№4(2012)

Отже, тепер ви фізична особа-підприємець (далі – підприємець) і досягли того, щоб роботу з реалі­зації ваших послуг виконували наймані працівники. Розмістили об’яву, провели безліч співбесід і нарешті визначилися стосовно майбутнього персоналу. Що робити далі?
Підприємцям, які перебувають на спрощених системах оподаткування, слід враховувати, що для них законодавством установлені обмеження щодо кількості найманих працівників. Для підприємців на єдиному податку ІІ групи ці норми становлять до 10 чоловік, ІІІ групи – не більше 20 осіб, і для підприємців на фіксованому податку кількість найманих співробітників має становити максимум п’ять чоловік.

Перш за все, керівнику фірми необхідно укласти із робітником трудовий договір. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю, трудовий договір – це «угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов’язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін».
Зверніть увагу, що працедавець-підприємець нічим не відрізняється від працедавця-юридичної особи (ст. 2 КЗпП). Для прийняття на роботу найманої особи необхідно оформити тільки зазначений договір. При його укладенні громадянин зобов’язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров’я тощо (ст. 24 КЗпП). Підприємці не мають права підписувати трудову угоду так, як це можуть зробити підприємства – юридичні особи, тому їм треба укладати договір за допомогою центру зайнятості.
Потрібно зауважити, що така угода має чіткий порядок реєстрації, що регламентує Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. №260 (далі – наказ №260), а також затверджену типову форму договору (Додаток 1). До складання трудової угоди необхідно поставитися серйозно та відповідально, оскільки формальне відношення до цього документа може обернутися для підприємця штрафами за недотримання трудового законодавства та значними сумами позовів працівника, обуреного невиконанням умов договору. Стаття 24-1 КЗпП дозволяє підприємцю зареєструвати відповідну угоду в тижневий строк із моменту фактичного допущення найманої особи до роботи.

