№1(24)(2014)

Верховна Рада України 16 січня 2014 року ухвалила Державний бюджет на 2014 рік. За це рішення на ранковому засіданні проголосували 249 народних депутатів із 261 зареєстрованого в залі. Перед голосуванням віце-спікер парламенту Ігор Калєтнік заявив, що у зв’язку з блокуванням трибуни депутатами від опозиції бюджет ухвалюватиметься без обговорення.

Україна зустріла новий рік без бюджету. Наприкінці грудня було прийнято лише постанову про особливості процедури розгляду й прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2014 рік. Документом передбачався розгляд проекту закону з пропозиціями Комітету з питань бюджету та прийняття його в цілому 16 січня 2014 року. Народний депутат України Ігор Швайка з фракції «Свобода» звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання цієї постанови незаконною та її скасування. Своє звернення він мотивував тим, що, по-перше, Кабмін подав проект на розгляд парламенту з порушенням термінів «через свої фобії щодо ціни на газ та холуйську практику озиратися на Кремль». По-друге, Верховна Рада ухвалила постанову з порушеннями закону про регламент. За словами парламентарія, постанова Верховної Ради від 19 грудня 2013 року передбачає ухвалення держбюджету без повного обговорення і трьох читань, визначених законом. На його думку, це позбавляє народних депутатів права на внесення поправок, пропозицій та зауважень, а також права на можливість взяти участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні, виступити з мотивів голосування з обґрунтуванням своїх пропозицій тощо. 

Проте ближче до дати, на яку запланували розглянути та схвалити головний фінансовий до­кумент держави, Голова Верховної Ради Володимир Рибак з великою впевненістю заявив, що не відкидає можливості прийняття парламентом державного бюджету в цілому без обговорення в зазначені терміни. Його позицію підтримав лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, який запевнив, що більшість знайде можливість проголосувати за Держбюджет-2014 у разі, якщо опозиція заблокує парламентську трибуну. А перший віце-прем’єр міністр України Сергій Арбузов під час засідання Погоджувальної ради, яке відбулося напередодні, зазначив, що уряд розраховує на підтримку парламентаріїв у голосуванні за закон про держбюджет, оскільки «країна не може жити без фінансового плану».
Водночас, станом на 13 січня 2014 року інформації про розгляд проекту держбюджету у профільному комітеті не було. За словами керівника комітету регіонала Євгена Геллера, надійшло понад 3 тисячі поправок. На їх реалізацію необхідно майже 750 млрд грн, що вдвічі більше від дохідної частини урядового проекту (392,4 млрд грн). Саме тому Олександр Єфремов припускав, що бюджет буде прийнятий без врахування пропозицій народних депутатів, оскільки збалансувати його буде неможливо.

Депутати, зокрема, наполягали як на збільшенні доходів загального фонду держбюд­жету на 17,83 млрд грн, так і на їх скороченні на 2,6 млрд грн. Така сама ситуація і щодо видаткової частини. Йшлося і про зниження рівня держборгу на 14,5 млрд грн – до 565,55 млрд грн. Пропонували збільшити кількість проектів, що фінансуються за рахунок держгарантій (уряд запропонував обмежити витрати на такі цілі до 50 млрд грн). При цьому комуністи виступили за посилення контролю за цільовим використанням кредитів під гарантії держави та наполягали на тому, щоб щоквартально інформувати парламент про надання таких коштів. Як опозиціонери, так і представники більшості говорили про виключення з доходів загального фонду держбюджету збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та пропонували направляти ці кошти до спецфонду. Надходили пропозиції збільшити кількість програм, які фінансувалися б за рахунок спецфонду.

Представники опозиції хотіли позбавити уряд права випускати в 2014 році фінансові казначейські векселі для погашення заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплопостачання. А Юрій Шаповалов з фракції Партії регіонів пропонував списувати борги місцевих органів влади за середньострокові позики, які вони «змушені були отримувати через прорахунки Мінфіну».

