У 2016 році з ринку будуть змушені піти або об'єднатися дрібні і середні регіональні банки. Про це повідомляє прес-служба компанії hubs.ua

У ситуації, коли майже щотижня якийсь банк оголошують банкрутом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) неминуче стає однією з центральних фігур фінансового ринку. Через це установа проходить більша частина майна ліквідованих банків, а також у нього є повноваження, що дозволяють, коли необхідно, «по-особливому» врахувати інтереси окремих впливових вкладників, яких не влаштовує державний ліміт відшкодування втрачених вкладів на рівні 200 тис. Грн.

Тому не дивно, що ФГВФО постійно перебувають у фокусі уваги журналістів, а ім'я директора-розпорядника Фонду Костянтина Ворушиліна не сходить зі шпальт ЗМІ. Причому, як правило, його згадують у негативному контексті, звинувачуючи в неефективному управлінні активами ліквідованих банків, і неефективних продажах їх активів.

Преса звинувачує Фонд у тому, що він нерідко потурає колишнім власникам неплатоспроможних фінустанов. По ринку також ходять чутки, що приватна майданчик з продажу активів «УКГ-Моніторинг» пов'язана особисто з Костянтином Ворушиліна і його заступником Андрієм Кияк.

У розмові з кореспондентом Hubs Костянтин Ворушилін говорив досить прямо і відкрито. Однак в процесі узгодження тексту інтерв'ю, деякі особливо гострі моменти прес-служба фонду або згладила, або взагалі видалила. Наприклад, з тексту повністю зник питання про зв'язки з Ворушиліна і Андрієм Кияк «УКГ-Моніторингу».

Це питання журналіста пролунав так:

- Чи правда, що приватна майданчик «УКГ-Моніторинг» пов'язана особисто з Вами і Вашим заступником Андрієм Кияк?

- Відповідь при узгодженні викреслять - Hubs.

У той же час Ворушилін пояснив позицію Фонду щодо можливої ​​передачі торгів майном ліквідованих банків на майданчик держпідприємства сетах, як того хоче прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Hubs вже писав про це в статті «Ринку продажу активів проблемних банків загрожує монополізація».

Редакція пропонує читачам узгоджений текст інтерв'ю, в якому Ворушилін розповів про проблеми в українських банках, своїх прогнозах щодо їх благополуччя в поточному році, прозорості проведення торгів активами та іншим майном, а також про скандали, пов'язані з ними.

Про виплати для вкладників і наявності коштів

— Яку суму в цьому році повинен виплатити Фонд постраждалим вкладникам?

- Станом на 1 квітня 2016 року через істотних активних виплат Фонду залишилися виплати вкладникам «Укрінбанку» (близько 500 млн грн), інші виплати проходять за індивідуальними зверненнями. Гарантована сума виплат по банку «Хрещатик», який переданий в квітні поточного року становить близько 2,9 млрд грн.

- Чи є ці гроші у Фонду?

- У нас є ці кошти, і ми вже частина цієї суми виплатили. Крім того, ми в цьому році вже отримали від неплатоспроможних банків в рахунок погашення вимог Фонду, як кредитора третьої черги 2,5 млрд грн. (А в минулому році - 4,5 млрд грн.). Я впевнений, що якщо до нас не прийдуть один-два великих банки, то обійдемося тими грошима, які маємо. На сьогодні у Фонду є велика частина зазначеної суми, і частина знаходиться в активах, які ми сподіваємося реалізувати.

У минулому році нам було досить важко утримувати ситуацію під контролем, і якби не підтримка Мінфіну, то не впоралися б. Цього року все під контролем, завдяки, в тому числі і тим запозичень, які надав Мінфін.

- Скільки в минулому році ви отримали від Мінфіну?

- 41,5 млрд грн. На сьогодні, з урахуванням запозичень в 2014, 2015 років, ми заборгували міністерству 51,6 млрд грн.

- Коли Фонд повинен повернути цей борг, і на яких умовах?

- Більшу частину грошей ми повинні повернути в 2025-2029 роках. Причому, ми також повинні платити 12% річних за цим кредитом. Я вважаю, що це досить висока процентна ставка, з огляду на те, що Фонд не є комерційною структурою. В цьому році ми повинні виплатити Мінфіну і Нацбанку 2,4 млрд грн. тільки в якості відсотків. Плюс ми заплатимо НБУ по тілу кредиту 600 млн грн. Як бачите, умови запозичення зовсім непільгові і неласкаві. Фонд всіляко намагається донести до наших кредиторів те, що ми не бізнес-структура і не варто на нас заробляти.

