№10(21)(2013)

Останнє засідання сесії Київради, яке відбулося 19 серпня, ознаменувалося масовими сутичками опозиціонерів зі співробітниками міліції. Під час протистояння були розбиті вікна і зламані двері в будівлю. Не обійшлося й без постраждалих з обох сторін. Саме тому до засідання, яке мало відбутися 2 жовтня, готувалися усі, причому більш ретельно.

Напередодні секретар Київради Галина Герега скаржилася на брифінгу: «Київрада не працює в нормальному режимі уже чотири місяці. Місто втрачає мільйони гривень надходжень до бюджету. Основними джерелами напов­нення є питання оренди і продажу землі. Від оренди землі не надійшло 300 млн гривень, а від оренди майна 0,5 млд гривень. Це економічно дуже важкий рік, тому Київрада повинна працювати, наповнювати бюджет». Вона зазначила, що крім 119 проектів рішень, які планують розглянути 2 жовтня, готові до розгляду ще 600 проектів. Щодо заяв опозиційних сил Галина Герега сказала: «Інші політичні партії можуть мати свої політичні амбіції, але не тоді, коли від їхньої роботи залежать долі мільйонів киян».

В очікуванні сутичок у будівлі Київради вирішили завчасно «укріпити позиції». Співробітникам 2 жовт­ня рекомендували прийти на роботу раніше, оскільки запланували о 7:30 закрити вхідні двері зсередини. На віконницях будівлі зняли ручки, на вході встановили рамку металошукача, відключили ліфти, а двері на четвертому поверсі зміцнили металевими стрижнями. Двері парадного і чорного входів зсередини заблокували металевою скобою. Біля входу до колон­ної зали поставили відра з піском для гасіння піротехніки – на випадок, якщо її застосують ті, хто може увірватися до будівлі. На тротуарі встановили бетонні клумби, щоб не могли під’їхати автомобілі. Міліція, посилена спецпідрозділом «Беркут», перекрила підступи до будівлі металевими щитами і закликала громадян бути толерантними та не порушувати порядок під час акцій з приводу відкриття сесії.
Акцій передбачалося декілька. На цей день партія «Батьківщина» заявила про наміри провести збори київської громади у колонній залі мерії. Про свою участь у акціях заявили ще три партії. А вже 2 жовтня з самого ранку мітингувальники зійшлися на свої «позиції». Одні з них тримали в руках прапори «Батьківщини», «Свободи», «УДАРу» та Європейської партії України. Інші, які розташувалися біля самого входу в приміщення, – плакати: «Опозиція, не блокуйте виділення грошей чорнобильцям та афганцям», «УДАРу» потрібен хаос, а киянам – тепло», «Перемогли черновецьких, переможемо й німецьких», прозоро натякаючи на Кличка.
Народні депутати від опозиції спробували пройти на сесію через центральний вхід та з лівого крила. Однак міліція відмовилася їх пропустити, незважаючи на те що вони пред’являли свої посвідчення. Нардепи Арсен Аваков, Олександр Бригинець, Андрій Павловський намагалися прорватися штурмом. Паркан, споруджений напередодні, повалили. Розпочалися сутички. Міліція застосувала сльозогінний газ і димові шашки. Натовп висмикнув кількох правоохоронців із оточення і намагався їх побити. До місця сутичок прибули додаткові автобуси з правоохоронцями, які перешкодили активістам заблокувати рух Хрещатиком.

Тим часом секретар Київради Галина Герега відкрила пленарне засідання, на якому зареєструвалися 79 депутатів. Вона не поставила на голосування питання про допуск до будівлі міської ради народних депутатів, проігнорувавши цю пропозицію від депутатів міськради, натомість запропонувала проголосувати порядок денний з 119 питань.
На вулиці на деякий час бійки припинилися, і лідер фракції «Батьківщина» у парламенті Арсеній Яценюк провів перед протестувальниками мітинг. Але згодом сутички знову спалахнули біля автозаку, у якому затримали журналістку та активістку Тетяну Чорновіл. До бійки приєдналися сотні мітингувальників, міліція і депутати від опозиції Леонід Ємець та Сергій Пашинський. Згодом активістку відпустили. Опозиція, яка мітингувала під Київрадою, станом на 10:50 свою акцію завершила. Збори киян ухвалили звернення до Ради Європи й інших міжнародних організацій із закликом підтримати українське місцеве самоврядування.

