Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№11(2012)
Чергова зміна соціальних показників, які застосовуються майже всіма бухгалтерами
Із 1 грудня застосовуємо нові соціальні показники та мінімуми
Наступна зміна показників відбудеться 1 січня 2013 року відповідно до Державного бюджету на 2013 рік.
В Україні набрав чинності закон про введення біометричних паспортів
Закон «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», який передбачає запровадження біометричних паспортів, набрав чинності. Закон від 20.11.2012 р. №5492‑VI опублікований у парламентській газеті «Голос України» від 5 грудня і, як обумовлено в самому законі, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 6 грудня 2012 року.
Паспорт громадянина України буде оформлятися всім особам, починаючи від народження і незалежно від віку, на кожні 10 років у формі карти, яка містить безконтактний електронний носій.
Довідка з ЄДРПОУ дозволяє підтвердити перебування на обліку в податковій
Згідно з Законом від 24.05.2012 р. №4839-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 17 грудня 2012 року, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стає офіційним підтвердженням перебування на обліку в органах статистики, податкових органах і Пенсійному фонді України.
Досягається це тим, що відповідні органи зобов’язані передавати держреєстратору відомості про включення юридичних осіб і фізосіб – підприємців у свої реєстри.
Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів
Постановою КМ України від 05.12.2012 р. №1135 КМУ затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами за межами населених пунктів, якими передбачено, зокрема, наступне.
Забороняється стягнення плати за видачу дозволів.
Розміщення реклами здійснюється за погодженням з:
ДАІ та Укравтодором або його територіальними органами – у разі розміщення зовнішньої реклами в межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування;
Мінкультури або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини –
у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках історії та архітектури і в межах зон охорони пам’яток національного або місцевого значення;
Власником місця розташування рекламного засобу або уповноваженим ним органом (особою).
Для отримання дозволу заявник подає державному адміністратору чи надсилає на адресу відповідного дозвільного центру рекомендованим листом із вкладеним описом заяву за формою, затвердженою постановою КМУ від 07.12.2005 р. №1176, до якої додаються:
Перелік документів, необхідних для видачі дозволу, є вичерпним.
Відстань між опорами рекламних засобів, що розміщуються вздовж автомобільних доріг загального користування, визначається з дотриманням вимог техніки безпеки, але не менше 100 метрів.
Рекламні засоби маркуються шляхом нанесення на каркас найменування розповсюджувача реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку дії документа.
Прийняття даних правил обумовлено внесенням змін до Закону «Про рекламу», якими повноваження з видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза населеними пунктами делеговані обласним державним адміністраціям.
Митники будуть контролювати вибір місця митного оформлення товарів
У Листі від 12.12.2012 р. №11.1/1.2-12.2/13918-ЕП Держмитслужба нагадала, що, згідно з ч. 3 ст. 247 ТК, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі
з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено Кодексом.
Керівникам митниць з метою виявлення та запобігання порушень законодавства, контролю за повнотою надходження митних платежів доручено під особисту відповідальність забезпечити системний аналіз фактів митного оформлення товарів підприємств, які перебувають на обліку в інших митних органах.
Про факт реєстрації та прийняття митної декларації підприємства, яке перебуває на обліку
в іншому митному органі, негайно інформується заступник керівника митниці, що координує діяльність відповідного підрозділу митного оформлення.
Після отримання вищезазначеної інформації заступник керівника митниці зобов’язаний здійснити ретельний аналіз усіх причин і обставин митного оформлення товарів підприємства, що знаходиться на обліку в іншому митному органі.
З метою оперативного встановлення факторів, що вплинули на вибір місця митного оформлення, аналіз митних оформлень поза місцем обліку підприємства буде здійснюватися у взаємодії з митницею, на обліку якої перебуває таке підприємство.
Лист ДПСУ від 26.11.2012 р. №6017/0/61-12/15-2216є. «Щодо застосування окремих норм податкового законодавства суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування».
ДПСУ зазначила, що грошові кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку – юридичної особи на його ж рахунок в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.