- Але ж Фонд - самоокупна організація ...

- Це не зовсім так. Адже наше тягар потім ляже і на все платоспроможні банки. Криза, як ми всі розуміємо, рано чи пізно закінчиться. Хоча, думаю, найстрашніше ми вже пережили в минулому році, в майбутньому, сподіваюся, буде легше.

Про найближчі кандидатах на банкрутство серед банків

- Тобто в цьому році менше банків збанкрутують?

- Сподіваюся, що менше. Неплатоспроможними можуть виявитися, по-перше, ті банки, які не хочуть розкривати структуру власності і показувати своїх бенефіціарів. По-друге, ті, які не розуміють, навіщо вони присутні на ринку. Це так звані «мелкокарманние» банки.

- Можете навести приклади таких банків?

- Наприклад, був «Велес», який називався банком, але обслуговував пару десятків клієнтів. Коли ця установа була визнана проблемним, його керівництво разом зі співробітниками примудрилося зібратися за 8 годин і вивести всю техніку, документацію і інші речі кудись за межі міста. Так що до моменту прибуття нашого представника, від фінустанови і сліду не було. І коли ми поцікавилися у людей, а де ж, власне, банк «Велес», то у відповідь почули, що він більше не орендує приміщення за цією адресою. Можете собі уявити банк, якому достатньо однієї ночі, щоб зібратися і зникнути? Причому ось такі дрібні банки все ще процвітають в Україні. Це структури з незрозумілими нікому функціями, які обслуговують сірий і чорний ринки, але їх ніяк не можна зарахувати до категорії ринкових. У них є два шляхи: або вони поумненют і почнуть працювати за законом, або НБУ ліквідує їх.

- Чи є ще причини, чому в цьому році слід очікувати ще однієї хвилі «банкопаду»?

- Ще одна причина - це лютневе рішення НБУ, згідно з яким - діючі банки повинні будуть вже до 11 січня 2017 року наростити свої статутні капітали до 300 млн грн. Якщо ця вимога не буде переглянуто, то згодом, воно може привести до того, що ряд нормальних регіональних, середніх і дрібних банків будуть змушені, або піти з ринку (бо акціонери не зможуть знайти потрібної суми), або об'єднатися. Зараз йдуть обговорення з цього приводу з банками, профільним комітетом ВРУ і НБУ. Справедливості заради треба сказати, що НБУ заявив про те, що готовий змінити рядки докапіталізації.

Про продаж активів

- Давайте повернемося до питання продажу активів. У березні НБУ припинив узгодження і продаж через Фонд активів ліквідованих банків, що знаходяться в заставі у регулятора. Як це відіб'ється на Фонді, і коли Нацбанк розморозить торги по таких активах?

- Це ніяк не відіб'ється на нас. Справа в тому, що видаючи банкам рефінансу, НБУ вимагав від них якесь забезпечення. Так що всі гроші від реалізації цих застав надходять в Нацбанк, за винятком тих кредитів, щодо яких регулятор прописав, що він забирає, скажімо, 25% або 35% від суми продажу (решта грошей іде в ліквідується банк). Правда, в 90% випадків гроші від реалізації заставного банківського майна направляються в НБУ. Зараз регулятор вирішив призупинити продаж активів, що перебувають у нього в заставі. Можливо, він розраховує, що пізніше зможе через Фонд продати їх дорожче.

До речі, ми пропонували НБУ забрати у нас ці активи в погашення кредиторських вимог і самому зайнятися їх продажем, але регулятор сказав, що, йому зручніше робити це через Фонд. Насправді, продавати заставні активи ніхто не хоче. Завжди легше критикувати. І коли НБУ сам займався неплатоспроможними банками і керував їх активами (ще до прийняття закону про Фонд гарантування), то продажі були неефективними. Сьогодні Фонд робить цю роботу набагато краще.

- Нещодавно ваш заступник Андрій Кияк заявив, що чим більше НБУ зволікає з продажем заставного майна ліквідованих банків, тим менше шансів отримати живі гроші. Ви згодні з цією точкою зору?

