Про розмір звичайної цінивинагороди власнику майнових прав на торговельну марку, яка відрізняється від торговельної марки, наявної в митному реєстрі, лише окремими елементами та є схожою з нею настільки, що їх можна сплутати
(практичні поради судового експерта щодовизначення суми платежів)
Із 1 вересня 2012 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підстав для призупинення митного оформлення товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності, за ініціативою митного органу» №432 від 21.05.2012 р.
Треба зазначити, що Державна служба інтелектуальної власності України, починаючи з 1992 року, розкриває офіційну статистику щодо кількості зареєстрованих охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності (за винятком об'єктів авторського або суміжного права інтелектуальної власності).
Так, станом на 1 серпня 2012 року (з 1992 року) зареєстровано :
• 104117 патентів на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв та 20-річних після коротких;
• 71972 патенти на корисні моделі;
• 23498 патентів на промислові зразки;
• 159444 свідоцтва на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій ;
• 12 свідоцтв на топографії ІМС;
• 19 свідоцтв на кваліфіковані зазначення походження товарів;
• 21 свідоцтво на право використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів.
Отже, десятки тисяч об'єктів права інтелектуальної власності можуть стати підставою або підставами для призупинення митного оформлення товарів згідно з:
• заявою особи, якій відповідно до закону належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, що не включений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, або особи, яка діє від її імені в межах наданих повноважень;
• з офіційно отриманою митними органами інформацією про порушення прав інтелектуальної власності від: правоохоронних та контролюючих органів; митних органів України та інших країн; міжнародних організацій, до компетенції яких входять питання захисту прав інтелектуальної власності .
Крім того, підставою для призупинення митного оформлення товарів є факт декларування товару з торговельною маркою , яка відрізняється від торговельної марки, наявної в митному реєстрі, лише окремими елементами та є схожою з нею настільки, що їх можна сплутати.
У Росії у 1767 році вперше з'явилось визначення товарного знака на законодавчому рівні, коли було прийнято Новоторговий статут, зміст якого визначав правові норми, що регулювали внутрішню і зовнішню торгівлю. Але з часом все частіше ставали випадки фальсифікацій, коли дешеві підробки за наявності на них знака видавались як вироби визнаних майстрів. Із 1830 року в Росії з'являється закон, який визначає правила та способи клеймування товарів, визначає кримінальну відповідальність за порушення прав на товарний знак, в тому числі за підробку товару або клейма. Починаючи з кінця ХІХ ст., було підписано ряд міжнародних угод в галузі охорони промислової власності: Паризька конвенція (1883 рік), Мадридська угода щодо міжнародної реєстрації товарних знаків у 1891 році тощо
Відповідно до норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735 від 02.12.2010 р. (далі – Закон №2735), митні органи є органами державного ринкового нагляду, метою яких є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам
