мейл, директ-маркетинг і поштові ринки; розвиток філателії; письмова кореспонденція; посилки; інновації в галузі пошти та електронні послуги; якість служби; сертифікація управління якістю ВПС; удосконалення логістичного ланцюжка; питання перевезення пошти; захист поштових доходів; проблеми поштової безпеки; відносини з митницями; діяльність служб EMS і Телематичного кооперативу.

У своїй промові діючий на той час генеральний секретар Міжнародного бюро ВПС Едуард Дайан наголосив, що зазначені питання мають стратегічне значення для майбутнього призначених операторів. Він також назвав п’ять основних висновків результатів роботи комісії у минулому циклі, які стосувалися:

1) розвитку кооперативної моделі, а також позабюджетних структур, що успішно працювали впродовж низки років і дадуть змогу здійснювати управління іншими видами діяльності та їх розвитком;

2) комплексного підходу до міжнародного логістичного ланцюга;

3) ролі поштових служб і ринків, які вони обслуговують;

4) важливого значення електронної складової пошти для роботи Ради поштової експлуатації;

5) ВПС має дати всеосяжну відповідь на виклики, що постали перед поштовим сектором, як організація, що має для цього всі можливості.

Комісія 8 «Сприяння розвитку»

На засіданні була представлена «Політика в галузі сприяння розвитку на 2013-2016 роки». У документі роз’яснюється, що співпраця стає цінним засобом надання допомоги країнам, що розвиваються, в адаптації та розв’язанні завдань у новому середовищі поштового сектора.

В основу стратегії сприяння розвитку на наступний цикл закладено такі напрямки роботи, як:

- регіональний підхід;

- реформа поштового сектора, що й надалі залишається пріоритетним напрямом;

- методика ВПС у сфері комплексного плану реформи і розвитку пошти буде збережена в якості пріоритетного засобу допомоги в реалізації структурної реформи сектора в національному масштабі, в якій уряд стає основним рушієм реформи;

- продовження реалізації програм цільової технічної допомоги;

- зміцнення стратегії ВПС у сфері навчання через обмін досвідом і передовими методами, необхідними для реалізації проектів і стратегій розвитку;

- зміцнення існуючих партнерських зв’язків і розвиток нових із метою посилення узгодженості спільних дій, зокрема, з регіональними союзами в рамках регіонального підходу;

- запровадження методики надання термінової допомоги, що дасть змогу ефективно підтримувати країни у надзвичайних ситуаціях чи під час стихійних лих.

Було також розглянуто роботу Фонду поліпшення якості служби у попередньому періоді та вирішено, що фонд має продовжити свою діяльність (її буде вдосконалено) до 2020 року.

За матеріалами видання

«Почтовая связь. Техника и технологии».

№ 11, 2012 рік

ПІДСУМКИ XXV КОНГРЕСУ ВПС: РОЗВИТОК ДИРЕКТ-МЕЙЛУ,  ДИРЕКТ-МАРКЕТИНГУ ТА ПОШТОВИХ РИНКІВ

За останні кілька років поштові потоки істотно змінилися, у багатьох регіонах світу падіння обсягів відправлень письмової кореспонденції стало реальністю. На думку  багатьох поштових служб світу, відповіддю на це має бути розвиток послуг директ-маркетингу.

Одним із чинників зниження обсягів фізичного листування стала фінансово-економічна криза 2008-2009 років, у результаті якої замість директ-мейлу поступово стали використовуватися інші засоби комунікації. Ця тенденція поглибилася доступністю інших електронних засобів (Інтернету, електронної пошти, соціальних мереж).

Низка досліджень, зокрема ринку листів, посилок малої ваги і відправлень EMS, що здійснювалися за ініціативою Комісії 1 Ради поштової експлуатації (РПЕ), свідчить, що директ-мейл досі надає чудові можливості для поштових служб країн, що розвиваються, та промислово розвинутих держав, і обсяги цього специфічного сегмента пошти, імовірно, відновлюватимуться.

Але, як свідчать сучасні тенденції, для директ-маркетингових кампаній пошта все більше об’єднується з іншими засобами комунікації, включаючи електронні. Вони можуть і не бути частиною поштової інфраструктури, але в нинішніх умовах майже не лишається такої рекламної пошти, яка б не була пов’язана чи поєднана з іншими засобами директ-маркетингу.

