№11(22)(2013)

Сьогодні в торговельну мережу для реалізації надходить багато товарів дитячого асортименту низької якості як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Про це свідчить, по-перше, проведений автором аналіз звернень громадян-споживачів до органів захисту прав споживачів у зв’язку з продажем небезпечних дитячих іграшок, по-друге, аналіз судової практики, який говорить про те, що в судах розглядається значна кількість справ, пов’язаних з порушенням законодавства стосовно прав споживачів.

При цьому суди відчувають значні труднощі, пов’язані, насамперед, з проб­лемою встановлення факту продажу споживачеві товару неналежної якості. Деякі фахівці, котрі займаються цією проблематикою, намагаються прирівняти перевірку якості товару до експертизи товару неналежної якості, у зв’язку з чим виникає необхідність на основі наукових досліджень сучасних вимог технічного регулювання безпеки іграшок створити єдині підходи як до перевірки якості, так і до проведення експертизи небезпечних дитячих іграшок в досудовому порядку, а також у судовому вирішенні спорів про захист прав споживачів. Сьогодні основними питаннями, які ставляться експертам, залишаються питання щодо безпечності іграшок.

Окрім загальних вимог, відповідність яким підтверджується в межах системи сертифікації, покликаної гарантувати безпеку продукції, для товарів дитячого асортименту існує низка особливих вимог, пов’язаних з віком і специфікою експлуатації товарів маленькими споживачами.
При цьому іграшок вітчизняного виробництва на українському ринку не так багато. Виробників можна перерахувати по пальцях. Як правило, українські виробники отримують сертифікат відповідності не на окремі партії продукції, а на всю виробничу лінію.
Тому якість наших іграшок набагато вище. Це факт: найбільшу небезпеку становлять імпортні іграшки, ніким не сертифіковані і ввезені до країни несанкціоновано. Якщо споживач звернеться до продавця на ринку за сертифікатом відповідності на іграшку, він може його пред’явити, але це буде «десята» копія з купою печаток. Якщо перевірити цей документ, то, швидше за все, він виявиться підробленим.
Сьогодні значна частка продукції для дітей потрапляє на прилавки України з оптових ринків. Перевірки ж проводяться нерегулярно й вибірково, а ринок продукції для дітей величезний.
Державна інспекція України із захисту прав споживачів у першому півріччі 2013 року в результаті перевірок відповідності іграшок технічним нормам безпеки виявила порушення у 20 тис. іграшок з перевірених 100 тис.
Практично вся продукція, відібрана інспекторами в магазинах і на ринках для тестування, була виготовлена за межами України. Експерти констатують: велика кількість неякісної дитячої продукції надходить в Україну з Китаю. Разом з тим така ж проблема існує і в Європейському Співтоваристві (ЄС) – найбільше неякісної дитячої продукції надходить саме з КНР. Однак той фальсифікат, який реалізується в ЄС, істотно кращий за якістю, ніж те, що продається в Україні.
Наприклад, близько 75 % іграшок, реалізованих в магазинах Німеччини, – це імпорт з Китаю. Перевірки Інституту праці і здоров’я ФРН невтішні: кожна п’ята відібрана на тестування іграшка випробувань не витримує. У багатьох з них виявляють небезпечні хімічні сполуки, формальдегід та інші канцерогенні речовини.
Проте в країнах Європи перевіряючі органи викладають докладні описи якості перевірених ними іграшок на спеціальному веб-сайті. В Україні ж немає такого ресурсу.

