З 1 жовтня набирає чинності закон Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, який повністю змінює правила гри на ринку аудиту.
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС у 2014 році, Україна взяла на себе зобов'язання гармонізувати своє законодавство з європейськими нормами. І перш за все це стосується ділового законодавства, включаючи сферу фінансової звітності та аудиту, пише НВ.
З метою виконання зобов'язань України в минулому році були внесені зміни до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Згідно з новими вимогами закону, підприємства поділяються за категоріями, і з'являються нові вимоги до аудиту певних категорій підприємств, включаючи підприємства суспільного значення - нове поняття, яке було внесене в українське законодавство відповідно до загальносвітової практики, а також додаткові вимоги до підготовки та оприлюднення фінансової звітності різних категорій підприємств і звіту про управління (management report).
Закон Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, що вступив у дію, ґрунтується на положеннях Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014, які регулювали реформу аудиту в країнах ЄС у 2016 році, і посилює вимоги до аудиту і процесу складання та оприлюднення фінансової звітності компаній, а також до системи корпоративного управління компаній та взаємодії з аудиторами.
Для більшості компаній України фінансова звітність разом з обов'язковим аудиторським висновком стає надбанням громадськості, оскільки з'являється нова вимога щодо оприлюднення звітності для низки категорій підприємств. Також тепер разом з фінансовою звітністю більшість компаній повинна буде надавати звіт про управління, який відображає стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики та фактори невизначеності щодо його діяльності. Отже, в результаті нововведень ринок отримає більшу прозорість діяльності бізнесу, що підвищить довіру зарубіжних інвесторів до українських компаній і підвищить інвестиційну привабливість України в цілому.
Серед норм, які сприятимуть прозорості аудиторських послуг - вимога щодо створення аудиторського комітету. Публічно значущі компанії також більше не зможуть використовувати послуги бухгалтерського обліку на аутсорсингу і зобов'язані будуть створити внутрішню бухгалтерську службу.
Також можна прогнозувати, що передбачені законом Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність нові вимоги до контролю якості, аудиторських висновків, мінімальної кількості сертифікованих аудиторів, необхідних для проведення обов'язкового аудиту, не тільки сприятимуть підвищенню якості і прозорості надання аудиторських послуг, але й спричинять додаткові витрати для аудиторських компаній і бізнесу, включаючи обов'язкові внески на фінансування діяльності нового регулятора і Аудиторської палати України.
З іншого боку, важливим нововведенням є заборона на надання низки неаудиторських послуг аудитором підприємств суспільного значення, який також може збільшити затратність для бізнесу в Україні, принаймні в перехідному періоді. Дані обмеження є більш суворими, ніж це передбачено Кодексом професійної бухгалтерської етики Ради з міжнародних стандартів бухгалтерської етики (IESBA), яким керуються аудитори при проведенні аудиторських перевірок згідно з Міжнародними стандартами аудиту, проте, практично повністю повторює вимоги, введені в країнах ЄС в рамках аудиторської реформи 2016 року. Деякі термінологічні неузгодженості в законодавстві ускладнюють моніторинг заборон такого роду, у зв’язку з чим є можливість суб'єктивного трактування тих чи інших положень.
Ускладнить впровадження закону і відсутність сформованого інституту громадського нагляду за аудиторською діяльністю, який покладається на нового регулятора - Державна установа "Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю", який був зареєстрований в кінці вересня 2018 року, але поки ще перебуває в процесі створення.
За відсутності вибудуваної роботи регулятора ринку може виникнути певний колапс, коли аудиторські компанії зіткнуться з безліччю питань про трактування тих чи інших норм закону і не зможуть отримати відповіді на них з боку уповноваженого державою органу. Щоб прискорити впровадження закону аудиторськими компаніями, на даному етапі було б доцільним проведення з боку регулятора і Аудиторської палати України інформаційно-роз'яснювальної роботи, а також створення умов для підвищення кваліфікації існуючих аудиторів згідно з новими правилами.
З огляду на все вищевикладене, на думку експертів нашої компанії в Україні, період адаптації бізнесу до нових вимог закону Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (№6016-д) становитиме не менше одного-двох років.
