№10(21)(2013)

Кохання без кордонів. Чи є щось сильніше, ніж це чудове почуття, цей стан душі, коли ти маєш крила, відчуваєш, що можеш здолати будь-яку перешкоду та будь-яку відстань заради своєї другої половинки? Саме заради кохання, аби бути разом, ми міняємо міста, країни, континенти. Мабуть, мене зрозуміє той, хто хоча б раз закохувався та знаходив свою долю далеко за кордонами своєї держави.

Отже, шановний читачу, беру на себе відповідальність розкрити деякі аспекти та перешкоди, які можуть виникнути на шляху пошуків свого кохання за кордонами нашої держави. Уявіть собі таку ситуацію: під час відпустки ви вирішуєте поїхати на два тижні за кордон, розвіятись, побачити старовинні палаци, замки, відчути дух старої Європи та побувати біля балкону, де Ромео співав оди своїй Джульєтті. І саме там, за тисячі кілометрів від Батьківщини стріла Амура влучає у саме ваше серце – ви зустрічаєте її чи його – неочікуване кохання з першого погляду. Звісно, вас будуть переповнювати почуття від усвідомлення того, що нарешті, проїхавши стільки кілометрів та кордонів, ви знайш­ли його. Але час, відведений на відпустку, завжди спливає дуже швидко, особливо коли стає зрозуміло, що вам потрібно повертатися додому, а ваша кохана (коханий) залишиться в своїй країні. Лише опиняючись вдома, на­одинці із собою, ви раптом розумієте, що так далі жити не можна і треба щось вирішувати, бо неможливо будувати стосунки на відстані. Треба робити той самий серйозний крок під назвою «шлюб». Але як це робити, що для цього потрібно, адже ви підкоряєтесь законам своєї країни, а ваша половинка знаходиться, наприклад, десь у Західній Європі? Вам неодмінно хочеться покінчити з кордонами, які ми самі собі збудували, та жити разом у щасливому шлюбі.

Головне – це взятися за розум, не давати почуттям затьмарювати розум. Потім треба йти до візового центру тієї країни, де проживає ваша кохана (коханий), щоб отримати візу нареченої або нареченого. Фактично це той документ, який надає вам не тільки право поїхати до країни ЄС, а й укласти повноцінний шлюб. Візу, що видається спеціально для шлюбу, вам буде необхідно пред’являти при оформленні заяви в тому органі, де буде проходити реєстрація шлюбу. Для отримання візи вам потрібно буде пройти співбесіду з консулом, який повинен переконатися в тому, що ваші наміри щирі й ви робите цей крок з повною відповідальністю. Консул за стандартною процедурою задаватиме багато питань: як ви зустріли свою другу половинку, скільки ви знайомі, чи знають батьки з обох сторін про ваші наміри одруження, скільки разів на рік ви зустрічалися, чи дає змогу ваш майновий стан оформити шлюб та якою мовою розмовляєте один з одним.

Процедура співбесіди, звісно, не з найприємніших, але й нічого страшного в ній немає. Через те, що останнім часом багато шлюбів стали укладатися фіктивно, щоб отримати інше громадянство та право на постійне місце проживання, консульства різних країн ЄС дуже уважно ставляться до видачі віз для наречених. Адже жодна держава не хоче брати на себе соціальний тягар у вигляді фіктивної сім’ї. Інколи доводиться пройти навіть не одну співбесіду, де фактично будуть допитуватися аж до п’ятого коліна вашої рідні та рідні вашої другої половинки. Тому до співбесіди слід готуватися дуже ретельно, з повною відповідальністю. Хвилювання, звісно, буде, ви можете припуститися помилки у числах, місяці, але роки та основні дати потрібно знати, як «Отче наш», бо від цього залежить ваша подальша доля. Після успішно пройденої співбесіди вам одразу повідомлять про її результат, а також назвуть дату і час, коли можна буде забрати паспорт. Врешті-решт отримавши довго­очікувану візу, ви можете спокійно починати весільні приготування та з нетерпінням чекати омріяного дня. До речі, весілля в Європі значно відрізняються від українських. Там це суто свято нареченого та нареченої, тоді як у нас прий­нято мучити молодят різними конкурсами, нудними промовами і обов’язково потрібно вразити всіх гостей весільним столом. Отже, одразу забудьте в Європі про весілля в стилі «по-українськи: хліб, сіль та сало».