У звіті Консультативної ради з прямої поштової розсилки (далі – КРППР) у 2011 році вказувалося, що директ-мейл більше не єдиний засіб для купівлі, продажів і клієнтського обслуговування, а є частиною ширших та інтегрованих багатоканальних кампаній. Директ-мейл призводить до використання інших носіїв інформації, а цифрові засоби дають змогу надавати дані й аналітику за окремими клієнтами й адресами, що уможливлює проведення більш цілеспрямованих та ефективних кампаній директ-мейлу.

Для фізичної прямої поштової реклами в умовах існування багатоканальних засобів зв’язку наявні різноманітні можливості.

Наприклад, нещодавнє дослідження Пошти Швейцарії засвідчило, що, незважаючи на нові інформаційні засоби, фізичні листи мають сприятливі перспективи – 76% мешканців країни досі надають перевагу паперовим рахункам, населення бажає отримувати бізнес-кореспонденцію у паперовому вигляді. Більшість респондентів зазначили, що вони, найімовірніше, не відкриють надісланий електронною поштою рекламний матеріал. Більше того, 97% опитаних компаній пересилають свою кореспонденцію фізичною поштою, а 62% вважають, що клієнти скоріше прочитають фізичне відправлення, аніж електронне повідомлення.

Аналогічне неофіційне дослідження фірми Pitney Bowes (США) засвідчило, що більшість американців надають перевагу фізичній пошті: 66% бажають отримувати каталоги, 61% – рахунки, а 59% – фінансові та банківські документи на папері.

У висновках дослідження «Французи і директ-мейл», яке проводилося у Франції у 2011 році, вказувалося, що рекламну пошту продивляються 97% респондентів, повторно переглядають 83%, зберігають 78%. Крім того, 63% населення користуються рекламними оголошеннями, отриманими поштою, щоб здійснювати покупки у звичайних магазинах, а 49% читають їх, аби отримати детальнішу інформацію в Інтернеті.

Більшість подібних досліджень проводяться, як правило, у промислово розвинутих державах. Однак є дані, що вказують на важливість директ-мейлу і директ-маркетингу в країнах, що розвиваються: впродовж 2000-2009 років ринок директ-маркетингу в Бразилії зростав у середньому на 12,5% на рік і при цьому безпосередньо створював 1,2 млн робочих місць. Упродовж наступних п’яти років компанії прогнозують додатковий річний розвиток у розмірі 16,4%.

Що пропонують поштовики клієнтам

Результати вивчення ринку листів, посилок малої ваги та відправлень EMS, ініційованого Комісією 1 РПЕ, вказують на зростання можливостей директ-мейлу, водночас попереджаючи про необхідність упровадження продуктів і послуг, що відповідають або перевищують очікування клієнтури.

Дослідження КРППР продуктів і послуг директ-мейлу, які оголосили опитані 166 призначених операторів, показали, що:

- 75% призначених операторів пропонують адресні продукти директ-мейлу;

- 77% – безадресні продукти директ-мейлу;

- 42% – консалтингові послуги по директ-мейлу;

- 23% – сервіс із розробки та складання оголошень;

- 58% – послуги з підготовки пошти (пункти поштової розсилки і/або друку);

- 53% – певні системи зі зміни адрес;

- 72% – цінові пільги;

- 36% – продукт організації відповіді;

- 30% – послуги виконання замовлень (фулфілменту);

- 40% – сервіс з організації повернення невручених відправлень;

- 29% здійснюють навчання своїх клієнтів методам директ-мейлу;

- 81% – доставку директ-мейлу (адресну чи безадресну) в поштові скриньки;

- 69% доставляють директ-мейл безпосередньо додому до отримувача або на адресу компанії;

- 62% для спрощення процесу відповіді дають змогу клієнтам включати картку/конверт для відповіді;

- 11% надають послуги телемаркетингу, контрольовані поштовою службою;

- 29% мають центр прямої поштової реклами (директ-мейл);

- 46% – спеціальні відділення/відділи рекламної пошти;

43% – спеціальні веб-сайти з інформацією про директ-мейл;

59% – можливості для оцінювання обсягів директ-мейлу.

Інші послуги директ-маркетингу, що надаються призначеними операторами, у ВПС системно не вивчалися. Водночас у представленому Раді з поштової експлуатації групою «Електронні послуги» у 2011 році документі «Оцінка розвитку поштових електронних послуг: перспективи сектора» зазначається, що:

- нині в усьому світі пропонується 55 різних видів електронних поштових послуг, зокрема e-post (послуги зв’язку, що надаються із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), e-finance (фінансовий сервіс із використанням ІКТ, пропонований поштовими операторами кінцевим клієнтам), e-commerce (купівля і продаж продуктів і послуг з використанням ІКТ, включаючи оброблення і доставку придбаних товарів фізичним чи електронним способом), e-government (державні послуги в електронній формі);

- із 93 країн, що представили відповіді, понад 20 пропонують поштові електронні скриньки, близько 10% – директ-мейл онлайн, майже 35% – послуги гібридної пошти (електронні – фізичні), 20% – послуги гібридної пошти (фізичні – електронні), 8% – сервіс, що надає змогу клієнтам перевіряти вміст своїх фізичних поштових скриньок  за допомогою електронних засобів;

- поштові електронні послуги розвиваються в усьому світі, при цьому між промислово розвиненими країнами і тими, що розвиваються, зберігається розрив;

- індекс використання поштових електронних послуг свідчить, що не всі країни, що розвиваються, відстають у розвитку цього виду сервісу;

- величезний вплив на розвиток поштових електронних послуг має інноваційний потенціал, а не матеріальні блага.

З іншого боку, наявні свідчення того, що деякі призначені оператори починають надавати, крім директ-мейлу, інші послуги директ-маркетингу. Це стає можливим, в основному, за рахунок створення спеціальних відділів, що займаються цифровими каналами, або через злиття філіальних компаній, які спеціалізуються на прямому маркетингу.

Вплив на економіку

Від свого заснування поштова служба була дуже важливим каналом зв’язку та маркетингу. Певною мірою поштові служби позиціонували себе в якості медіапровайдерів чи медіаканалів для доставки фізичної прямої поштової реклами (директ-мейл). Це, разом із роботою КРППР, допомогло їм отримати необхідні знання і досвід для надання бізнес-клієнтам допомоги у використанні фізичних поштових каналів для цілей маркетингу. Зміни засобів комунікації за останні кілька років змусили поштові служби не лише об’єднати фізичний канал з іншими засобами, а й визначити власну позицію як основного провайдера послуг директ-маркетингу.

Перетворення поштових служб на провайдерів послуг директ-маркетингу актуальне для їх виживання в майбутньому і буде використовуватися як стратегія інновацій і диверсифікації, а також допоможе позиціонувати себе як ключових учасників ринку. Традиційні канали фізичної пошти зберігають своє значення, але відповідним службам необхідно розглянути можливість створення більш розгалуженої інфраструктури зв’язку.

Крім того, розширення участі в директ-маркетингу на національному та міжнародному рівнях сприяє розвитку інших традиційних поштових продуктів і послуг (зокрема, з доданою вартістю), включаючи листи, посилки, логістичні та фінансові послуги. Розвиток ринку та інфраструктури директ-маркетингу в будь-якій країні йде на користь усій економіці та сприяє зростанню національного і міжнародного обміну.

Отже, вдосконалення каналів директ-маркетингу і поштового директ-маркетингу є визначальним чинником розвитку і виживання всього поштового ринку.

Директ-маркетинг у Дохінській стратегії

Призначені оператори розвинених країн і таких, що розвиваються, а також учасники сектора мають низку спільних цілей. У них різноманітні та визначені інтереси, і саме в цій сфері ВПС може бути корисною. Отже, участь ВПС у розвитку ринків та інфраструктур директ-маркетингу вкрай необхідна, адже він розділяє концепцію, що поштовий сектор є невід’ємним компонентом всесвітньої економіки.

Досвід КРППР за останні 17 років щодо його структури, механізмів фінансування і діяльності у сфері розвитку був виключно позитивним. Діяльність КРППР, у складі якої нараховується 47 членів (33 поштових і 14 непоштових), була тією чи іншою мірою корисна для всіх членів ВПС. Тому ВПС необхідно й надалі брати участь у цій діяльності шляхом розширення місії КРППР на більш широкий ринок прямої реклами.

У новому циклі нова місія КРППР звучить так: «Сприяти розвитку директ-маркетингу за участю поштових служб, позиціонуючи призначених операторів як основні канали директ-маркетингу і сприяючи економічній і ринковій експансії шляхом накопичення знань про ринки та досвіду в цій сфері на всіх рівнях». Зазначене завдання КРППР безпосередньо пов’язане з місією і цілями ВПС, а саме зі стабільним розвитком поштових послуг.