- Так. Адже що таке кредити? Це все одно, що машина свіжої риби, яку ти можеш продати або швидко і дешево, або вона протухне. Кредити протухають. 80% всіх активів ліквідованих банків це запозичення, тобто це права вимог. Причому кредити бувають різні. Зустрічаються і такі, в яких задіяні злодійські схеми. Наприклад, позика виданий під заставу якихось цінних паперів (ЦП) неіснуючої компанії «Роги і копита», які насправді взагалі нічого не варті. А кредити видавалися багатомільйонні. Взяти хоча б СітіКоммерцБанк або Єврогазбанк, де за такими ось схемами виводилися гроші.

Фонд намагається сьогодні за допомогою Комісії з цінних паперів знайти кінцевих емітентів тих ЦБ. Тобто намагаємося вийти на якогось там «Івана Петренка», який є формальним власником компанії «Роги і копита», що випустила цінні папери. Таким чином, думаємо хоч якось зачепитися. Зрозуміло, що це нелегке завдання і шанси на успіх мізерні.

- Чи звертаєтеся за допомогою до правоохоронних органів?

- Так. Причому дуже часто. Є люди в правоохоронних органах, які з нами співпрацюють і допомагають. Є також і порядні судді, які сприймають логіку і факти, а не пакет, який їм занесли з чорного входу. Однак, я сьогодні не можу похвалитися тим, що ми з допомогою правоохоронних органів змогли повернути активи на баланс якогось з банків.

- Тобто якщо гроші вивели з фінустанови, то про них можна забути?

- Ні, окремі позитивні приклади є. Наприклад, СБУ нам допомагає по «Порто-Франко». У цьому банку ще до заходу тимчасової адміністрації живий кредитний портфель в 500 млн грн. був проданий факторингової компанії за одну гривню, а потім був перепроданий ще одній структурі. Ось ми з допомогою СБУ вже другий рік ганяємося за цими кредитами. Це складна робота. За моїми спостереженнями, в нашій країні права кредитора не захищені, тому у нас така слабка банківська система. Адже три чверті позичальників-юросіб це потенційні «кидали»! Якщо вони потрапили в якусь складну фінансову ситуацію, то намагаються з усіх сил не виконувати свої зобов'язання.

Я можу привести поодинокі приклади, коли позичальники виконують зобов'язання. Наприклад, компанія «Агромат» взяла кредит в банку «Форум» і погасила його, а потім перевести кредит в іншій фінустанові. Переважна ж більшість підприємств навіть не збираються розраховуватися з банками за боргами. Наприклад, авіакомпанія МАУ має кредит в Златобанк на суму близько $ 16 млн і в Фінансах і кредит - на $ 20 млн, але зараз представники МАУ ходять по судах і розповідають, що кредитний договір неправильний і всякі інші речі. Вони роблять все що завгодно, аби тільки не виконувати свої зобов'язання.

До речі, багато позичальників попадаються на вудку колишніх власників неплатоспроможних банків. Що відбувається? Топ-менеджери і співробітники кредитних департаментів цих банків звільняються і починають працювати на стороні позичальника, якому самі ж видали кредит. Тобто вони знають всі слабкі місця в законодавстві і радять клієнту йти в суд і діяти певним чином - так вони заробляють на ньому. Причому випадків змови позичальників і колишніх працівників ліквідованих банків маса.

Про конфлікти при ліквідації банків

- Майже рік тривають судові розгляди між компанією «Каргілл» (кредитором Дельта Банку) і Фондом. Як просувається ця справа?

- Напередодні введення в банк тимчасової адміністрації «Каргілл» передав свої права кредитора декільком боржникам «Дельта Банк», у яких були ліквідні застави. Після цього боржники звернулися до банку про взаємозалік і погашенні своїх боргів перед банком, тобто відбулося «штучне» погашення, реальні гроші в банк не надійшли. Тобто, там та ж ситуація: позичальник не бажає повертати гроші банку. В даному випадку мова йде про виведення 3 млрд грн.

- Кажуть, що, намагаючись повернути Дельта Банку кредити, видані Іллічівському зерновому порту і «Стройбуд-Іллічівськ», ви дієте у власних інтересах і в інтересах колишнього власника «Дельта-банку» Миколи Лагуна. Як Ви прокоментуєте такі заяви?

