№10(21)(2013)

У Верховній Раді України відбувся Національний круглий стіл з питань європейської інтеграції України. У ньому взяли участь Голова Верховної Ради Володимир Рибак, Прем’єр-міністр Микола Азаров, комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, представники Європарламенту, органів влади, дипломатичного корпусу, громадських недержавних організацій, керівники парламентських фракцій, народні депутати.

Основною темою дискусії став стан готовності України до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та першочергові завдання на шляху євроінтеграції нашої держави. Відкриваючи захід, Голова Верховної Ради Володимир Рибак звернув увагу, що нинішній круг­лий стіл став фактично продовженням дискусії, яку провели 7 лютого у парламенті. Проте, за його словами, за вісім місяців намітився суттєвий прогрес у політичному сприйнятті та настроях українського суспільства щодо проблематики європейської інтеграції України. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, більше половини українців висловлюються на користь європейського шляху нашої держави. Розрив між прихильниками європейської інтеграції та їхніми опонентами зріс майже на 20 %.

Володимир Рибак нагадав, що під час другої і третьої сесій парламенту ухвалено 15 законів та інших законодавчих актів, які мають ключове значення для співпраці з ЄС. Це законопроекти про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів та повноважень Рахункової палати, щодо виконання судових рішень, стосовно реалізації державної антикорупційної політики, про повторні вибори народних депутатів України у п’ятьох одномандатних виборчих округах, щодо удосконалення системи захисту персональних даних та низка інших.

За словами керівника парламенту, у час, що залишився до Вільнюського саміту, перед Верховною Радою стоїть завдання розглянути важливий пакет законопроектів. Пріоритетними є реформування прокуратури та удосконалення виборчого законодавства. Парламент має ухвалити законопроекти, спрямовані на реформування українських силових та правоохоронних відомств – міліції, служби безпеки, – створення державного бюро розслідувань. Володимир Рибак висловив сподівання, що ці документи будуть конструктивно розглянуті та вчасно прийняті. «Ми розраховуємо на те, що такий законодавчий прогрес буде належно оцінений Євросоюзом та позитивно позначиться на схваленні політичного рішення щодо підписання Угоди про асоціацію на саміті «Східного партнерства» в листопаді 2013 року», – зауважив він.
Спікер також підкреслив, що саміт у Вільнюсі буде не завершенням європейського руху України, а справжнім початком її інтеграційного наближення до європейських цінностей та стандартів. Асоціація з ЄС не є членством, а, скоріше, певним запрошенням до членства в європейському клубі. Голова Верховної Ради України вважає, що ще одним важливим стимулом посилення взаємодії з ЄС, який матиме позитивний ефект для громадян України, є продовження безвізового діалогу. Тут парламен­т також відіграє помітну роль – завдяки його активній роботі схвалені майже всі законодавчі акти, необхідні для завершення виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму. На завершення спікер запевнив аудиторію, що Верховна Рада, спираючись на думку більшості, буде готова ратифікувати Угоду про асоціацію у стислі терміни після її підписання.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час виступу наголосив на тому, що, на його погляд, Президент України і уряд зробили все можливе, щоб об’єднати українське суспільство навколо європейської інтеграції. Він нагадав, що мета інтегруватися в політичний, економічний, правовий і гуманітарний простір ЄС була важливою складовою передвиборчої програми Президента України Віктора Януковича. З цією програмою він переміг на виборах і виконує свої зобов’язання перед суспільством.

Прем’єр нагадав, що понад п’ять років Україна цілеспрямовано рухалася в напрямі укладення Угоди. Виконано колосальний обсяг законодавчої і технічної роботи, адже положення Угоди охоплюють практично усі сфери життя українського суспільства. Прийняті або знаходяться на завершальній стадії підготовки майже всі законопроекти з питань, що були визначені Радою ЄС наприкінці минулого року як критерії для підписання Угоди. На його думку, цьому сприяє об’єднання зусиль усіх гілок влади, а головне – консолідація влади та опозиції.

Виконано більшість завдань для завершення першого етапу Плану дій по лібералізації візового режиму. На розгляді парламенту перебувають законопроекти щодо антидискримінації та протидії корупції. Це ще одна нагода продемонструвати нашу єдність для досягнення в майбутньому безперешкодного пересування українських громадян через європейські кордони. Микола Азаров підкреслив, що у процесі підготовки проекту Угоди проводилися широкі консультації з бізнес-середо­вищем, завдяки чому значною мірою вдалося захистити інтереси вітчизняних виробників. Під час переговорів знайдені компромісні рішення, які прийнятні для обох сторін, особливо це стосується частини, що передбачає створення зони вільної торгівлі.

«Ми усвідомлюємо, що Угода, відкриваючи перед Україною широкі перспективи входження до європейського політичного й економічного простору, водночас ставить перед нами непрості завдання з її імплементації та вимагає напруженої, скоординованої роботи не тільки уряду та парламенту, а й бізнес-середовища і громадськості», – наголосив Прем’єр-міністр. Він вважає, що глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі створить унікальні можливості для прискореної модернізації української економіки, покращення інвестиційної привабливості України, поліпшення конкурентоспроможності українських виробників не тільки на ринку ЄС, але і на ринках третіх країн. Він висловив сподівання, що Європейська Комісія прийме рішення щодо надання Україні адекватної фінансової та технічної допомоги для підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції на європейському ринку, а також щодо сприяння у залученні інвестицій та розвитку присутності України на нових ринках.

Комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле зазначив, що режим вільної торгівлі з Євросоюзом, який запрацює у разі підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, даватиме щорічно приріст українській економіці понад 6 %. Він повідомив, що для українських товаровиробників розроблені перехідні положення, які допоможуть нашій економіці адаптуватися для переходу на стандарти ЄС. Штефан Фюле також нагадав про умови, які Україні ще потрібно виконати на шляху до євроінтеграції. Це – покращення виборчого законодавства, ухвалення законодавства стосовно Генеральної прокуратури. За його словами, залишається актуальним питання Тимошенко. Він нагадав, що 21 жовтня відбудеться засідання міністрів Євросоюзу, де обговорюватиметься питання щодо майбутнього підписання Угоди.

Окрім цього, Штефан Фюле повідомив, що після підписання Угоди про асоціацію більшість митних платежів за українські товари буде скасовано, зокрема стосовно промислових товарів, за винятком виробів автомобільної промисловості, більшості продуктів. Угодою передбачено, що сільськогосподарському сектору в Україні буде наданий перехідний період, аби він міг адаптуватися до конкурентного середовища.

Фюле вкотре наголосив, що Угода про асоціацію не перешкоджатиме відносинам України з Росією: «Навпаки, РФ отримає переваги від інтеграції країн «Східного партнерства» у більш широку європейську економіку, а в перспективі – і від створення спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока на основі правил СОТ», – підсумував європейський функціонер.

За його словами, Європейський Союз надасть Україні фінансову допомогу і підтримає зусилля України із впровадження зобов’язань, пов’язаних з Угодою про асоціацію. «План дій після Вільнюса вимагає ресурсів, і ЄС готовий продовжувати підтримувати Україну фінансово... на суму приблизно 186 мільйонів євро», – сказав Фюле. Він також зазначив, що Україні буде надано макрофінансову допомогу в розмірі 610 млн євро після виконання усіх умов, та пообіцяв допомогти в переговорах із Міжнародним валютним фондом.

Міністр юстиції Олена Лукаш під час виступу, зокрема, повідомила про те, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону «Про вибори народних депутатів України». На її думку, за змістом він повністю відповідає тексту, який був направлений у Венеціанську комісію. А співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір» Валентин Наливайченко наголосив, що під час дискусії було вироблено формулу європейського успіху України. «Ця формула полягає у результативній щирій взаємодії законодавчої та виконавчої влади, громадянського суспільства та ЗМІ і сторони Європейського Союзу. Коли є взаємодія та щирість, тоді є результат», – сказав він.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, у свою чергу, розповів, що ПР готова разом із опозицією працювати над законом для звільнення Тимошенко і назвав необхідні пункти, котрі має містити закон. «Ми хотіли б знайти таке рішення, яке стосувалося б не лише однієї людини, а й групи людей, що засуджені, але потребують лікування, котре вони не можуть отримати в Україні», – сказав Єфремов. Майбутній закон має містити деякі обов’язкові пункти: треба передбачити притягнення до відповідальності за порушення його положень, прописати процедуру повернення засуджених після завершення лікування і компенсацію збитку, завданого злочинами, здійсненими засудженим. «Необхідно також обдумати, які гарантії повинна дати держава, що приймає засудженого на лікування», – підкреслив депутат.

Питанням лікування за кордоном екс-прем’єра Юлії Тимошенко, яка відбуває покарання, переймається й Президент України Віктор Янукович. Під час зустрічі з Єврокомісаром Штефаном Фюле він зазначив, що саме питання Тимошенко залишається наріжним каменем напередодні Вільнюського саміту. «Але місія Кокса-Кваснєвського працює, ми ведемо спільну роботу, шукаємо зараз шляхи», – додав глава держави. Фюле погодився з Віктором Януковичем стосовно необхідності пошуку прийнятного рішення, зокрема в межах місії Кокса-Кваснєвського. «Я з оптимізмом чекаю на Вільнюський саміт і на те, що буде після нього», – сказав Єврокомісар.

Він також позитивно оцінив посилення взаємодії між Україною та ЄС ще до Вільнюського саміту. «Я дуже радий, що зараз, ще до Вільнюса, значно посилилася взаємодія між представниками Європейського Союзу та Україною», – підкреслив Штефан Фюле і подякував Президентові України за підтримку в організації Національного круглого столу, а також висловив сподівання, що аналогічний захід відбудеться після саміту в листопаді. «Думаю, що це той спосіб, за допомогою якого можна залучати громадськість, а також посилити співпрацю між владою та опозицією щодо питань, які стоять на порядку денному європейської інтеграції», – сказав Єврокомісар. Віктор Янукович, у свою чергу, висловив переконання, що така дискусія вкрай потрібна як політикам і суспільству, так і відносинам Україна – ЄС.

Підсумовуючи результати Національного круглого столу, Голова Верховної Ради Володимир Рибак висловив задоволення дискусією. На його думку, це дало старт цілеспрямованій роботі української влади, всіх політичних сил, неурядових громадських організацій в інтересах інтеграційного наближення нашої держави до європейських цінностей та стандартів. Він також підкреслив, що на цьому шляху особливого значення та політичної ваги набуває роль парламенту в законодавчому забезпеченні європейського курсу держави. Це потребує від депутатів спільності не стільки у поглядах, скільки у ставленні до надзвичайної важливості законодавчої роботи заради реформування та модернізації українського суспільства і країни.