Після довгоочікуваних хвилювань і розлук зі своєю коханою (коханим) нарешті ви дочекалися найурочистішої події у вашому житті, і ось десь у старовинному замку Європи чи соборі ви даєте клятви у вірності й вас оголошують чоловіком та дружиною. Тепер ви подружжя, сім’я. Ваше життя починається з нової глави під назвою «Подружнє життя за кордоном».
В радощах подружнього життя в новій країні, у новому суспільстві, з новими правилами та законами ви отримуєте багато емоцій, вам навіть здається, що життя – це казка, а ви – її головний персонаж. Ви зовсім забуваєте про те, що, перебуваючи на території іншої країни, ви залишаєтесь громадянином чи громадянкою України. Строк візи для наречених має обмежений термін (як правило, від шести місяців до одного року). Настане той момент, коли ви повернетесь до реальності, візьмете свій закордонний паспорт і побачите, що термін вашої візи для наречених вже спливає. Ще декілька місяців і все… Казка може закінчитися. І що робити далі, як жити: повертатися до України, але як? Ви ж тільки побралися, у вас молода сім’я – і знову розлука неминуча. Багато хто вважає, що одруження з іноземцем дає право на безстрокове проживання чи перебування в іноземній країні. Проте це абсолютно не так. Звісно, шлюб надає деякі прерогативи, але дуже невеликі, оскільки існують загальні правила, і в кожній країні вони різні. В більшості з них для того, щоб отримати право на постійне проживання, вам потрібно прожити там не менш ніж три роки, причому знаходячись на території країни не менш ніж 180 днів на рік. Якщо зробити логічний висновок з цього, то це означає, що на період трьох років вам потрібно буде постійно відкривати візи. Той факт, що у вас офіційний шлюб з іноземцем, може тільки змусити консульство у більш м’якому ракурсі чи навпаки розглядати ваші документи та як головну причину вашого бажання виїхати до іноземної країни розглядати ваш шлюб. Оди про те, як ви кохаєте свою другу половинку, що у вас реальний шлюб та докази цього, не будуть зайвими.

За останні роки країни Євро­союзу дуже ретельно перевіряють кожен шлюб. Робиться це як відкрито, так і непомітно для самих новостворених сімейних пар. Так, одна знайома зі Словаччини розповідала мені, що до неї додому приходили поліцейські у штатському, дивилися на умови проживання, чи дійсно в помешканні є речі її чоловіка, запитували, чому він не вдома разом з нею. Проте в неї було залізне алібі, оскільки, по-перше, чоловік офіційно працював у Франції, щоб забезпечити сім’ю, а по-друге, їхній шлюб базується на справжньому коханні. Поліція країн Євросоюзу обов’язково буде опитувати усіх сусідів, що живуть поруч з вами, колег по роботі, перевіряти ваші спільні соціальні сторінки у мережі Інтернет, вашу переписку з рідними. Робиться все це для того, щоб впевнитися, що шлюб не є фіктивним.
Після укладення шлюбу з іноземною особою та знаходячись в іноземній країні ви можете користуватися багатьма її соціальними благами безкоштовно (медициною тощо). Тому держави ЄС дуже побоюються, що тиск мігрантів може значно послабити економіку країни та спустошити її. Якщо ви маєте благородну професію чи спеціальність, підтвердили свій диплом в іноземній країні – це дасть вам можливість отримати не просто звичайну візу, але ще й робочу, яка надасть вам право не тільки звичайного перебування, а ще й право працювати на всій території Євросоюзу. Ось так одна моя знайома вийшла заміж за англійця, успішно підтвердила свій диплом лікаря-дерматолога та змогла претендувати на гідну професію й продовження підвищення кваліфікації.