Найчастіше виявляються порушення, що допускаються виробниками дитячих іграшок:

• відсутні інструкція та маркування;
• назва країни-виробника не співпадає в англо- та україномовній інструкціях;
• відсутні висновки санітарно-гігієнічної експертизи або будь-які документи;
• цілісність корпусу пошкоджена;
• деталі мають гострі кінці, ріжучі краї, тріщини, зачіпки;
• шви при натягу розходяться;
• виділення шкідливих елементів – хрому, нікелю, свинцю;
• наповнювачі з піску, обрізків технічного поролону, штучного хутра і тканин;
• нерівномірність набивки;
• випадання ворсу;
• несиметричність крою;
• наявність гострої металевої фурнітури;
• осипання декоративного покриття;
• неякісне з’єднання дрібних деталей;
• перевищено допустимий рівень запаху;
• іграшки заборонені для реалізації в країнах Європи;
• час горіння іграшок з тканин перевищує дві секунди;
• конструкція відсіку живлення не забезпечує установку батарейок без порушення електричної схеми;
• небезпечне розташування електродротів.

Прийнято вважати, що сертифікована продукція, випущена на території Китаю великими європейськими виробниками, відповідає стандартам. Але навіть відомий бренд не може гарантувати 100-відсоткової безпеки іграшок. Так, влітку 2007 року було відкликано понад 21 млн виготовлених у Китаї іграшок. Велика частина з них припала на американську компанію «Mattel», яка з початку серпня послідовно відкликала вироблені в Китаї іграшки, що випускаються під її брендом «Fisher Price». Серед вилучених з продажу виробів – іграшки з серій «Вулиця Сезам» (Sesame Street), «Дора – дослідник» (Dora the Explorer), комплекти меблів для Barbie, машинки з комплекту іграшок за мотивами диснеївського мультфільму «Тачки» (Cars). У них було виявлено кількість свинцю, що перевищує допустимі норми безпеки. Крім того, Mattel заявила про збільшення відкликання іграшок з магнітами, вироблених у період між січнем 2002-го
і кінцем січня 2007 року. Відгук торкнувся ляльок, фігурок, ігрових наборів, з яких могли випадати магніти, і виникала небезпека, що діти їх проковтнуть. Ці іграшки продавалися не тільки в США, але і в Європі, Канаді, Мексиці. У той самий час «Fisher Price» відкликала в основному з Ірландії та Великобританії 12 тис. іграшок «Гоу Дієго!» (Go Diego!). Причина – підвищений вміст свинцю у фарбі.
Ляльок з полівінілхлориду (ПВХ) у США і Європі не роблять ось вже понад 50 років. Однак дешевий полімер до цього часу використовується для виробництва іграшок у Таїланді, Кореї та Китаї. Дослідження показали, що деякі іграшки з цього матеріалу містять до 40 % токсинів, здатних викликати онкологічні захворювання і негативно вплинути на гормональний баланс.
Були встановлені факти, що на деякі іграшки видавали сертифікати відповідності, не проводячи при цьому випробувань за фізико-механічними показниками. При цьому саме за цими показниками бракуються близько 90 % іграшок. Так, перевірена дитяча коляска не витримала встановленої за законодавством ваги навантаження і зламалася. Іграшкова коляска для дітей має витримувати навантаження: для дітей до трьох років – до 25 кг, після трьох років – до 50 кг. Перевірена коляска зламалася під вагою 20 кг.
Досить небезпечними є дитячі іграшки, у яких легко відокремлюються (відриваються) складові частини, наприклад, очі у плюшевого ведмедя. Дитина може відкусити погано закріплену частину іграшки та задихнутися. Крім того, як показали результати випробувань, проблемою є цілісність швів між складовими частинами іграшки. Якщо шви не витримують фізичне навантаження, то набивка м’якої іграшки, що складається найчастіше зі штучних хімічних волокон, потрапляє дитині до рук і потім також може потрапити до рота. Деякі іграшки спеціально виготовлені з такого матеріалу, який, опиняючись у воді, має властивість значно збільшуватися в розмірі, що і вказано на упаковці. Однак дана властивість іграшки має і зворотний, небезпечний бік: після потрапляння іграшки у вологе середовище матеріал, з якого вона зроблена, не тільки збільшується в об’ємі, але й стає крихким. Відірвані від іграшки шматочки також можуть потрапити до рота дитини. Перевищення концентрації запаху іграшки, у свою чергу, може викликати розумові розлади, погіршити загальний стан дитини, а також може викликати алергію. Концентрація запаху дитячої іграшки вимірюється у балах, залежно від віку: для дитини віком до трьох років запах іграшки повинен мати 1 бал, понад три роки – не більше двох балів. У той самий час на українському ринку експертами були виявлені іграшки, концентрація запаху в яких перевищувала 3 бали.
У країнах Європейського Співтовариства суворо контролюється обіг на внутрішньому ринку дитячих іграшок. За останні кілька років у ЄС введені досить суворі обмеження до дитячих іграшок, призначених для певних вікових груп дітей, з використання різних матеріалів, компонентів і речовин.
