Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман сказав, що для економічного зростання нашій країні потрібно знизити ставки за кредитами, дотримуватися відповідальної фіскальної політики і забезпечити сприятливий бізнес-клімат, пише НВ.

Це, в принципі, правильно, але боротися потрібно не з зовнішніми проявами, а з глибинними причинами – тоді є шанси прискорити зростання, на радість і нам, і міжнародним кредиторам.

Кредитування

Тут необхідне уточнення: в Україні немає облікової ставки, а є ставка рефінансування, яка не так сильно впливає на економічне зростання і на ставки за реальними кредитами.

Але проблема українського кредитного ринку, глибша, ніж 18% ставка НБУ: це, звичайно, багато, але більшість підприємців були б щасливі отримати кредит під 20%, в кінці кінців, це означає реальну (з урахуванням інфляції) 10% ставку. Біда в тому, що, в реальності вартість кредиту ще в півтора разу вища, оскільки у нас надзвичайно високий ризик кредитування через те, що погано захищені права кредиторів, і цей ризик закладається в процентну ставку за кредитом.

Крім цього, в Україні, як і раніше високий рівень інсайдерських кредитів, особливо від державних банків. Люди, які близькі до правління банку, отримують позику під дешевий відсоток. Відповідно, комусь іншому дістається високий відсоток і людина платить за себе і за того хлопця.

Пан Лунгманн цілковито має рацію в тому, що для того щоб знизити ставку, потрібно боротися з інфляцією, але парадокс полягає в тому, що якраз висока ставка – це і є один зі способів боротьби з інфляцією. Крім того, якщо говорити про інфляцію, потрібно дивитися не тільки на монетарну політику НБУ, але й на концентрацію ринків, тому що високомонополізовані ринки значно вразливіші до будь-яких послаблень монетарної політики. В результаті, інфляційне таргетування, яке зараз намагається робити Національний Банк, ефективне тільки при висококонкурентній економіці. А в Україні конкурентними за даними АМКУ визнані менше половини всіх ринків. Тож для ефективної боротьби з інфляцією необхідно ще й боротися з монополіями: природні – правильно регулювати, на інших ринках – розвивати конкуренцію, знімати будь-які бар'єри для неї, а, в крайньому випадку і розформовувати.

Бізнес-клімат

Але економічне зростання залежить, звичайно, перш за все, не від монетарної політики уряду, а від свободи підприємництва.

Тут на першому місці - податкова та фіскальна політика, оскільки саме податки - це, за даними практично всіх опитувань, найсерйозніше перешкоди для бізнесу з тих, які визначаються економічною політикою. Для економічного зростання країні потрібна податкова політика, яка, перш за все, мінімізує дискреції, зменшує необхідність в контролі і таким чином знижує можливість "доїти" бізнес.

У зв'язку з цим особливо необхідно, реформувати оподаткування підприємств: ввести податок на виведений капітал замість податку на прибуток, який, після деякого прогресу з адмініструванням ПДВ залишився найбільш корупційним, і дозволяє чинити виборчий тиск на бізнес. Це відкриє шлях до перезавантаження податкової адміністрації, тому що "косметичні ремонти" не дадуть ніякого ефекту.

Далі в плані фіскальної політики потрібно скорочувати податковий тиск, адже дослідження показують, що при такому розмірі перерозподілу через бюджет і соціальні фонди, зниження загального податкового тиску на економіку на 1% пункт дає 0,1% надбавки до зростання. А робити це потрібно перш за все, за рахунок податку на працю, оскільки це веде до надбавки у півтора разу більше: за даними OECD податки на працю – другі після податків на корпоративний прибуток за своєю шкідливістю для економічного зростання, крім того вони ведуть до тінізації економіки. На жаль, зараз Кабмін, навпаки, намагається роздути збір ЄСВ, щоб реанімувати солідарну пенсійну систему, хоча це шлях у глухий кут. Навпаки, цей податок потрібно скорочувати, а зібрати гроші для виплати пенсій можна за рахунок інших джерел. Наприклад, за останні кілька років радикально зросли надходження від ПДВ, а також ренти на природні ресурси і акцизів. Ці податки, а особливо податки на землю і нерухомість, що дають у нас зовсім мало надходжень, куди менш шкідливі для економіки, ніж оподаткування фонду заробітної плати, тому навіть не знижуючи бюджетні надходження можна дещо прискорити зростання просто за рахунок зміни структури податків.

Друга проблема – це судова система. Тому що якщо вона не працює, то в судах неможливо захистити ні права кредитора, ні право власності, ні відстояти інші права підприємців.

Також необхідно впорядкувати органи контролю. На сьогодні в Україні існує багато органів, які мають право контролювати бізнес. Вони вкрай корумповані, зокрема, можуть влаштовувати вибіркові перевірки і фактично блокувати роботу підприємств. Потрібно переформатувати їх роботу і створити незалежний орган фінансових розслідувань, який не повинен мати ніяких силових повноважень, тільки повноваження розслідування, а для силових дій він має залучати відповідні підрозділи МВС. Тоді він не зможе так легко виконувати "замовлення" або тиснути на чесний бізнес, та й хабарі важче буде передати тим, хто не має прямого контакту з бізнесом.

Корупція

Пан Лунгманн згадав також боротьбу з корупцією. Дійсно, є доведений зв'язок між нею і економічним зростанням, але він не є таким однозначним, як здається. Корупція – це зовнішній прояв і наслідок "громадського порядку з обмеженим доступом", який поки що домінує в Україні. Це означає, що в країні лімітований доступ до привабливих ринкових можливостей. Таке обмеження проявляється дуже різноманітно, починаючи від прямих обмежень, які просто прописані в законах і закінчуючи податковою політикою, яку встановлює владу податківця над підприємцями. Ось саме з цим потрібно боротися, і ефективність цього не вимірюється кількістю посаджених корупціонерів. Справжнім індикатором може служити тільки скорочення корупційних можливостей.

На жаль, з усього перерахованого в найближчий рік є перспектива тільки у податку на виведений капітал, який вже відпрацьований і чекає голосування у Верховній Раді. У різних стадіях готовності перебувають судова реформа, створення єдиного органу з розслідування фінансових злочинів, та інші заходи. Нещодавно прийнятий закон про посилення захисту прав кредиторів, але поки що рано говорити, наскільки він допоможе знизити ставки для сумлінних позичальників.