№11(22)(2013)

Дивіденди, згідно з п. 4 П(С)БО 151, визначаються як частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (засновниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

У п. 14.1.49 ПКУ2 зазначено, що дивіденди – платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. 

Дозволяється нарахування дивідендів лише в тому випадку, коли за даними бухгалтерського обліку підприємства отримано чистий прибуток. Тобто за наявності збитків дивіденди не нараховуються. Такий висновок випливає з норм ст. 116 ЦКУ3, ст. 88 ГКУ4 та ст. 15 Закону № 15765. Також у ст. 15 Закону № 1576 зазначається, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття усіх витрат. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки по облігаціям, кредитам банку, податки та інші платежі до бюджету, передбачені законодавством України. Чистий прибуток, сформований після усіх зазначених виплат та сплати нарахованих дивідендів, залишається у розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає самостійно, як його використовувати.
Для підприємств при частково оплаченому статутному капіталі дивіденди виплачуються лише пропорційно оплаченим часткам.
Загальними зборами учасників підприємства вирішується виплата дивідендів, що оформляється протоколом. В ньому має бути зазначена сума чистого прибутку, яку використовують на виплату дивідендів, їх розмір пропорційно часткам кожного учасника, порядок та терміни виплати. Керівником підприємства на підставі протоколу загальних зборів учасників видається наказ, відповідно до якого бухгалтерія проводить нараху­вання та виплату дивідендів у розмірах, порядку та в терміни, що визначені протоколом. Для нарахування дивідендів слід оформити бухгалтерську довідку із зазначенням обов’язкових реквізитів, що передбачені для складання первинних документів.
Згідно з правилами, встановленими Інструкцією № 2916, призначено рахунок 67 для інформації про розрахунки з учасниками (засновниками) підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо). Дивіденди, нараховані власникам, за рахунок прибутку або інших передбачених установчими документами джерел обліковують на субрахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». Збільшення заборгованості підприємства перед його учасниками (засновниками) відображається за кредитом субрахунку 671, а за дебетом – її зменшення (погашення). За дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображається розподіл чистого прибутку між засновниками (нарахування дивідендів), а також відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. На кінець року сальдо на субрахунку 443 закривається у кореспонденції із субрахунками 441 або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків. Сальдо рахунку 79 «Фінансові результати» при його закритті також списується на один із субрахунків – 441, 442.
На дивіденди, які виплачуються учасникам – фізичним особам, нараховується податок на доходи з фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5 % та перераховується ПДФО до бюджету в день виплати дивідендів згідно з п. 2 ст. 67 ПКУ. Сума таких дивідендів зменшується на суму сплаченого до бюджету ПДФО.
З дивідендів, які виплачуються юридичній особі, перераховується податок на прибуток, згідно зі ставкою за звітний період, відповідно до пп. 153.3.2 ПКУ. В цьому випадку сума таких дивідендів не зменшується.
Розглянемо на прикладах, як відображається у бухгалтерському обліку нарахування та виплата дивідендів.

Приклад 1
У квітні 2013 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Кут» ухвалено рішення про виплату дивідендів у грошовій формі в розмірі 789 000,00 грн за результатами фінансової діяльності на підставі звітності за 2012 р. При цьому виплату треба провести відповідно до часток учасників у статутному фонді ТОВ «Кут», а саме:

• Микитенко О.М. – частка у статутному фонді – 80 %;
• Авілов Г.С. – частка у статутному фонді – 20 %.

Приклад 2
У серпні 2013 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Коло» ухвалено рішення про виплату дивідендів у грошовій формі в розмірі 80 % від чистого прибутку. Чистий прибуток за даними фінансової звітності за 2012 р. становить 700 000,00 грн. Виплату ухвалено провести відповідно до часток учасників у статутному фонді ТОВ «Коло», а саме:

• ПП «Ромб» – частка у статутному фонді – 85 %;
• ТОВ «Куб» – частка у статутному фонді – 15 %.

Оскільки календарний рік є звітним періодом для складання фінансової звітності (ст. 13 Закону № 9967), то закриття рахунку, на якому обліковується інформація про фінансові результати діяльності підприємства та фіксується прибуток (збиток) від діяльності підприємства, має відбуватися після завершення звітного періоду – календарного року. Крім того, Інструкцією № 291 визначено, що на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років ведеться за відповідними субрахунками.
Баланс складається лише на підставі даних на рахунках 1–6 класів, оскільки лише вони можуть мати початкове та кінцеве сальдо; рахунки класів 7–9 призначені для обліку господарських процесів і не повин­ні мати сальдо. Порядок реформації балансу підприємство може обирати самостійно за підсумками кожного зі звітних кварталів або звітного року. Згідно з п. 2.20 розділу II П(С)БО 258, у статті балансу «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку та значення цієї статті, яке має відповідати рахунку 44.
В бухгалтерському обліку прибуток відображається в залишку рахунка 44, а нараховані дивіденди не відображаються на рахунках класів 7–9, тобто виникає розбіжність між різницею значень статті балансу «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» на початок року та на кінець періоду і статтею звіту про фінансовий результат «Чистий прибуток (збиток)» на суму виплачених дивідендів. У фінансовій звітності суб’єктів малого підприємництва чистий прибуток наводиться як додатне значення рядка 150 форми № 2-м або № 2-мс (додатки 1 та 2 до П(С)БО 25), а у інших підприємств – це значення рядка 2350 форми № 2 (додаток до НП(С)БО 19). Щоб пояснити таку розбіжність, суб’єкти малого підприємництва лише для зручності можуть надавати письмове роз’яснення про виплату дивідендів у довільній формі до управління статистики одночасно з поданням фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.
Для інших суб’єктів господарювання передбачено подання звіту про власний капітал. У вітчизняній практиці зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначені НП(С)БО 1, згідно з яким підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) зобов’язані складати Звіт про власний капітал за формою 4.

Елемент відображення дивідендів у формі 4 представимо у вигляді таблиці 1.