Перша Директива 88/378/ЄEC Європейського Союзу з безпеки іграшок була схвалена 3 травня 1988 року, друга Директива 93/68/ЄEC 22 липня 1993 і нова Директива 2009/48/ЄС з безпеки дитячих іграшок набула чинності 20 липня 2011 року.
У всіх директивах простежується поступове посилення і більш чіткі визначення з безпеки дитячих іграшок, зокрема щодо відповідальності за безпеку іграшок. Нова Директива 2009/48/ЄC знижує кількість гранично допустимих шкідливих хімічних речовин, які містяться в матеріалах для виробництва іграшок.
Завдяки новому «Технічному регламенту безпеки іграшок», який затвердили у Кабінеті Міністрів 8 жовт­ня 2013 року, українська держава підвищила показники безпечності дитячих іграшок. Дане рішення викликане необхідністю привести українські стандарти у відповідність до Директиви Європейського парламенту і Ради. А це означає, що українським дітям тепер гарантується такий самий захист від небезпечних іграшок, як і європейським.
Технічні регламенти – це аналог європейських директив, що встановлюють обов’язкові вимоги до якості продукту. Не так давно вони замінили собою сертифікацію, тобто процедуру оцінки відповідності, яка застосовувалася в нашій країні до рішення адаптувати українське законодавство до європейського.
Нова редакція дає можливість використовувати в Україні європейський досвід сучасного технічного регулювання якості продукції в частині оформлення, змісту, форми, міри. У документі максимально конкретизовані фізичні, хімічні, пожежні та гігієнічні вимоги до іграшок. Сучасна оцінка відповідності стає більш декларативною і має посилити відповідальність виробника. Нова редакція «Технічного регламенту» сприятиме усуненню бар’єрів у торгівлі, дасть змогу спростити співпрацю між органами ринкового нагляду в межах системи обміну інформацією про небезпечну продукцію і запобігти появі небезпечних іграшок на ринку України.
Таким чином, держава вирішила застрахувати внут­рішній ринок від неякісної продукції, а відповідно, і захистити свого споживача, взявши за основу європейський досвід.
У країнах ЄС ринок дитячих іграшок контролюється досить суворо. Наприклад, остання Директива ЄС, що набула чинності два роки тому, помітно знижує кількість гранично допустимих шкідливих хімічних речовин, які містяться в матеріалах для виробництва іграшок.
В Україні донедавна ринок дитячих іграшок без перебільшення можна було назвати неконтрольованим. За роки незалежності країна практично втратила «іграшкову» галузь, хоча в радянський час посідала друге місце з виробництва. Тоді в Україні працювало близько 400 підприємств. Зараз – близько сотні, і спеціалізуються вони в основному на м’яких іграшках і ялинкових прикрасах. Але великих фабрик – не більше десятка. Галузь представлена невеликими приватними підприємствами. Присутнє на ринку і кустарне виробництво: іграшки роблять вдома з підручних матеріалів і продають на ринках. Природно, якість і безпека такої продукції для дітей практично ніким не контролюється. Але левова частка українського ринку дитячих іграшок – це китайська продукція (за оцінками фахівців, близько 70–80 %). Часто її якість також досить сумнівна. У грудні минулого року Всеукраїнська громадська організація «Мама – 86» оприлюднила результати моніторингу якості дитячих іграшок в Україні, реалізованого в межах проекту «Хімічна безпека іграшок для дітей». Як зазначають фахівці, зразки для тестування обиралися випадково, як у спеціалізованих магазинах дитячих іграшок, так і у звичайних супермаркетах, а також на міських ринках.
Результати дослідження показали, що з 50 прид­баних іграшок у семи (14 %) кількість свинцю перевищує допустиму норму, десять зразків (20 %) – містять сурму, п’ять (10 %) – миш’як, один (2 %) – ртуть, три (6 %) – хром, і один зразок (2 %) – кадмій. З усієї кількості протестованих іграшок 10 % містять більше одного токсичного металу. А загалом ці дослідження показують, що зараз в Україні третина дитячих іграшок, пропонованих для продажу, – небезпечні для дитини. Причому вони небезпечні не тільки тим, що дитина може взяти до рота токсичну іграшку, а й тим, що така іграшка рано чи пізно ламається і викидається, а токсичні метали, потрапляючи в навколишнє середовище, у кінцевому підсумку негативно позначаються на здоров’ї кожної людини.
Новий «Технічний регламент» у першу чергу посилює контроль використання ароматизаторів і алергенів у дитячих іграшках. Цю норму розробники документа повністю запозичили з європейських директив. Вимоги ліквідувати в процесі виробництва всі добавки, що викликають алергію у дітей, існують і зараз, але в новому документі їх кількість зводиться до мінімуму.