- У всіх подібних розглядах у мене єдиний інтерес, тобто, я намагаюся якомога більше грошей вичавити з цих активів і повернути їх на баланс банків, з метою розрахуватися з кредиторами банку і повернути гроші, запозичені у держави. Ось це мій інтерес.

- Які шанси, що Фонд виграє цю справу в суді?

- Шанси рівно такі, як і по всіх інших банкам. Наприклад, по банку «Таврика» ми програли справу - його власники вивели гроші. Проте, ми на цьому не зупиняємося, і намагаємося дізнатися, де і які активи, щоб повернути їх на баланс банку. Ось створили спеціальний підрозділ у Фонді, де зібрали колишніх працівників прокуратури, міліції. Їх завдання - розслідувати такі справи. Вони вже приступили до роботи.

Про прозорість торгів активами ліквідованих банків

- У пресі раз у раз з'являються публікації про те, що торги активами неплатоспроможних банків проходять непрозоро. Як би ви це прокоментували?

- Знаєте, коли я починав працювати у Фонді, то активи банків продавалися на конкурсах. Тобто давалося оголошення про майбутні торги, а потім цей конкурс проходив в закритій кімнаті. Комісія розглядала пакети пропозицій - перемагав той, хто давав більше грошей. На такі конкурси пускали тільки потрібних людей, а непотрібних відсікали. Як? Дуже просто: приходили обурені люди спортивної статури, які називали себе вкладниками, оточували будівлю, де проходив конкурс, і не допускали неугодних людей. Так, наприклад, було на конкурсі з продажу активів Брокбізнесбанку.

Зараз ми запустили електронні торги, суть яких полягає в тому, що покупцеві не потрібно приходити на біржу, а можна спостерігати за торгами, сидячи вдома за комп'ютером.

- Наскільки прозорі ці торги?

- Ми все робимо для того, щоб обеспесіть прозорість торгів. Однак, буває, що біржі можуть вступати в змову з одним з покупців і блокують заявки інших. Нам доводиться з цим боротися.

- Як боретеся?

- Якщо до Фонду надходить офіційна скарга від кого-то з покупців, ми зупиняємо торги, оголошуємо їх не відбулися, і навіть можемо призупинити роботу з біржею до тих пір, поки не розберемося з конкретним випадком. Деякі покупці, бачачи, що програють, виробляють DDoS-атаки на біржі (тобто забивають всі канали і ніхто не може увійти в мережу), щоб зупинити торги. Тому ми зараз вимагаємо від бірж, щоб у них були резервні майданчики і додаткові сервери.

У чому суть електронних торгів? По-перше, нам важливо, щоб прийняли від всіх бажаючих заявки. По-друге, щоб проводили торги за правилами. Якщо виникає сумнів у тому, що все це дотримано, ми зупиняємо торги. Наприклад, у нас є один актив Старокиївського банку, який нам ніяк не вдається продати. Ми намагалися його реалізувати на одній біржі, але торги перервалися через DDoS-атак. Перенесли торги на інший майданчик - ситуація повторилася. Тобто покупці таким ось чином намагаються збити ціну активу.

Ми сподіваємося, що зможемо побороти цю ситуацію. Зараз набирає обертів госплощадка сетах, і ми сподіваємося, що вона буде здатна впоратися з такими атаками. Адже зараз сетах інвестує солідні суми і в техніку, і в люд

- Відомо, що Він мав намір затвердити нову концепцію створення електронно-торгової системи, що нагадує систему Prozorro. Однак, прем'єр Арсеній Яценюк розпорядився перевести всі торги активами банків на майданчик сетах ...

- Там трошки все не так. За словами Яценюка, через те, що на сьогодні акредитовано 32 біржі для проведення електронних торгів, покупець не завжди знає, куди бігти. Мовляв, зробимо одну площадку, куди все будуть заходити і вибирати лоти. Теоретично ця ідея не така вже й погана. Але коли торги зосереджені всього на одному майданчику, виникають питання, в тому числі і з боку Антимонопольного Комітету (АМКУ) .. Ми прекрасно розуміємо, що якщо сьогодні в разі порушень ми можемо внести будь-яку комерційну структуру в стоп-лист, то у відносинах з держпідприємством таке зробити дуже складно.