До такого висновку автори листа прийшли на підставі визначення доходу платника єдиного податку та того, що обкладені єдиним податком гроші є прибутком підприємства, тобто його власними коштами, які залишаються в його розпорядженні.
Лист НБУ від 05.12.2012 р. №29-209/12263 «Роз’яснення щодо практичного застосування окремих нормативно-правових актів Національного банку України»
НБУ в ході роз’яснення порядку дії обов’язку підприємств із продажу половини валютного виторгу і скорочення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 180 до 90 днів зазначив наступне:
1. Усі надходження іноземної валюти підлягають обов’язковому продажу на загальних підставах незалежно від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів.
Незалежно від наявності у клієнта перед банком зобов’язань за кредитними, депозитними та іншими договорами, іноземна валюта, що надійшла у вигляді валютної виручки резидентів, підлягає обов’язковому продажу в порядку, встановленому Постановою №475.
2. Якщо згідно з нормами цивільного законодавства та укладених договорів право власності на кошти в іноземній валюті не належить резидентам-посередникам, такі надходження підлягають подальшому перерахуванню на рахунки їх власників.
Уповноважені банки, що обслуговують цих власників, здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови №475.
Обов’язковий продаж винагороди в іноземній валюті за надання посередницьких послуг, що надходить на користь резидентів-посередників, здійснюють уповноважені банки, що обслуговують цих посередників.
3. Власні кошти резидента, які були перераховані на користь нерезидента і повернуті на адресу резидента у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання повністю або частково не виконані, не підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови №475.
4. Незалежно від дати укладення зовнішньоекономічного договору, якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії Постанови №475, то на такі операції поширюються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний термін.
5. В період дії Постанови №475 банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на його поточний рахунок. Таким чином, у разі проведення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті банк знімає відповідну експортну операцію резидента з контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквівалента, отриманого в результаті обов’язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента.
6. Валютна виручка, що надходить на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, підлягає продажу на загальних підставах відповідно до вимог Постанови №475.
Перерахування резидентом іноземної валюти з рахунку, відкритого за межами України, має бути здійснено не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування валютної виручки на цей рахунок.
Відповідальність за недотримання вимоги щодо обов’язкового продажу покладається на цього резидента.
7. Вимога п. 1 Постанови №476 про продаж на міжбанківському валютному ринку України поширюється на всі надходження з-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) в сумі, яка дорівнює або перевищує еквівалент 150 000 грн на місяць.
Перерахування гривневого еквівалента від продажу надходжень в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в інших банках, не допускається.
Якщо в уповноваженому банку фізична особа – одержувач переказу має рахунок в іноземній валюті, але не має рахунку в гривнях і:
була ідентифікована банком, для зарахування гривневого еквівалента від продажу надходжень в іноземній валюті відкриває такій особі поточний рахунок у гривнях. Укладення договору банківського рахунку в гривнях здійснюється при першому зверненні такої особи в банк;
не була ідентифікована банком, зараховує гривневий еквівалент від продажу надходжень в іноземній валюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» до моменту звернення фізичної особи в банк для відкриття поточного рахунку в гривнях. Якщо клієнт не звернувся, то банк здійснює купівлю іноземної валюти за рахунок цієї гривні та повертає її ініціатору переказу з урахуванням вимог ст. 31 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Проект Закону України від 30.11.2012 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України»
Проектом передбачаються наступні нововведення:
1. Стосовно оподатковування страхової діяльності:
2. Щодо приведення норм ПКУ у відповідність із правилами бухгалтерського обліку з питань:
нарахування амортизації на безоплатно отримані основні засоби (з метою скасування постійної податкової різниці);
створення забезпечення на оплату відпусток працівникам (з метою скасування тимчасової податкової різниці) та обліку витрат на реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності, виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів та рекультивацію без створення забезпечення, передбаченого П(С)БО 11 «Зобов’язання».