А Київрада прийняла низку рішень. Зокрема, внес­ла зміни до бюджету столиці на 2013 рік, підкоригувала Програму соціально-економічного розвит­ку столиці на 2013 рік. 7,6 млн грн депутати виділили на будівництво зовнішніх інженерних мереж у провулку Моторному для своєчасного введення будинків у експлуатацію, 4 млн – на будівництво наземного пішохідного переходу від вулиці Милославської до пересадочного вузла на міську кільцеву електричку, 5 млн – на завершення І черги будівництва гідровузла у мікрорайоні Бортничі та введення в експлуатацію свердловин. Ще 5 млн грн виділено на завершення робіт з реконструкції приймальних відділень Олександрівської лікарні, а на реконструкцiю будiвлi Київської мiської станцiї швидкої медичної допомоги та медицини катастроф – 930 тис. грн.
На реконструкцію музею Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річчя з Дня народжен­ня поета за рахунок додаткових субвенцій з державного бюджету виділили 4 млн грн. Окрім цього, у сферу управління міліції та прокуратури передано низку приміщень комунальної власності. Своє приміщення площею 700 м2 на вулиці Старовокзальній у Києві отримала і Київська обласна міліція.

Було прийнято рішення про затвердження Порядку реалізації енергозберігаючих проектів у межах енергосервісних договорів та два проекти рішень про залучення кредитів на €4 та 5 тис. відповідно від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). Прийняті також рішення про виділення п’яти земельних ділянок і одного нежитлового приміщення, про розірвання договору оренди земельної ділянки, який заважав реконструкції Харківської площі у Дарницькому районі, затверджено 17 дозволів на розробку проектів землеустрою та озвучено низку депутатських запитів щодо відсутності гарячої води у житлових будинках, ремонту доріг та несанкціонованої забудови.
Депутати працювали у спокійному режимі. Проекти приймалися без заперечень. Депутат фракції «УДАР» Андрій Странніков повідомив, що опозиційні фракції бойкотують засідання. Депутати засідали три години і розглянули всі 119 питань. Секретар Київради Галина Герега пообіцяла про наступне пленарне засідання оголосити додатково.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Києві опісля заявило, що міліціонерам біля Київради доводилося боронитися від димових шашок, які кидали в них мітингувальники. У міліції запевнили, що під час мітингу опозиції не застосовували спецзасобів, зокрема сльозогінного газу. Проте згодом керівник столичної міліції Валерій Коряк визнав, що один раз сльозогінний газ застосували. За його поясненням, це відбулося тоді, коли натовп затягнув до себе бійця «Беркута» й почав його бити. Він пообі­цяв, що керівництво міліції вивчить дії своїх працівників, і якщо виявить порушення стосовно громадян, правоохоронці будуть притягнуті до відповідальності.
У міліції також заявили, що пропонували громадянам зайти до КМДА через вхід до приймальні громадян, але учасники мітингу продовжували штовхатися. Пізніше, начебто з натовпу мітингувальників, у бік міліціонерів полетіли димові шашки, які беркутівці відкидали вбік. У столичному главку повідомили, що «нікого не затримували», а стосовно п’яти осіб, зокрема активістки Тетяни Чорновіл, склали адмін­протоколи за ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство). За даними міліції, біля Київради зібралося близько 400 активістів. За даними опозиції, у зборах киян взяли участь понад тисячу громадян.
З приводу подій під Київрадою з депутатами зустрівся прокурор Києва Микола Бескишкий. Він запевнив народних обранців, що за їхнім зверненням буде проведена ретельна перевірка і діям учасників інциденту буде надана об’єктивна правова оцінка. А голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, коментуючи бійку, яку під прапорами «Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу» влашту­вали учасники штурму будівлі Київради, сказав, що в європейській країні подібні акції неприпустимі. «Я абсолютно впевнений, що, йдучи в європейське суспільство, ми точно повинні розуміти правила цієї гри. Головна умова – не порушувати закон. А дехто з організаторів акції його явно порушує, і це неправильно», – підкреслив він. «Коли кидають димові шашки, зривають каски з правоохоронців, б’ють людей, які несуть службу, – це вже не політика, не демократія. Це вже бандитизм. І ті, хто влаштовують таке, мають відповідати перед законом», – сказав Попов. Він нагадав, що є рішення суду, яким робота Київської міської ради визнана легітимною до моменту обрання її нового складу.

