Цього року, як і торік, експорт українських товарів агропромислового комплексу переважно становить сировину. Які позиції найбільш затребувані за кордоном і чому Україна втрачає людей та гроші від сировинного експорту, УНН дізнавався у міністерств і профільних експертів.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у 2017 році експорт товарів АПК сягнув 17,8 млрд дол., де 85% - це сировина і лише 15% - продукція з доданою вартістю.

Торік Україна переважно вивозила за кордон зерно (на 6,5 млрд дол.), жири та олію тваринного/рослинного походження (на 4,6 млрд дол.), насіння і плоди олійних культур (2,1 млрд дол.).

З тих товарів, які мали додану вартість, за кордон відправлено цигарки (0,3 млрд дол.), цукор (0,3 млрд дол.) і макуху (0,8 млрд дол.).

У 2018 році "розклад" практично не змінився, і сировина все так же переважає в експорті, повідомляють у Міністерстві аграрної політики.

"Український агроекспорт виріс на 65,6 млн дол. проти аналогічного періоду 2017 року і становить 11,5 млрд дол. Зростання показників відбулося, в основному, за рахунок таких товарних позицій, як: насіння ріпаку, пшениця, м'ясо і субпродукти свійської птиці, яйця, горіхи, вершкове масло, шоколад та інші товари", - повідомила заступник міністра Ольга Трофімцева.

Що стосується ТОП-10 агроекспорту, то цього року позиції наступні: соняшникова олія (23,7% обсягу), кукурудза (19,46%), пшениця (13,8%), соя (5,16%), макуха (4,77%), насіння ріпаку (3,93%), ячмінь (3,04%), м'ясо свійської птиці (2,89%), цигарки (1,73%), цукор (1,29%).

Іншими словами, ТОП-10 очолюють сировинні товари, замикають - товари з доданою вартістю.

Експерти кажуть, що така ситуація пригнічує економіку країну - не буде продукції з доданою вартістю, не буде і робочих місць.

"В аграрному секторі, як і в промисловому, Україна залишається сировинною державою, експортує в основному сировину, з якою вже у тій країні, куди воно експортується, кінцеві виробники виготовляють продукцію.

Це говорить про те, що ми всередині країни формуємо мінімум доданої вартості, мінімум робочих місць, мінімум сплати податків до бюджетів усіх рівнів, а все це переносимо в країну експорту нашої сировини", - говорить Андрій Новак.

Скільки у грошовому еквіваленті втрачає країна від експорту сировини, порахував Павло Мороз.

За його розрахунками, для виробництва 1,6 млн тонн комбікорму необхідні 1 млн тонн зерна, інвестиції у виробництво і 1,5 тис. робочих місць. Генерувати таке виробництво може до 11 млрд грн ВВП.

Якщо виробничий ланцюжок продовжити, то 1,6 тонни комбікорму необхідні для виробництва 460 тис. тонн м'яса. Для цього знадобляться знову-таки інвестиції і 15 тис. робочих місць. І генерація сягне тоді вже 40 млрд грн ВВП.

"Якщо уявити собі інвестора, який захоче створити "з нуля" агробізнес із замкнутим циклом виробництва - від вирощування зерна до випуску готової продукції - йому знадобиться близько 70 млрд грн інвестицій і 10 тис. нових робочих місць.

Знаючи ці базові цифри виробничих ланцюжків, нескладно порахувати збитки країни від експорту переважно зерна, тобто сировинної продукції сільського господарства.

Щорічний врожай України - у середньому 60 млн тонн зерна, з яких 40 млн тонн йде на експорт у вигляді сировини. Іншими словами, ми втрачаємо можливість працевлаштовувати по 26,6 тис. людей на рік і недоотримуємо 4,8 трлн грн ВВП", - вказав він.

Деякі експерти лають уряд за надання дотацій великим виробникам АПК, інші ж навпаки - вважають, що це мізер того, що держава зобов'язана зробити для них як стимул для інвестування і просування за кордон товарів з доданою вартістю замість сировини.

"Самі по собі дотації в Україні - механізм неробочий. І ми це повинні розуміти. Дотації будуть працювати у ЄС, там АПК - це 3% ВВП, в Україні ж це 17% ВВП.

Скільки дають дотацій, 6 млрд грн? Це по факту менше 200 млн євро. А дотаційний бюджет АПК ЄС у кращі роки на всі країни становив 200 млрд євро. Можна порівняти ці суми?

Для того, щоб дати цю дотацію, її потрібно звідкись вийняти (з інших галузей - ред.). У ЄС є звідки виймати - вони заробляють і живуть за рахунок інших надходжень, повторюся, там АПК - всього 3% ВВП, у нас - 17%. Держава повинна забезпечити інфраструктуру для розвитку експорту. Чи допоможуть дотації? Може, декому й допоможуть.

І я можу сказати, що МХП отримує дотації - і це не щось страшне. Вибачте, але вони роблять непоганий продукт зі своїм брендом, зі своєю доданою вартістю, і вони одні з небагатьох в Україні, кому це взагалі вдалося зробити.

Ні Бахматюк (Укрлендфармінг), я маю на увазі зерновий бізнес, ні інші олігархи, які просто експортують зерно - не зробили доданого бізнесу.

І все це більше схоже на гру і боротьбу тих, хто експортує зерно, проти тих, хто експортує продукцію з доданою вартістю", - вважає голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

Розвивати експорт продукції з доданою вартістю Новак пропонує і за рахунок скасування повернення ПДВ експортерам сировини.

"Відшкодування ПДВ може бути на той експорт, який є готовою споживчою продукцією. Тоді це буде стимулом більше виробляти продукції з доданою вартістю тут і продавати готову продукцію. А якщо ми відшкодовуємо ПДВ на всьому, в тому числі - і з сировини, то у виробників немає ніяких стимулів формувати додану вартість тут", - відзначає експерт.

Подібні ідеї міститися і у деяких законопроектах народних депутатів. Наприклад, Сергій Хлань вказує, що найбільшим одержувачем ПДВ у сфері АПК є "Кернел". За даними казначейства, лише з початку року ця компанія отримала понад 5 млрд грн "в одні руки".

Поки депутати дискутують, уряд розробляє свої "дорожні карти" щодо врегулювання ситуації.

Як повідомили у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, в умовах обмежених ресурсів і конкурентних переваг на зарубіжних ринках, в Експортній стратегії України визначено найбільш перспективні сектори економіки:

   - інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ);

   - креативні індустрії (легка промисловість, послуги індустрії моди і дизайну, аудіовізуальні послуги, образотворче та сценічне мистецтво);

   - технічне обслуговування та ремонт повітряних суден (капітальний і поточний ремонт, інспекція або модифікування повітряних суден або їх компонентів);

   - машинобудування (двигуни турбореактивні, насоси, електричні машини і устаткування);

   - харчова і переробна промисловість (готові продукти харчування, харчові інгредієнти, органічна продукція).

"Для подальшого просування продукції зазначених секторів (товарів, робіт, послуг) на зовнішніх ринках і розвитку крос-секторів наразі Мінекономрозвитку спільно з Міжнародним торговим центром (ITC) за підтримки GIZ розробляє секторальні і крос-секторальні експортні стратегії", - підкреслили у МЕРТ.