Отже, ви заповнили і підписали договір із працівником у трьох примірниках (один для підприємця, другий – робітнику, третій лишається в центрі зайнятості), і в кінці тижня разом із найманою особою прямуєте до центру зайнятості за місцем вашого проживання (реєстрації). Згідно з наказом №260, із собою потрібно мати наступні документи:
підприємець: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності). Якщо підприємець не може прийти до центру зайнятості, зробити це замість нього може довірена особа, якій необхідно мати при собі вищезазначені документи роботодавця, а також оригінал і належним чином завірену копію нотаріального доручення;
працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи: трудову книжку, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, – довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
У випадку відсутності працівника при проведенні державної реєстрації трудового договору фізична особа (або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа) повинна пред’явити паспорт і подати наступні документи:
підприємець: підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках із нотаріально посвідченим підписом працівника, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку (за наявності).
Цікаво, що, прочитавши весь Наказ №260, ви ніде не побачите, що необхідно мати при собі паспорт, але відповідальна особа центру зайнятості (далі – інспектор) зареєструє вам договір тільки при наявності оригіналу цього документа як у підприємця, так і у працівника.
Одразу хочеться наголосити, що на практиці вищезазначене (за наявності) потрібно дуже довго пояснювати інспектору, і не менш довго чекати, поки він отримає усний дозвіл від керівника або «старшого» інспектора. Також важливо зазначити, що особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, дане питання має вирішити самостійно. Той факт, що трудова книжка буде старого зразку, не викликатиме в інспектора запитань.
Розглянемо безпосередньо трудовий договір. При його складанні необхідно звернути увагу на такі моменти:
трудова функція, яку виконуватиме працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої кваліфікації професій і кваліфікаційних характеристик. Треба чітко та докладно описати характеристики роботи та вимоги до її виконання так, щоб потім не було непорозумінь і претензій щодо здійснення тих чи інших функціональних обов’язків найманого працівника. У разі необхідності, але необов’язково, можна зазначити обсяг, якість і строки виконання робіт;
умови оплати праці. У трудовому договорі закріплюється основний обов’язок працедавця: оплачувати роботу в розмірі не нижче законодавчо встановленої мінімальної зарплати (на сьогодні це 1094 грн). Зауважимо, що підприємець самостійно встановлює рівень зарплати шляхом узгодження з самим працівником, при цьому ніяких нормативних обмежень «вищої планки» не існує.
Згідно з законодавством, можна вибирати і тип договору: строковий (тобто укладається на час виконання певної роботи) або безстроковий.
Строкова угода підписується у випадках, коли трудові відносини встановлюються на певний період з урахуванням характеру наступної діяльності, умов її виконання чи інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.
Стосовно умов виконання обов’язків працівником, зазначено, що строковий трудовий договір може бути укладений у випадку, коли робота є постійною, але у зв’язку з конкретними особливостями її реалізації трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Насамперед це пов’язане з тим, що для здійснення таких функцій уже найнята людина, але деякий час вона не може виконувати своїх трудових обов’язків (наприклад, через хворобу, відпустку, вагітність тощо). Для заміщення тимчасово відсутнього співробітника на роботу беруть іншу особу за строковим трудовим договором. Подібну угоду можна укладати на один день, тиждень, місяць, рік, два, три тощо. Відповідно до загального правила, по закінченні визначеного терміну співпраці жодна зі сторін не має права перешкоджати іншій у припиненні трудових відносин. Працівники, наймані на зазначений період, мають ті ж права й обов’язки, що і постійний персонал. Строк дії угоди обчислюється з дня початку виконання роботи.
Якщо підприємець наймає людину на певний час і збирається продовжити з нею відносини після закінчення терміну, зазначеного в трудовому договорі, потрібно укласти нову безстрокову або строкову угоду (причому старий договір необхідно зняти з реєстрації, тобто знову прийти разом із найманою особою до центру зайнятості), що почне діяти з наступного дня після закінчення строкової трудової угоди, і зареєструвати її в центрі зайнятості.
Пункт 4 договору встановлює час виконання функцій, наприклад, із 09:00 до 18:00 години. При розподілі робочого дня на частини зазначається тривалість кожної з них і відповідна перерва. Наприклад, з 8:00 до 12:00 та з 17:00 до 20:00. При цьому сторони мають право встановлювати сумарний облік часу трудової діяльності за певний період (місяць, квартал тощо). Тривалість робочого часу не повинна перевищувати у вибраному терміні 40 годин на тиждень. Пунктом 5 вказуються вихідні дні (субота, неділя), які за згодою сторін можуть змінюватися і про що учасники договору сповіщають один одного не пізніше, ніж за два дні. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні допускається тільки за згодою працівника і підлягає компенсації відповідно до чинного законодавства. У договорі також зазначається термін відпустки (не менше 24 календарних днів на рік), підстави для пільг, якщо такі є.
Угода підписується працівником і роботодавцем, інспектор вносить запис про дату, номер реєстрації договору та ким вона здійснена. Після чого підприємця повідомляють, що протягом п’яти днів він повинен внести запис до трудової книжки, показують зразок заповнення і віддають книжку найманій особі, оскільки відповідно до п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. №58, трудові книжки робітників, що працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няні, водії тощо), зберігаються безпосередньо у цих робітників.
Згідно зі ст. 26 КЗпП, із метою перевірки відповідності працівника функціям, що йому доручаються, при укладенні трудового договору за згодою сторін може встановлюватися строк випробування, про що зазначається в угоді. Такий пункт у типовому договорі відсутній, тому підприємцю потрібно докласти зусиль і внести відповідні зміни. Термін випробування не може перевищувати трьох місяців, а при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Якщо в період випробування працівник був відсутній у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, цей термін може бути продовжений на відповідну кількість днів (ст. 27 КЗпП), але в такому випадку потрібно скласти додаткову угоду до договору.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875, підприємці, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні, забезпечувати необхідні умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, а також надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування людей з особливими потребами, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про їх зайнятість та працевлаштування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Відповідно до ст. 19 Закону №875, для фізичних осіб, які використовують найману працю, визначається норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних робітників облікового складу за рік, а якщо працюють від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Але це стосується тільки підприємців, які перебувають на єдиному податку.

Таким чином, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не поширюється тільки на підприємця з кількістю персоналу до восьми чоловік. Але, за бажанням, він має право прийняти на роботу людей з обмеженим можливостями, навіть якщо в нього немає такого числа найманих працівників. Оформлення трудової книжки інваліда відбувається за загальними правилами.
Підприємці, які використовують найману працю та в яких за основним місцем роботи є вісім і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів від 31.01.2007 р. №70. Варто пам’ятати, що нормами ст. 20 Закону №875
передбачена адміністративно-господарська відповідальність за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, якщо кількість працівників із обмеженим можливостями менше встановленого нормативу.