Багато депутатських поправок були позначені соціальними ініціативами. Зокрема, парламентарії пропонували значно збільшити прожитковий мінімум і мінімальну зарплату. Андрій Павловський з «Батьківщини», наприклад, вважає, що з 1 січня ця сума має становити 2400 грн, а до кінця року підвищитися ще на 360 грн. В урядовому проекті також йдеться про підвищення, але в жовтні і лише до 1301 грн. Людмила Денисова з фракції «Батьківщина», яка свого часу очолювала «соціа­льне» міністерство, пропонувала поступово підвищувати суми виплат – на 179 грн з 1 грудня, до 1446 грн. Лариса Байдюк з фракції КПУ наполягала, що Кабмін має забезпечити збільшення зарплати до рівня реальної вартості робочої сили з урахуванням податку на доходи фізосіб і сімейного навантаження.

Заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов впевнено заявив, що бюджет-2014 обов’язково приймуть, і опозиція для цього не потрібна. Він запевнив, що Партія регіонів має кілька способів його прийняття і всі вони «переможні». Його коллега по фракції Олександр Єфремов натякнув, що у разі виникнення складнощів з ухваленням головного фінансового документа в сесійній залі законопроект можуть прийняти в іншому місці. У цій ситуації зіграв на руку «регіоналам» опозиціонер Олександр Бригинець. У мережі Facebook він повідомив, що, за його інформацією, за держбюджет-2014 голосуватимуть у парламентських комітетах на Банковій. Водночас його колега, член бюджетного комітету Тетяна Слюз заявила, що влада не зможе прийняти проект закону про державний бюджет на виїзному засіданні, оскільки це суперечить Конституції України.

Лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок завчасно пообіцяв, що опозиція не голосуватиме за проект держбюджету на 2014 рік. Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко підтримав колегу, назвавши проект «бюджетом розкішних палаців та міліцейських кийків». До них приєднався заступник голови фракції «Батьківщини» Сергій Соболєв, який підкреслив, що опозиційні фракції не підуть на компроміс із владою щодо ухвалення проекту державного кошторису, навіть якщо Партія регіонів відправить у відставку уряд Миколи Азарова. «У поданому кошторисі немає жодної цифри, яка відповідала б прогнозам уряду Азарова ні за доходами, ні за видатками, ні за жодним міністерством, ні за жодними зборами, які були заплановані. Якщо ми хочемо такого самого бюджету, як і цьогоріч, – то можна поспіхом щось ухвалювати», – наголосив нардеп. А його колега по фракції Олександра Кужель назвала Державний бюджет 2014 року таким, що консервує крадіжки: «Я грубо скажу – на фіг цей бюджет, там немає жодного пункту, який змінить життя 90 % населення. У цьому бюджеті все консервується, крадіжки консервуються. Немає розуміння бюджетного розвитку», – зазначила вона.

Член парламентської фракції ПР Ганна Герман в ефірі телеканалу «Рада» заявила, що політики, які закликають блокувати Верховну Раду та не голосувати за держбюджет, вчиняють злочин стосовно України та її громадян. У трохи іншому тоні висловилися народні депутати від Партії регіонів Ярослав Сухий, Володимир Макеєнко й Олег Царьов, які заявили, що ухвалення проекту бюджету може пройти без обговорення у разі, якщо робота парламенту буде й далі заблокована, а голова Регламентного комітету Володимир Макеєнко припустив, що Партія регіонів готова йти на поступки опозиційним фракціям парламенту, щоб мати можливість прийняти документ.

На засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулося за день до голосування, керівник уряду Микола Азаров зазначав, що «це бюджет соціальної стабільності і розвитку держави. Це наша гарантія, що за поточний рік ми поправимо справи в економіці і зможемо краще забезпечити наших людей всіма видами соціальних допомог в умовах світової кризи».
«Ті, хто сьогодні блокують роботу Верховної Ради, продовжують працювати проти України. Вони це роблять раз у раз, коли вирішуються найважливіші питання життя держави. Вони не людей слухають, а власні амбіції. Вони не людей захищають, а власну політичну кар’єру, побудовану, на жаль, виключно на провокаціях і створенні напруженості в суспільстві», – зазначав Прем’єр-міністр. Він у черговий раз звинуватив опозицію в сьогоднішньому економічному становищі держави: «Саме представники нинішньої опозиції завели країну в глухий кут найглибшої соціа­льно-економічної кризи в 2008–2009 роках. Це вони вдвічі знецінили гривню, урізали доходи людей і соціальні виплати. Це вони розікрали кошти вкладників у збанкрутілих банках (які потім нам довелося рятувати й повертати людям кошти). Це під їх прикриттям аферисти-забудовники залишили і без грошей, і без житла десятки тисяч наших громадян».
Тим часом анонсоване на вечір засідання бюджетного комітету кілька разів відкладалося через те, що голова комітету Євген Геллер вів закриті переговори з членами комітету – представниками Партії регіонів і першим заступником міністра фінансів Анатолієм Мярковським, Член бюджетного комітету нардеп Олександр Чорноволенко повідомив, що в кабінеті Геллера відбувається розгляд поправок до держбюджету від «регіоналів», а потім комітет затвердить документ дуже швидко. Як і передбачав Чорноволенко, засідання комітету почалося ближче до 10:00, а завершилося опівночі. Рішення було очікуваним – рекомендувати законопроект про бюджет до прийняття.

А наступного дня, в четвер, 16 січня, коли спікер Володимир Рибак був заблокований у своєму кабінеті, а в сесійній залі панував цілковитий хаос, до­кумент ухвалили за скороченою процедурою. Засідання вів перший віце-спікер Ігор Калєтнік, якого опозиціонери також заблокували в кабінеті, але, як згодом виявилося, він зумів вибратися через вікно і по даху дістатися до сесійної зали. «Депутати від опозиції унеможливлюють розгляд проекту бюджету згідно з регламентом і перешкоджають розгляду питання, блокують трибуну, перешкоджають роботі головуючого на пленарному засіданні, а також голосуванню інших депутатів. Доповідати та обговорювати бюджет в таких умовах неможливо, тому будемо приймати бюджет без обговорення», – зазначив головуючий і розпочав голосування. «За» проголосувало 249 депутатів – представники фракції Партії регіонів, комуністи й частина позафракційних. Серед останніх виявився, зокрема, й Олесь Доній, який пояснив своє рішення тим, що прохання про виділення 30 млн грн на його округ було враховано в законопроекті.

Основні показники бюджету наступні: доходи – 395,3 млрд грн, витрати – 462,2 млрд грн, граничний дефіцит – 71,6 млрд грн, обсяг державного боргу – 585,5 млрд грн, обсяг державних гарантій – 50 млрд грн. Порядок залучення кредитів під держгарантії у 2014 році та умови їх надання буде встановлювати уряд. Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час виступу на мітингу біля Верховної Ради сказав: «Ми прийняли бюджет всієї країни. Ми не ділимо її на частини, на Схід і Захід, на Північ і Південь – для нас вона єдина». Прем’єр пообіцяв, що 2014 рік буде набагато кращим за 2013-й і влада зробить все можливе для розвитку країни. Наступного дня стало відомо, що Президент України Віктор Янукович підписав документ.

Проте екс-міністр фінансів України, народний депутат з фракції «УДАР» Віктор Пинзеник одразу застеріг, що бюджет-2014 може мати катастрофічні наслідки для країни. Він переконаний, що у проголосованому документі навіть «не пахне» балансом, а масштаби незбалансованості «стають критичними». Дефіцит бюджету Пинзеник оцінив приблизно в 200 млрд грн. «Краще взагалі не мати бюджету, ніж мати схвалений сьогодні закон, який не несе нічого доброго країні», – констатував він. Свою цифру дефіциту назвала також невдоволена документом народний депутат від КПУ, перший заступник голови Бюджетного комітету Оксана Калетник. За її підрахунками, дефіцит бюджету на 2014 рік реально становить майже 100 млрд грн.

Але Прем’єр залишався непохитним. У нещодавньому інтерв’ю, харктеризуючи показники, закладені в нинішній бюджет, Микола Азаров підкреслив, що цифри економічного зростання оптимальні, а його основною відмінністю від бюджету-2013 є акцент на реалізацію інвестиційних проектів, активізацію економіки та її модернізацію. «Нам потрібна енергійна практична робота з модернізації економіки, підвищення її конкурентоспроможності, підвищення якості продукції та зниження її собівартості», – сказав він, уточнивши, що «реалізацію цієї мети ми починаємо в 2014-му».