Енергетичний ринок України переживає чергове потрясіння. Проблема неготовності до опалювального сезону, холодні квартири і борги ТКЕ за газ – від цього сьогодні страждають десятки міст.
Але опалювальний сезон – це завжди "війна" на два фронти. Першим є забезпечення газом і виробництво тепла. Другим є виробництво електроенергії. Днями ситуація на другому "фронті" суттєво погіршилася і Україна знову опинилася на межі блек-ауту або відключення електроенергії, пише НВ.
Причиною електроенергетичного колапсу може стати незворотний процес збільшення дефіциту електроенергії. У середині листопада (11-16 листопада) енергосистема України вже підійшла до кризової межі і навіть була готова до запровадження графіка аварійних відключень на 1,4 ГВт. У практичному вимірі це означає, що без електроенергії опиниться або одна велика область типу Дніпропетровської або Харківської. Або ж без світла будуть споживачі 2-3 середніх областей – Вінницької, Хмельницької, Черкаської.
Згідно із прогнозами балансу виробництва та споживання електроенергії, до кінця листопада можна очікувати збільшення дефіциту до 3 ГВт, що приведе до віялових відключень. Або ж ситуація дефіциту буде знову повторюватися.
Відповідно, до міст і областей, які потерпають сьогодні від холоду, – Кривий Ріг, Сміла, Херсон, Харківська, Львівська, Чернігівська, Луганська області – можуть додатися нові міста. Але вже цього разу не буде ні тепла, ні електроенергії.
Причини ймовірного колапсу виробництва електроенергії відомі давно. Але, як у випадку із теплом, у владних структурах закривали очі на існуючі проблеми. Безпосередньою причиною нинішнього виникнення дефіциту в енергосистемі став так званий "провал" антрацитових блоків.
У всіх суб’єктів ринку зіграла свою роль "стара" проблема – дефіцит вугілля, залежність від імпортного та російського антрациту. Додалася також і нова проблема – це тариф для ТЕС на IV квартал. Наразі прогнозний тариф ТЕС на IV квартал 2018 року становить 166 коп/кВт-год. Такий тариф дає змогу компаніям закуповувати вугілля за ціною 2,1 тис. грн за тонну. Але не більше. І тут з’являється проблема необхідності імпорту вугілля. Адже імпортне вугілля тариф у 2,1 тис. грн просто не покриває.
Ціна імпортного вугілля на світових біржах на початку IV кварталу вже досягла ціни у $98 (2,8 тис. грн – країна походження ПАР), $100 (2,8 тис. грн – вугільні біржі Європи), $90 (2,5 тис. грн – США). До речі, ціна вугілля у тарифі ТЕС також на 18% нижча від розрахункової вартості вугілля, яку передбачили НКРЕКП під час встановлення річного тарифу ТЕС на 2018 рік.
До цього ще треба додати вартість транспортування вугілля, а це "плюс" додатково $15-$20 за тонну. Відповідно, прогнозний тариф ТЕС дає можливість електрогенеруючим компаніям отримати лише 2/3 від усіх сукупних витрат під час закупівлі імпортного вугілля.
До того ж рік іще не завершився, а Україна вже імпортувала стільки вугілля, скільки було привезено у 2017 році – 5,8 млн тонн. Із усього імпорту вугілля очікуваний обсяг імпортних поставок вугілля в опалювальний період 2018-2019 рр. становитиме 2,5 млн тонн. Не важко порахувати, що ТЕС зазнають збитків орієнтовно на суму 2 млрд грн.
Наприклад, унаслідок проблем із низьким тарифом Слов’янська ТЕС не хотіла включатися у роботу. Станом на листопад 5 із 6 ТЕС, що працюють на антрациті, не здатні включитися у повноцінну роботу на енергоринку, оскільки або мають низькі запаси вугілля, або не мають можливості постачати антрацит.
Дефіцит в енергосистемі – це комплекс кризових ситуацій. Також у листопаді режим ненадійності продемонстрували АЕС. Так, вийшов з ладу і зупинився в незапланований ремонт блок №2 Хмельницької АЕС, який тільки-но включився після проведеного Енергоатомом планового ремонту. Причина – різко збільшилася вібрація на турбіні. Результатом цієї аварії стало включення в роботу блоків на антрациті, які традиційно виступили у ролі рятівників ситуації. Але навіть їх потужностей не вистачило для нормального функціонування енергосистеми. Та й це не дивно, оскільки в ремонті переважно завжди "стоять" 3-4 блоки АЕС.
До речі, саме АЕС знову стануть причиною дефіциту в енергосистемі, оскільки, у грудні в ремонт повинні вийти 4 блоки АЕС і замінити потужності банально не буде чим. Такий собі блек-аут за розкладом.
Усе це приводить до того, що головною проблемою енергоринку стає розбалансування енергосистеми, коли кожна генерація намагається вирішити поточні завдання (імпорт, ремонт, тарифи). Регулятор утримує тарифи, які відповідають нинішній соціально-політичній ситуації. Відповідно, ТЕС не накопичують імпортного вугілля через невизначеність із тарифом і відсутністю стабільного постачання з-за кордону, АЕС залишаються нестабільними через ремонтні роботи.
До речі, побутує міф про стабільність АЕС, які забезпечують роботу енергосистеми України. Як завжди, це маніпулятивна напівправда. Дійсно, АЕС забезпечують 54% виробітку електроенергії. Але через збільшення кількості аварійних ситуацій останнім часом почастішали "стрибки" АЕС – то профіцит, то глибокий дефіцит потужностей. І заміщають АЕС блоки ТЕС, які мають високу собівартість виробництва електроенергії.
Але для споживача у кінцевому варіанті така ситуація на енергоринку призведе до віялових відключень електроенергії і збитків для економіки країни.