За необхідності підприємець також може укласти трудовий договір із неповнолітньою особою (для цього потрібно враховувати законодавчі вимоги щодо праці молоді (розділ XIII «Праця молоді» КЗпП), або з іноземцем чи особами без громадянства (далі – іноземцями), при цьому підписання відповідної угоди має свої особливості.
Згідно з Порядком №2028, що регламентує питання співпраці з іноземцями, фізична особа може наймати їх на роботу лише за наявності дозволів на працевлаштування, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами України. Порядок №2028 визначає правила одержання такого дозволу тільки для працедавців – підприємств, установ, організацій, тобто для юридичних осіб. Для приватних підприємців відповідних норм не установлено, через що вище­згадані вповноважені центри зайнятості не мають правової можливості видавати фізичним особам дозвіл на працевлаштування іноземця.
У разі, якщо роботодавець приймає людину, у якої вже є основне місце зайнятості та яка може працювати лише за сумісництвом, дозволяється використовувати ту ж форму договору, що і при наймі працівника на основне місце. При цьому в угоді необхідно зробити запис «Робота за цим договором виконується працівником за сумісництвом». Тривалість робочого дня сумісника не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний, а загальний строк зайнятості протягом місяця – половини місячної норми робочого часу. Оплата праці такого персоналу здійснюється за фактично надані послуги. Хоча прийом на роботу підприємець оформлює у центрі зайнятості, він повинен у строк не пізніше десяти календарних днів (з моменту найма людини (першого робочого дня) подати «Звіт про прийнятих працівників» форми звітності №5-ПН до цього органу.

У центрі зайнятості при реєс­трації трудового договору із сумісником трудова книжка не надається, тому що вона повин­на знаходитися за основним місцем зайнятості. Водночас трудова книжка може бути на руках у сумісника (наприклад, якщо постійно він також працює у приватного підприємця). У такому випадку за бажанням найманої особи їй може бути зроблений запис у трудовій книжці про прийняття на роботу за сумісництвом згідно з п. 2.14 Інструкції №58.
На практиці часто виникають ситуації, коли потрібно внести зміни до трудового договору (наприклад, якщо істотно змінилися умови оплати праці тощо). Що робити підприємцю в такій ситуації?
Корективи оформлюються наступним чином. Так, укладається додаткова угода до договору (сам він при цьому не змінюється), в якій зазначаються нові умови. Один екземпляр цієї угоди приноситься до центру зайнятості, в якому був зареєстрований трудовий договір. Зазначимо, що таких примірників повинно бути три: один залишиться у працівника, другий – у підприємця, третій – у центрі зайнятості. Ось і всі зміни.
Представник центру зайнятості повинен зробити відмітку в книзі реєстрації трудових договорів про внесення змін або доповнень до укладеного трудового договору (без присвоєння реєстраційного номера змінам або доповненням, внесеним до нього), що знаходиться на реєстрації в державній службі зайнятості, докласти екземпляр додаткової угоди до наявного в центрі зайнятості примірника договору.
Підсумовуючи все вищезазначене, ми бачимо, що підприємець може прийняти на роботу будь-яку особу, при цьому він повинен надавати відпустки, лікарняні та дотримуватися всіх вимог, висунутих законодавством із захисту прав робітників. У разі закінчення терміну договору або припинення його дії достроково, фізична особа робить запис у трудовій угоді про підстави розірвання договору з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір (тобто знову прийти разом із працівником і всім переліком документів, як при реєстрації угоди).
Згідно з наказом №260, інспектор державного органу протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір із реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації (на практиці це робиться під час розірвання угоди в присутності підприємця та працівника).
Зняття з обліку трудового договору у разі його припинення за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених КЗпП, при відсутності працівника проводиться за умови подання підприємцем (або за нотаріальним дорученням уповноваженою ним особою):
примірника трудового договору;
заяви про зняття угоди з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання договору;
копій документів, що підтверджують: надсилання робітнику повідомлення про намір припинити з ним співпрацю (рекомендованим листом із повідомленням про вручення).

У разі, коли видати поштове відправлення неможливо, подаються копії підтверджених документів; робиться проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або надається копія платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати. У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору. Але на таке цілком законне звільнення погоджуються не всі держоргани: деякі вимагають, щоб підприємець самостійно розшукав робітника та привів на звільнення, звісно, за власним бажанням.
Інспектор на підставі запису про зняття трудового договору з реєстрації робить на трьох (у разі відсутності одного з примірників договору, потрібно написати заяву про втрату), за відсутності працівника – на двох примірниках трудової угоди запис про те, що договір знятий із реєстрації, після чого передає підприємцю трудову книжку для внесення запису про звільнення, потім інспектор підписує трудову книжку, ставить печатку центру зайнятості та віддає працівнику.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
між працівником і фізичною особою
№ ___________________
«02» квітня 2012 року