- Але ж ви підписали меморандум про співпрацю з СЕТАМ?

- Так, підписали, і ми з ними працюємо, сподіваючись, що ця структура стане одним з флагманів з продажу. Адже сьогодні сетах вже не той, що був раніше. Це дві різні структури.

- І в чому ж різниця?

- В кінці минулого року компанія перереєструвалася. Назва залишили таким же, але сьогодні це вже іншу юрособу, інша компанія. Зроблено певні вкладення в розвиток техніки і в людей. Якщо я не помиляюся, туди інвестували майже 50 млн грн. Але, на жаль, сьогодні не можна сказати, що сетах повністю готовий працювати з активами неплатоспроможних банків.

- Чому?

- У них є досвід продажів різного конфіскату (столів, стільців, побутової і комп'ютерної техніки та ін.) І нерухомості, але вони ніколи не мали справи з кредитами. А, як я вже сказав, у нас 80% всіх активів - це кредити, тобто права вимог. Хто може купити цей квиток на війну? Або сам позичальник, або - рейдер. І щоб продавати наш товар, потрібні певні знання і навички. Нинішні працівники сетах готуються до таких продажу, набивають шишки, програму вдосконалюють. Я вірю, що одного разу вони зможуть продавати кредити. Тому ми і розвиваємо нашу співпрацю з ними. Але це не означає, що ми всі торги перекинемо на сетах. Адже це суперечить законодавству. Крім того, є позиція АМКУ про те, що всі учасники ринку повинні мати однакові конкурентні умови.

- Чи надходили скарги від учасників ринку з приводу можливої ​​монополізації сетах всіх торгів?

- Так, надходили. Адже згадана ідея Прем'єра Яценюка прозвучала на відкритому розширеному засіданні адмінради. Ідея зрозуміла і до неї можна по-різному ставитися. Тобто було запропоновано перевести всі продажі активів на сетах. Але жодна торговельна площадка в Україні не може потягнути всіх активів ліквідованих банків. До речі, НБУ хоче продавати все що знаходиться у нього заставне майно на сетах. Не знаю, як це у них вийде. Адже мова йде про більш ніж 140 млрд грн. Дай бог сетах реалізувати такий великий обсяг активів - це дуже складно.

Хочу зауважити, що поки НБУ не продає знаходяться у нього в заставі активи, ми використовуємо майданчик сетах для продажу кредитів, якими управляємо.

На сьогоднішній день ми пішли за наступним шляхом. Всі активи ліквідованих банків будуть проходити через наш консолідований офіс, який, нарешті, вже в робочому стані і його співробітники технічно вже готові працювати. Співробітники консрлідірованного офісу пропонують зробити так: за всіма акредитованими 32 торгових майданчиків будемо розкидати за алфавітом знаходяться у нас в управлінні активи. Я погодився з цією ідеєю. Ми боремося за те, щоб торги активами, в тому числі і нерухомістю, були максимально прозорі. Так що ми вимагаємо від бірж наступного. По-перше, всі учасники торгів повинні бути зареєстровані. По-друге, у них всіх має бути рівне право на отримання повної інформації про лоти. Адже буває так, що учасник виграв торги, а потім усвідомив, що йому ця покупка не потрібна. Він намагається відмовитися від неї, але за правилами торгів, втрачає початковий внесок (10% від початкової вартості лота).

- Вас часто критикують за те, що продаєте активи за заниженими цінами ...

- Наприклад, нас критикували за те, що ми продали VАB-лізинг за низькою ціною - 51,600 млн грн. Я вважаю, що це була класна ціна! Хоча ЗМІ вказували нам, що там було 150 млн валютного балансу. Але, хлопці, у нас сьогодні банки з мільярдним балансом продаються, умовно, за 1 грн., І ніхто не хоче брати, тому що там купа проблем і зобов'язань. Те ж саме і з VАB-лізинг - там також чимало проблем. Знаючи кухню лізингу зсередини, я розумію, що реально це може коштувати стільки-то. Добре, я готовий продати цю лізингову компанію за 150 млн грн. Ви її купите? Ні. Я точно не знаю, хто саме її в підсумку придбав (було кілька претендентів, в тому числі і Альфа-Груп і ТАС). Торги намагалися зірвати і ми змушені були перенести їх на резервний майданчик. Я повторюся, що незважаючи на нападки, вважаю, що даний актив вдало проданий. Якби ми з таким же успіхом продавали і інше банківське майно, що перебуває у нас в управлінні, я б був щасливий.