До планів роботи КРППР будуть включатися конкретні види діяльності, спрямовані на досягнення вищеназваних цілей, аби:

- збільшити обсяги рекламної пошти в усьому світі;

- нарощувати потенціал і розширювати знання та досвід країн-членів у цій сфері в інтересах задоволення потреб клієнтури в маркетингу та формувати попит на продукти і послуги директ-маркетингу;

- надавати інформацію про директ-маркетинг і ринки;

- ефективно співпрацювати з галуззю, галузевими асоціаціями, поштовими союзами, зацікавленими в розвитку і вдосконаленні поштового каналу директ-маркетингу в усьому світі;

- збільшити частку пов’язаних з директ-маркетингом продуктів і послуг призначених операторів, включаючи директ-мейл.

За матеріалами видання

«Почтовая связь. Техника и технологи»,

№11, 2012 рік

НОВИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВПС: ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВИБІР

Бішар Хусейн, новообраний Генеральний директор Всесвітнього поштового союзу, розповідає про своє бачення пріоритетів розвитку світового поштового сектора.

Одним із завдань делегатів XXV Всесвітнього поштового конгресу в Катарі було обрання нової керівної групи для Міжнародного бюро ВПС. Після восьмирічного перебування на посаді Генеральний директор Едуард Даян і його заступник Гужонг Хуанг вичерпали максимальний термін своїх повноважень. Десятого жовтня наступним очільником ВПС було обрано посла Кенії в Об’єднаних Арабських Еміратах Бішара Абдірахмана Хусейна (Bishar Abdirahman Hussein).

Досвід поштовика, досвід дипломата

Бішар Хусейн, випускник Найробійського університету, розпочав свою кар’єру у Кенійській поштово-телекомунікаційній корпорації в 1984 році. Коли у 1999 році компанія перетворилася на Поштову корпорацію Кенії, став її першим головним поштмейстером.

Із 2002 року Хусейн упродовж шести років обіймав посаду посла своєї держави в ОАЕ, докладаючи зусиль для зміцнення політичних та економічних зв’язків між Кенією та країнами Перської затоки.

На думку Бішара Хусейна, це поєднання професійних знань поштовика та дипломатичних навичок є визначальним для ефективного управління Міжнародним бюро ВПС: «За 28 років виконання обов’язків поштовика та дипломата я набув тих знань і вмінь, що відповідають характеру роботи та середовища у ВПС».

В останні роки Бішар Хусейн працював у структурах ВПС: спочатку як заступник голови Ради поштової експлуатації, із 2009 року став головою Адміністративної ради. Він також очолював минулий конгрес ВПС, що проходив чотири роки тому в Женеві (Швейцарія), а також Найробійську конференцію ВПС зі стратегії у 2010 році.

Про роль ВПС у світі

Оцінюючи роботу ВПС, Бішар Хусейн заявив: аби відповідати комунікаційному середовищу сьогодення, що стрімко змінюється, Союз потребує розширення повноважень його постійно діючих органів. Генеральний директор зазначив, що поштові оператори повністю усвідомлюють експлуатаційні й технічні виклики, які постають перед ними, і заходи, потрібні для їх подолання. Водночас наголошує, що роль ВПС – об’єднувати його членів і допомагати їм виробити правильні стратегії.

Як наголосив колишній головний поштмейстер Кенії, крім забезпечення майданчика для обміну інформацією з технологічного розвитку, ВПС міг би пропонувати фахову і технічну підтримку країнам-членам для підвищення якості їхніх поштових продуктів і послуг, зокрема, забезпечуючи допомогу у сфері нових технологій. «Інновації, диверсифікація та запровадження нових технологій – визначальні для того, щоб розширювати традиційний поштовий бізнес», – сказав Бішар Хусейн, акцентуючи увагу на необхідності поштовим адміністраціям розвивати їхній потенціал, аби ефективно задовольняти ринкові потреби, які стрімко змінюються.

Гарним прикладом є нинішня діяльність ВПС у сфері цифрових комунікацій, що, за словами керівника ВПС, є основним пунктом порядку денного у різноманітних програмах Союзу з технічного співробітництва. Водночас він зауважив: «Необхідно брати до уваги особливості кожного регіону з тим, щоб невеликі країни та країни, які розвиваються, могли собі дозволити впроваджувати оптимальні для їхніх цілей і доступні за ціною технології, що дали б їм змогу приєднатися до цифрової платформи».