Місто: Львів
Прізвище: Іванов
Ім’я: Леонід
По батькові: Петрович
Рік народження: 1977
Місце роботи, посада (для фізичної особи, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг) Ідентифікаційний код № Для фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників №15245758Ф4563456
від 18.11.2005 свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця
Ідентифікаційний код № 2565489632
Місце проживання: м. Львів, вул. Леніна, 15/25
Паспорт: НА 212345, виданий 13.11.1999 р. Львівським РВ ДМУ УМВС України у Львівській обл.
(серія, номер, яким органом і коли виданий)
іменований далі Фізична особа, з одного боку, і

Прізвище: Петров
Ім’я: Іван
По батькові: Васильович
Дата народження: 30.08.1982
Вид діяльності (професія): водій
Останнє місце роботи: ТОВ «Глобус»
Місце проживання: м. Львів, вул. Івано-Франківська, 18/44
Паспорт: НВ 325674, виданий 25.05.2000 р. Львівським РВ ДМУ УМВС України у Львівський обл.
(серія, номер, яким органом і коли виданий)
Ідентифікаційний код № 3546241515,
іменований далі Працівник, з другого боку, уклали між собою цей трудовий договір про таке:

1. Цей договір є: (потрібне підкреслити)
безстроковим, що укладається на невизначений строк;
на визначений термін, установлений за погодженням сторін

(указати строк дії договору)

таким, що укладається на час виконання певної роботи:

(указати строк виконання роботи)

2. Працівник зобов’язаний виконувати:
роботу з водіння та обслуговування автомобіля ГАЗ-32213 ВХ 7160 АІ

3. Фізична особа зобов’язується:
оплачувати працю Працівника у розмірі 1094 грн на місяць;
забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці для виконання прийнятих Працівником зобов’язань, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці, надавати необхідний інвентар, робочий одяг.

4. Час виконання робіт установлюється: з 9:00 до 18:00, перерва на обід з 13:00 до 14:00
(указується час початку та закінчення робочого дня)

5. Вихідні дні надаються: субота, неділя
(указуються відповідні дні тижня)

6. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання: 24 календарних дні
(указується тривалість, початок та закінчення відпустки)

7. При вирішенні питань, не передбачених цим договором, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України.

8. Трудовий договір набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у договорі, але не пізніше дня
фактичного допущення Працівника до роботи.

9. Трудовий договір повинен бути зареєстрований Фізичною особою у державній службі зайнятості за місцем свого проживання
у тижневий строк із моменту фактичного допущення Працівника до роботи.

10. Спори з виконання умов трудового договору розглядаються районним судом. У такому самому порядку розглядаються спори про визнання трудового договору недійсним, якщо він був укладений, наприклад, без наміру виконувати передбачені в ньому обов’язки (фіктивний трудовий договір).

11. Заробітна плата Працівника підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством про прибутковий податок із громадян.

12. Працівники, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Сплата страхових внесків провадиться у розмірах і порядку, визначених законодавством.

13. Підстава для пільг з оподаткування та інших пільг
(указати відомості про кількість дітей, утриманців, інші підстави)

14. Трудовий договір складений у трьох автентичних примірниках, один з яких зберігається у Фізичної особи, другий – у Працівника,
третій – у державній службі зайнятості, яка здійснила реєстрацію трудового договору.

15. Підписи сторін:

Фізична особа Іванов Працівник Петров
«02» квітня 2012 р. «02» квітня 2010 р.

16. Трудовий договір зареєстрований від «02» квітня 2012 року за №12 Львівським центром зайнятості
(найменування державної служби зайнятості)

М. П. Павлів Павлів А.О., інспектор
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові посадової особи служби зайнятості)

17. Трудовий договір розірваний сторонами «20» квітня 2012 року з ініціативи працівника відповідно до ст. 38 КЗпП України
(підстави припинення договору вносяться з посиланням на відповідні статті КЗпП України)

Підписи сторін: Іванов Петров
(Фізична особа) (Працівник)

18. Трудовий договір від «02» квітня 2012 року за №12 знято з реєстрації «20» квітня 2012 року Львівським центром зайнятості
(найменування державної служби зайнятості)

М. П. Павлів Павлів А.О., інспектор
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові посадової особи служби зайнятості)

19. Трудовий договір визнаний недійсним за рішенням суду від «__» ____ 20 ___ року
(підстави та копія рішення суду додаються)

20. Сторони ознайомлені з порядком реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних записів до трудової книжки
Працівника та її зберігання.

Підписи сторін: Іванов Петров
(Фізична особа) (Працівник)

Примітка
Пункти 16 і 18 заповнює посадова особа центру зайнятості