У приміщеннях закладів ресторанного господарства повністю заборонено куріння
Резонансний Закон №4844 від 17.12.2012 р., згідно з яким не можна палити в приміщеннях закладів ресторанного господарства, об’єктів культурного призначення та органів влади і держустанов, набрав чинності 17 грудня 2012 року.
Перелік місць, де повністю заборонено куріння (у т. ч. електронних сигарет і кальянів), став виглядати наступним чином:
1) ліфти і таксофони;
2) приміщення і території установ охорони здоров’я;
3) приміщення і території навчальних закладів;
4) дитячі майданчики;
5) приміщення і території спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
6) під’їзди житлових будинків;
7) підземні переходи;
8) транспорт загального користування, що перевозить пасажирів;
9) приміщення закладів ресторанного господарства;
10) приміщення об’єктів культурного призначення;
11) приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інші держустанови;
12) стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів.
При цьому спеціально відведені місця для куріння повинні знаходитися виключно в аеропортах і на вокзалах, а також у приміщеннях підприємств (установ та організацій усіх форм власності), готелях (аналогічних засобах розміщення громадян) і гуртожитках. Власники або орендарі зазначених споруд, окремих їх приміщень зобов’язані відвести для таких цілей і належним чином обладнати не більше 10% загальної займаної площі.
Крім того, з 17 грудня 2012 року за розміщення попільничок або паління в приміщеннях закладів ресторанного господарства загрожує штраф від 1 000 до 10 000 грн (пп. 2 п. 2 закону). А за невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону №2899, – штраф від 1 000 до 10 000 грн (пп. 2 п. 2 Закону).
Занадто щедрі на депозити банки каратимуть
В Національному банку України мають намір обмежити можливості кредитних установ залучати великі кошти населення.
Нацбанк і ФГВФО приступили до розробки нового механізму розрахунку перерахувань до фонду для банків, які намагаються обійти конкурентів за рахунок завищених ставок.
«Банк, що залучає кошти за дуже високою ставкою, веде ризикову політику. У фонду є можливість ввести диференційовану ставку відрахувань», – підкреслив 13 грудня директор генерального департаменту банківського нагляду НБУ Олексій Ткаченко.
На даний момент банки перераховують у ФГВФО регулярний квартальний збір, який диференційований лише за валютами: 0,5% від суми вкладів у національній валюті, 0,8% – в іноземній.
Тим не менш, така модель не враховує ризику банкрутства банків і подальшої появи необхідності компенсації вкладів із коштів фонду. Тому була запропонована ініціатива підвищення відрахувань.
«Наприклад, якщо у банку ставка за вкладами становить 18%, а на ринку – 14-15%, то до нього застосовуватиметься підвищений коефіцієнт. В результаті банк буде відраховувати до фонду більше коштів», – пояснює Олексій Ткаченко.
Внаслідок появи підвищених коефіцієнтів відрахувань фінустановам доведеться боротися за роздрібних клієнтів більшою мірою не фінансовими, а іншими перевагами, наприклад, підвищеною ставкою у разі дострокового розірвання депозиту або якістю надання послуг.
Податкова служба назвала найбільш бажані зміни в оподаткуванні
Платники податків очікують від держави зниження кількості податків і зменшення розміру їх ставок, удосконалення обслуговування при сплаті податків, складання та подання звітності, а також спрощення системи адміністрування обов’язкових платежів. Такі попередні висновки зробили фахівці ДПСУ за підсумками систематизації й аналізу пропозицій громадськості.
За півтора місяці підприємці, їх асоціації та організації, а також наукові установи подали понад 5 тис. пропозицій щодо вдосконалення існуючої податкової системи. Більшість пропозицій зводиться до скорочення кількості податків. Дрібні підприємці хотіли б представляти звітність щорічно, а не щоквартально. Платники єдиного податку пропонують об’єднати його з ЄСВ і знизити ставку внеску – тільки так, на їхню думку, можна стимулювати виведення з тіні заробітних плат найманих працівників.
Також платники висловили бажання:
Головне
