За відсутність сертифіката енергетичної ефективності загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень

В Україні ще в кінці минулого року, як заявляв віце-прем’єр   Геннадій Зубко, мали прийняти законопроект «Про енергетичну ефективність будівель». Документ, розроблений урядом, парламентарії не підтримали. Вже в наступний четвер нардепи проголосують за нову редакцію законопроекту, розроблену профільними комітетами Ради. Ухвалення документу стане першим кроком в «комунальній революції» - всі державні будівлі, новобудови і будинки, які беруть участь у державній програмі, повинні будуть мати сертифікат енергетичної ефективності будівель. «Сегодня» з'ясувало, що зміниться після прийняття закону «Про енергетичну ефективність будівель» і кому доведеться заплатити за сертифікат енергоефективності.

Перший крок на шляху до створення Фонду енергоефективності

Ще в минулому році Кабмін анонсував створення Фонду енергоефективності в квітні 2017 року. З бюджету України в Фонд направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина і ще 100 мільйонів євро - Європейський союз. Цими грошима зможе скористатися будь-яка сім'я: гроші витратять на термомодернізацію житлових будинків.

Для роботи Фонду необхідно прийняти три закони: «Про енергетичну ефективність будівель», «Комерційний облік компослуг» і «Про житлово-комунальні послуги».

Урядова редакція закону «Про енергоефективність споруд» передбачала, що всім українцям за свій рахунок доведеться провести енергораудіт своїх квартир. У новій редакції, підготовленій профільними комітетами Ради, цю норму прибрали. Як припускає один із співавторів законопроекту, народний депутат Олексій Рябчин, з великою часткою ймовірності документ ухвалять вже наступного четверга.

«Уряд хотів кожну квартиру зобов'язати проводити енергоаудит. Цей обов'язок походить з європейської традиції і це їх вимога. У них 70% квартир здається, оренда там прозора, з неї платять податки і держава захищає споживачів, щоб споживачі знали, скільки енергії споживає квартира », - розповідає парламентарій. В оновленій редакції закону аудит повинні пройти тільки три види будівель:

•     новобудови
•     будинки, в яких розташовані органи державної та місцевої влади
•     житлові багатоповерхівки, які претендують на участь в державних програмах.

«Я, разом з Оленою Бабак, комітетом ЖКГ, ми об'єдналися і подали законопроект, під яким підписалися представники всіх політичних сил. Це дає мені можливість припускати, що цю редакцію законопроекту в парламенті підтримають », - розповідає Олексій Рябчин.

Як зазначають експерти, часто будівлі державних і комунальних установ, об'єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні) витрачають енергоресурси "даремно". Тепло зникає через неутеплені стіни, вікна, вентиляцію, дах. До того ж оплачується опалення таких будинків за бюджетний рахунок.

«У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з «Київенерго» в рамках спільної програми "Енергоефективний клієнт" ми проаналізували енергоспоживання більше тисячі будівель в Києві. Виявилося, що є цілий ряд бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше, ніж могли б за нормативом! », - зазначає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

До слова, слідом за законопроектом «Про енергетичну ефективність будівель» в Раді також розглянуть нову редакцію закону «Про ЖКГ». В результаті українцям з боргами за комуналку доведеться платити пеню - 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.

Порушникам загрожують штрафи

Торік десятки тисяч українців скористалися державною програмою «Теплий кредит». За даними Агентства Держенергоефективності, більшість сімей за допомогою програми міняли вікна в квартирах. Кошти також витрачали на утеплювач, енергоефективні лампи, котли і т.д. Головна мета програми - підвищити ефективність енергоспоживання. Однак українці обшивали будинки утеплювачем, що має 50 мм (коли необхідно 100-120 мм), купували вікна з низьким опором теплопередачі (за стандартами опір має бути не менше 0,75 м² * К / Вт). Як зазначають експерти, головна «помилка» - перед утепленням необхідно було провести енергоаудит. Інакше неправильне утеплення будинку може привести до зміщення точки роси і цвілі в квартирах, а не економії тепла.

Якщо законопроект «Про енергетичну ефективність будівель» візьмуть, українці, перш ніж отримати державну допомогу на термомодернізацію (в тому числі з Фонду енергоефективності, за місцевими програмами), повинні будуть пройти енергоаудит та отримати відповідний сертифікат.

Детальніше про те, як і навіщо проводять енергоаудит, можна прочитати тут.

Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

    до 100 квартир - 9.5 тис. гривень

    до 300 квартир - 12 тис. гривень

    до 350 квартир - 13 тис. гривень

Платити за енергоаудит та сертифікат повинні власники будівлі. Щоправда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий сертифікат буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф - від 3400 до 5100 гривень.

«Відсутність енергетичного сертифіката будівлі, звіту про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель, якщо їх наявність є обов'язковим згідно із законом, не розміщення сертифіката в доступному для ознайомлення громадськості місці або його копії у випадках, встановлених законом, - тягне за собою накладення штрафу на громадян і посадових осіб в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян », - йдеться в законопроекті.

Величезний потенціал і високі тепловтрати

Якщо б Україна досягла рівня енергоефективності Польщі, впевнений заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський, і відмовилася б від імпорту газу, добробут українців можна було б збільшити в 3,5 рази. «За 25 років незалежності північному сусідові ми заплатили більше 100 мільярдів доларів за газ, це ще один ВВП», - розповідає парламентарій.

В середньому Україна споживає 32 млрд кубометрів газу за рік (йдеться про промисловість і населення), а видобуває приблизно 20 мільярдів кубів. Решту доводиться імпортувати. Якщо скоротити споживання і відмовитися від імпорту, щорічно можна заощаджувати мільярди доларів. Так, в цьому році Україна в середньому купувала тисячу кубометрів газу за 185 доларів, в наступному році ціна підніметься до 245 доларів.

За словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, втрати газу при опаленні будинків - 9 мільярдів кубометрів на рік, ще 2,4 мільярда «пропадає» в системі теплопостачання. Якщо провести модернізацію мереж і утеплити будинки, щорічно можна витрачати як мінімум на 11 мільярдів кубометрів газу менше. Для того щоб створити ринок енергоефективності та провести модернізацію будинків, знадобиться від п'яти до восьми років.

Як розповідає досвідчений енергоаудитор, менеджер проектів ДТЕКЕСКО Сергій Свистюк, більшість будівель, які він обстежив, відповідали нижчим класам енергоефективності «Е» і «F». Такі будинки витрачають від 30 до 70% тепла «даремно».