Наступне засідання Київрада провела 23 жовтня. Через заплановану акцію протесту опозиції будівлю мерії Києва перед початком засідання знову посилено охороняли. Вхід обгородили суцільними металевими щитами, уздовж яких вишикувалися ланцюжком міліціонери. А вже з самого ранку тут зібралися декілька тисяч прибічників опозиції. Водночас на протилежному боці Хрещатика пікет влаштували близько сотні людей, які тримали в руках українські прапори, а також плакати з написами «Ганьба опозиційним депутатам, через яких у нас немає зарплати», «Народні депутати – накормлені, а бюджетники – голод­ні», «Робота Київради – стабільність Києва».
Лідери опозиційних фракцій Верховної Ради Арсеній Яценюк, Віталій Кличко і Олег Тягнибок спробували пройти в будівлю Київради через громадську приймальню, проте незабаром повернулися. За їхніми словами, всередину їм пройти не вдалося. Арсеній Яценюк повідомив на мітингу, що у порядку денному нинішнього засідання Київради – 131 земельне питання. Він нагадав, що в парламенті на вимогу опозиції чотири рази ставили на голосування питання про включення до порядку денного питання про призначення виборів міського голови Києва та Київради.
Засідання Київради тривало приблизно три години, і за цей час було розглянуто понад 210 питань. Серед них – дозвіл департаменту транспортної інфраструктури КМДА залучити в поточному році під держгарантії кредитні кошти у сумі 500 млн грн для завершення будівництва станції метро «Теремки». Столичні депутати схвалили оформлення держактів на Біличанський ліс. Згідно з рішенням, документи на землю оформлятимуться не тільки для Біличанського, але й для всіх лісів КП «Святошинське лісопаркове господарство». Також прийнято рішення щодо оформлення держактів Центральному парку культури і відпочинку на парки «Хрещатий», «Міський сад» і «Маріїнський» загальною площею 30,41 га. Депутати надали статус пам’ятки природи п’ятьом «дубам Рильського» віком від 200 до 300 років.
Київська міськрада продала ПАТ «Фортуна-банк» земельну ділянку площею 0,085 га за 5,136 млн грн на вул. Боричів Тік, 35 (літера В), передала держпідприємству «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва житлово-адміністративного комплексу з приміщеннями резиденції посла торгово-економічної місії Республіки Казахстан в Україні та підземним паркінгом на вулиці Мельника, 51 у Шевченківському районі. Крім того, депутати прийняли рішення про передачу компанії «Парк Вей» земельної ділянки 0,55 га в довгострокову оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень на Парковій дорозі, 8-Б.

Депутати проголосували за реорганізацію Департаменту освіти і науки, молоді та спорту і розділення його на два департаменти. Затверджено положення про громадських інспекторів з благоустрою Києва, а також положення про головного інспектора та інспектора з благоустрою Києва, яких визначено посадовими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, що контролюють стан благоустрою Києва, проводять рейди і перевірки, мають право притягнення до відповідальності винних у порушеннях законодавства у сфері благоустрою столиці. Також Київрада прийняла рішення про припинення діяльності ПАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (СУППР), 99,29 % якого знаходиться у комунальній власності міста.
Столична міліція на цей раз висловила вдячність організаторам та учасникам акції під будівлею КМДА за виявлену толерантність. За даними міліцейського управління, під час акції не було зафіксовано жодного випадку порушення громадського порядку.