Новий Технічний регламент також визначає кілька важливих нововведень, серед яких:

Зобов’язання для виробників

1. Відповідно до документа виробники перед введенням іграшок в обіг зобов’язані забезпечити їх відповідність вимогам безпеки, встановленим у цьому Технічному регламенті. Крім того, виробники зобов’язані зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність протягом десяти років після введення іграшки в обіг.
2. Також виробники повинні з метою захисту здоров’я і безпеки користувачів проводити випробування зразків іграшок, які введені в обіг, розглядати звернення споживачів і в разі необхідності вести облік таких звернень, а також іграшок, які не відповідають встановленим вимогам, і фактів їх відкликання.
3. Виробники мають забезпечувати нанесення на іграшки найменування, типу, номера партії, серійного номера або номера моделі чи іншого елемента, який дає змогу їх ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер іграшки не дає можливості нанести на неї такі дані, необхідна інформація вказується на упаковці або в документі, що додається до іграшки.
4. Виробники зобов’язані вказувати власне найменування, зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, – на її упаковці або в документі, що додається до іграшки.

Вимоги щодо безпеки:

1. Іграшки можуть бути введені в обіг тільки в разі їх відповідності вимогам безпеки, встановленим у цьому Технічному регламенті, а також санітарним нормам.
2. Іграшки, які введені в обіг, мають відповідати вимогам безпеки протягом передбаченого терміну їх використання. Крім того, у додатках до нового порядку також затверджено:

• перелік виробів, що не вважаються іграшками згідно з Технічним регламентом безпеки іграшок (істотно змінений порівняно з попереднім порядком);
• вимоги до безпеки іграшок;
• декларація про відповідність повинна містити інформацію, що підтверджує виконання вимог безпеки, встановлених у цьому Технічному регламенті. При цьому складання виробником декларації про відповідність є підтвердженням його відповідальності за відповідність іграшки вимогам безпеки;
• вимоги до технічної документації;
• попередження щодо безпечного використання іграшок;
• план заходів із застосування Технічного регламенту безпеки іграшок.

При цьому відповідно до п. 63 нового Технічного регламенту орган з оцінки відповідності призначається згідно з нормами Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, затвердженого постановою КМУ від 24.01.2007 р. № 59. Постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.
З моменту набрання чинності постановою № 515 втрачає чинність попередня постанова КМУ від 08.10.2008 р. № 901 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки іграшок». Такі значні зміни в технічному регулюванні виробництва іграшок потребують розробки нових окремих методик судово-товаро­знавчої експертизи якості іграшок, оскільки нові показники безпеки набагато вищі, ніж ті, що існують сьогодні.