Основною темою круглого столу «Монополізація аудиторського ринку України: приховані загрози» стало обговорення питання регулювання аудиторської діяльності в контексті постанови Кабінету Міністрів України №390 «Деякі питання проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки» від 4 червня 2015 року. Захід відбувся 21 липня 2015 року і зібрав майже три десятки представників професії, керівників аудиторських фірм, експертів.
Голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко наголосив, що, на його погляд, «дискримінаційні вимоги Постанови №390 торкнулися усього аудиторського загалу». Виходячи з затверджених згаданою постановою критеріїв, за якими аудиторські фірми залучаються до проведення аудиту фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, за його підрахунками, у першому варіанті до роботи може бути залучено шість аудиторських фірм, а в другому – 14. Це – менше одного відсотка від кількості аудиторських компаній, які нині працюють в Україні.
Таку ситуацію аудитори вважають загрозливою і припускають, що це може спричинити зникнення професії, яка впродовж більш як 20 років розвивалася відповідно до європейських і світових стандартів. Окрім того, вони переконані, що в постанові завуальовано надається перевага представникам «великої четвірки» аудиторських компаній, які виступають серйозними конкурентами вітчизняним аудиторам. Учасники обговорення наголошували, що, окрім підвищення вартості послуг, такий підхід нічого не дасть.
Емоційно висловився з приводу рішення уряду народний депутат України, член Комітету з питань податкової та митної політики Олександр Кірш. Він закликав аудиторів до більшої активності у справі обстоювання професійних інтересів, побідкався, що нині законодавча гілка влади «мало що може зробити в порівнянні з виконавчою». За його словами, цією постановою преференції даються не представникам «четвірки», а покупцям франшизи. Скориставшись відсутністю в Україні якісного законодавства про франчайзинг, покупці франшизи, більшість з яких не мають достатньої кваліфікації, лише прикриваються вивіскою відомих в усьому світі фірм. Олександр Кірш запропонував «час від часу доносити господарям франшиз, представникам справжніх фірм про те, що творять в Україні ті, кому вони продали франшизи, і як ганьблять їхнє чесне, всесвітньо відоме ім'я».
Голова Комісії АПУ з питань правового забезпечення аудиторської діяльності Тетяна Лавренова навела дані – в Україні нині зареєстровано до 5 тисяч аудиторів, з яких реально працюючі – 2,5-3 тисячі представників професії. Вона розповіла про кроки Аудиторської палати, спрямовані на захист професії, зокрема, про звернення АПУ до органів державної влади, а також закликала до більшої активності в обстоюванні професійних інтересів громадські професійні організації аудиторів.
Порадами, як варто захищати професію, поділився голова правління ПрАТ «АФ «Аналітик», один із авторів нині чинного законодавства з питань аудиторської діяльності, кандидат юридичних наук Володимир Головач. Він наголосив, що нині «четвірка» охоплює 57 % ринку, а з введенням у дію згаданої постанови КМУ ця цифра може зрости. Така ситуація, за його словами, дає аудиторам право згуртовано виступити на захист професії. До обговорення проблеми долучилися Тетяна Зацерковна, Володимир Мніщенко та інші. Присутні також наголошували на необхідності прийняття нового закону про аудиторську діяльність, проект якого нині перебуває на стадії обговорення.
Учасники круглого столу вирішили створити робочу групу, яка б впритул зайнялася захистом професійних інтересів аудиторів. Керівником групи обрали Володимира Головача. Першим кроком новоствореної групи стануть письмові звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, у яких аудитори викладуть міркування стосовно добросовісної конкуренції в аудиті та бачення розвитку професії.