Розглянемо ще одну ситуацію. Ви дізнаєтесь про те, що вагітні, а ваша віза ось-ось закінчиться. Ви йдете до посольства, щоб продовжити її, бо ваш стан не дає змоги повернутися до України, та й який сенс, думаєте ви, адже до англійського консула ви можете звернутися з такими самими питаннями, як і в консульстві Британії в Україні. Але не все так просто. Одна моя знайома, перебуваючи в Англії заміжньою за англійцем, народивши дитину, вирішила спокійно подати документи до консула в Англії. Проте відповідь консула була невтішна: потрібно було до закінчення строку візи повернутися в Україну та подати документи до Британського консульства в Україні на відкриття нової візи. Отже, ні шлюб з чоловіком країни, де вона знаходилась, ні народження дитини не були взяті консулом до уваги, адже правила для всіх однакові. Що ж робити, коли така ситуація все-таки сталася. Вихід є: треба звертатися тільки до суду, адже у вас на руках маленька дитина, у вас реальний шлюб, вам нема чого приховувати. Крапку в таких справах може поставити лише суд. Більшість країн Європи має прецедентне право. Це означає, що рішення за такими категоріями справ фактично завжди однакові. Вивчаючи на практиці цю ситуацію, скажу, що суди, як правило, відмовляють та не зобов’язують консульства відкривати візи іноземцям на території країни знаходження. Це зумовлено профілактикою та боротьбою з великою кількістю нелегальних іммігрантів та фіктивних шлюбів за гроші, щоб залишитися в іноземній країні.
При підготовці до судового процесу за кордоном вам потрібно буде набратися терпіння, щиро надати та викласти факти, з яких буде видно, коли ви уклали шлюб, де ви проживаєте, які джерела доходу, якщо маєте спільну дитину, вам потрібно надати документи про її народження, але найголовніше – потрібно правильно викласти об’єктивні та реальні причини, через які ви не могли вчасно продовжити термін своєї візи. Зазвичай при народженні дитини головною причиною може бути стан вашого здоров’я, який не давав вам змоги подорожувати будь-яким транспортом, оскільки вам потрібні були спокій та постільний режим. Будьте впевнені, що суд у країнах ЄС буде перевіряти абсолютно всі факти, починаючи з моменту вашого знайомства з майбутньою другою половинкою, розглядаючи вас як потенційного мігранта «під лупу», аж до моменту шлюбу та народжен­ня дитини, оскільки за законом ви будете порушником, який не продов­жив термін своєї візи. Звісно, довести іноземному суду зворотне – дуже непростий процес, бо для країн ЄС сам факт порушення вже розглядається не на вашу користь. Але якщо всі докази вашої порядності, реальності шлюбу, чистоти наміру, повага до законів країни, де ви знаходитесь, наміри продовжити проживання та не порушувати законодавство дійсно справжні, то, вважаю, справедливий суд буде на вашому боці.

Незважаючи на те що ніхто не знає, якою буде відповідь суду, заради кохання і створення нової родини вам потрібно буде пройти через багато перешкод, щоб отримати офіційний статус та підтверджуючі його документи. Перебуваючи в іноземному офіційному шлюбі, лише через три роки ви отримаєте дозвіл на постійне проживання за умови бездоганної суспільної поведінки, знання мови, підтвердження того, що шлюб є реальним. Вам доведеться пройти багато етапів, різних співбесід, бюрократичних документальних процедур, можливо, навіть принизливих для вас. Якщо ви готові приблизно п’ять років витримати все це, тоді успіх вам гарантовано. Якщо для когось мрія одруження з іноземцем стала не такою рожевою та приваб­ливою, як раніше, чи хтось мав деякі сподівання на те, що одруження з іноземцем надасть одразу багато переваг в отриманні права на проживання там чи громадянство, це не так. Адже відомо багато випадків, коли фіктивні шлюби були легко розкриті, а особи несли кримінальну відповідальність, навіть із застосовуванням арешту з ганебним видворенням з країни без права повторного в’їзду на десять років. Тому бажаю вам ясного розуму, щирості у своїх бажаннях, сил та натхнення!