Електронна комерція

Сьогодні електронна комерція – найпотужніший рушій розвитку поштових служб. Тож, на думку Бішара Хусейна, це ще одна сфера, де ВПС має забезпечувати підтримку своїм членам, допомагаючи отримувати всі переваги «великого зсуву» на споживчому ринку в бік роздрібних дистанційних продажів із доставкою товару клієнтові додому.

«Завдяки інтернет-комунікаціям та зростанню е-комерції обсяги пересилання посилок та експрес-пошти в усьому світі збільшуються, – сказав новообраний очільник ВПС і перераховує низку напрямків, у яких Союз може надавати допомогу. – ВПС стимулює поліпшення якості міжнародної пошти та послуг з пересилання експрес-пошти і посилок через сприяння автоматизації, постійний моніторинг національних поштових мереж, а також залучення до співпраці зацікавлених сторін: митниць, органів безпеки, органів цивільної авіації, авіаліній».

Бішар Хусейн заявив, що основним прагненням ВПС має стати співпраця з організаціями, від яких залежить успіх міжнародної електронної комерції, а також гармонізація поштових операцій і правил на всіх рівнях.

Підтримка зобов’язання з надання універсальної послуги

На більшості ринків поштових послуг у всьому світі нині відбувається лібералізація та зростає конкуренція, і більшість операторів стикаються з проблемою зменшення обсягів фізичного листування. Тож, на думку очільника ВПС, найбільший виклик, що постає перед національними поштовими регуляторами, полягає в додержанні балансу між комерційною життєздатністю поштових служб і доступністю для громадян універсальних поштових послуг.

Оскільки регулятори шукають шляхи просування актуальних і прибуткових напрямів, Бішар Хусейн застеріг: необхідно звертати увагу на те, як саме фінансуються зобов’язання з надання універсальних поштових послуг. «Уряди і національні поштові регулятори, лібералізуючи поштовий сектор, повинні також встановлювати певні механізми компенсації призначеним операторам за втрати, яких вони зазнають, надаючи універсальну послугу на менш сприятливих чи дохідних ринках, – зазначив голова ВПС. – Відтак регулятори повинні розглянути можливість створення фонду універсальної послуги для компенсації витрат призначеним операторам».

Соціальний розвиток

Важлива роль поштових служб як чинника соціальних зрушень у своїх країнах є також ключовим елементом Дохінської поштової стратегії. Бішар Хусейн наголосив, що пошта, як і раніше, має виконувати соціальні функції, забезпечуючи сталий економічний розвиток. ВПС повинен, зокрема, підтримувати розвиток поштових комунікацій у країнах із перехідною економікою. Голова ВПС також запевнив, що організація «сприятиме тому, аби керівники поштових служб, уряди, регуляторні органи та регіональні союзи брали зобов’язання проводити чи стимулювати реформи поштового сектора у своїх країнах-членах, а також надавати всю необхідну технічну і фахову підтримку».

Позиція Генерального директора ВПС полягає в тому, що поштові служби всього світу мають забезпечувати доступні як фінансово, так і територіально комунікаційні рішення для всіх громадян. Бішар Хусейн наголосив, що уряди і бізнеси також повинні офіційно визнати поштові служби як партнерів, що допомагатимуть налагодити зв'язок з громадянами і ринками, а також зробити пошту «важливою складовою поліпшення соціально-економічного становища людей в усьому світі».

Одним із цікавих проектів, що обговорювалися на конгресі, є ініціатива «Звернення до світу – адреса для кожного» (Addressing the World – An Address for Everyone), що пропонує всім країнам-членам підписати декларацію, якою вони зобов’язуються інвестувати в більш ефективну національну систему адресації. Як і підвищення ефективності оброблення пошти, поштової безпеки і надійності, ця ініціатива має на меті допомогти кардинально змінити ситуацію, за якої чотири мільярди людей у світі нині не мають адреси, а отже, позбавлені можливості отримувати кореспонденцію.

Бішар Хусейн заявив, що забезпечення універсальних поштових послуг – це серце конвенції ВПС, і розглядає його як фундаментальне право людини. Та реалізовувати цей обов’язок мають конкретні країни – члени ВПС. «Уряди країн – членів ВПС разом із призначеними операторами і регуляторами у тісній взаємодії з Союзом мають чудову нагоду розробити і впровадити національні системи адресації, що нададуть змогу кожному їх громадянину мати адресу й отримувати послуги з доставки та інші сервіси належної якості», – відзначив Генеральний директор Всесвітнього поштового союзу.

Переклад з англійської

За статтею Джеймса Картледжа

для postandparcel.info