Ми крок за кроком йдемо до того, щоб зробити продажу якомога прозорішими. Ми довго думали і дискутували про те, яку інформацію про виставляються лотах можна давати в оголошенні, а яку - ні (мова йде про банківську таємницю). Пізніше виробили повний обсяг критеріїв по кожному кредиту - думаю, що це посприяє в майбутньому того, щоб до активів був виявлений більший інтерес з боку покупців. Ми покажемо і стан застав, і судові справи. Сподіваюся, що позичальники неплатоспроможних банків задумаються і вирішать, що їм вигідніше сьогодні прибігти до Фонду і закрити свій кредит, зберігши заставу.

Про якість активів, що продаються

- Чи багато хто позичальники продовжують обслуговувати кредити після банкрутства банків?

- На жаль, таких - одиниці, але вони час від часу зустрічаються.

Ця ситуація, думаю, буде змінюватися в кращу сторону.

Коли хтось купує кредит, він набуває права вимоги. Наприклад, у нас в заставі багато іпотечних кредитів. Коли людина вирішується придбати такий актив, він розуміє, що купує кредит, в забезпеченні якого, наприклад, квартира,, де хтось живе (можливо, має неповнолітніх дітей), і з цим всім йому прийдеться розбиратися. Або людина купує заставний цілісний майновий комплекс - він розуміє, що бивщій власник не збирається просто так розлучатися з усім цим господарством: він може навіть тримати охорону і провокувати якісь сутички. Тобто увійти в права володіння в більшості випадків дуже навіть непросто. Так що зв'язуватися з такими ось активами можуть собі дозволити якісь потужні структури, які, купивши квиток на війну, можуть перемогти в

- Чи купують колектори активи неплатоспроможних банків?

- І так звані колектори, і юридичні компанії беруть участь в торгах.

- Ви продаєте прострочені кредити?

- Так звичайно. Наприклад, у нас є величезний портфель прострочення банку «Надра» (більшість - 2008 року), який ми виставляємо з великим дисконтом. Причому там багато кредитів на 70-200 грн., Трудовитрати на які набагато вище.

Найближчим часом будемо виставляти на торги портфелі роздрібних кредитів банків «Надра» і «Дельта».

- Згідно із законодавством, Фонд може вводити своїх представників в проблемні банки разом з куратором НБУ. Наскільки ефективні ці заходи?

- Так, ми наполягали на цій нормі закону, і домоглися цього. Що ми робимо? Ми оцінюємо базу вкладників і стан активів, і все це фіксуємо. Робимо це для того, щоб розуміти, де і які активи, в разі, якщо банк прийде до нас.

- Хіба той факт, що ви оцінили і зафіксували активи, утримує власників банків від того, щоб в майбутньому вивести їх?

- Активи, звичайно, виводять і після нашого заходу в банк в період проблемності, але ми знаємо, що це за активи, на кого вони числяться і куди могли подітися. Ми ведемо облік, і власники це розуміють. Але ж якщо ми зафіксували активи, які потім все-таки вивели, то ми залучаємо правоохоронні органи і вони заводять на власників активів кримінальні справи. Наприклад, заведені кримінальні справи на правління Терра банку, Єврогазбанку. Для нас не є метою посадити когось до в'язниці, ми хочемо повернути виведені активи на баланс банків.

- А після того, як на кого-то були заведені кримінальні справи, активи повертаються в банк?

- Як я вже раніше говорив, на жаль, не можу похвалитися тим, що у нас в державі є системна злагоджена робота по поверненню активів. Всі чомусь вважають, що це мої особисті проблеми, і що це мало не Моя особиста справа. Так, це моя справа! Це проблеми загальнодержавні. Сьогодні точаться дискусії про те, чи дасть МВФ Україні $ 1 млрд. Фонд же за останні два роки виплатив вкладникам більше 70 млрд грн., А це близько $ 3 млрд. Так чому держава бореться за зовнішні запозичення і не воює за повернення активів, щоб потім направити ці гроші в бюджет, в оборот? Чому такі великі проблеми відходять на другий план? Мовляв, є якась організація - нехай вона цим і займається, це її проблеми. Так це не тільки наші проблеми. Адже завдання Фонду - забезпечити стабільність в суспільстві, не допустити паніки, дати впевненість вкладникам в тому, що вони отримають свої гроші.

Про електронних торгах

- Яка доля вашої концепції електронних торгів? Від неї відмовилися остаточно?

- За нею йде дискусія. У цій концепції є свої плюси і є мінуси. Ідея була приблизно тієї ж, що і у Яценюка: єдина площадка, куди всі потенційні покупці можуть зайти і подивитися. Правда, ми мали на увазі, що наш майданчик буде не торгової, а інформаційною. Але поки ми цей проект відклали. Ми зараз навантажуємо все біржі, з якими працюємо. Крім того, очікуємо приходу в Україну двох нових, закордонних майданчиків, які працюють по всьому світу.

- Чи не хочете назвати ці майданчики?

- Цеамериканськікомпанії Debtx і First Financial Network. Вони провели тут свої презентації. У них колосальний досвід роботи, і нам вони цікаві, перш за все, тому, що українському ринку потрібні лідери, на яких би дорівнювали всі інші гравці, щоб не було «договорняків». У нас адже часто-густо процвітає практика, щоб з потенційного покупця отримати крім комісійних ще щось. Від цього потрібно позбавлятися. І слід розширювати ринок.

Хоча мені, за великим рахунком, все одно, ХТО продає і купує активи проблемних банків. Для мене головне - щоб ці активи і продавали, і купували. Завдання Фонду - продати активи і заплатити всім кредиторам. Наприклад, Дельта Банк повинен Фонду 16 млрд грн., А Нацбанку - менше 10 млрд грн. Правда, Надра банк повинен НБУ більше 12 млрд грн., А нам - 4 млрд грн., Але нам з цього практично нічого не світить, оскільки всі активи банку перебувають у заставі у регулятора. До речі, у нас навіть не вистачає грошей на ліквідацію цієї фінустанови. Адже основне рефінансування Надра банку видавалося в 2008-2009 році без застав, а потім з цими грошима голова правління банку Гіленко втік з України.

- До речі, а його не знайшли правоохоронні органи?

- Судячи з усього, його і не шукали. Все і так знають, де знаходяться він і інші втекли банкіри. Вони спокійно викладають в соцмережах свої фото на тлі їх зарубіжних вілл і дорогих автомобілів.

Повертаючись до питання про торгових майданчиках ... Як я вже сказав, наше завдання - розширити коло учасників ринку. Причому ми з ними вже домовилися про те, що якщо якісь біржі будуть «Левачев», тобто будуть проводити торги в інтересах кого-то одного, то ми поставимо в стоп-лист і розірвемо стосунки.

- Хто в минулому році ефективніше продавав активи, приватні біржі або сетах?

- Минулий рік не показовий, оскільки на сетах проходила реорганізація, так що він майже нічого не продав. Крім того, я повторюся, що у цього майданчика немає досвіду продажів кредитів, але я впевнений, що вони цей досвід дуже швидко напрацюють. І я також сподіваюся, що це буде одна з провідних майданчиків.

- Наші джерела повідомляють про те, що УКГ-Моніторинг не допускає до участі в торгах «сторонніх».

- По УКГ-Моніторингу до Фонду надходило кілька скарг, ми цю площадку поміщали в стоп-лист, і навіть СБУ займалося цим питанням. Після однієї зі скарг я поспілкувався з ліквідатором Южкомбанка: чому працюєте з УКГ-Моніторинг? Він мені і розповів: мовляв, на інші майданчики дзвониш, а вони тобі: «Ви до нас під'їдете і поговоримо». Що стосується УКГ-Моніторинг, то його співробітники самі вдаються і хапаються за будь-який продаж, тому з ними зручніше працювати, вони знають свою справу. Однак, у Фонду по цьому майданчику купа питань. Тобто вони - один з лідерів продажів, і вони ж пару раз потрапляли в стоп-лист, ми зупиняли там торги, і більш того, ними займалося СБУ. Причому СБУ саме перевіряло їх, і ми на її прохання також проводили перевірку.

- І що показали ці перевірки?

- Якби СБУ виявило якісь явні порушення, то УКГ-Моніторинг була б закрита, але цього не сталося. Після перевірки, СБУ розблокувала роботу цього майданчика.