Прем’єр Володимир Гройсман вирішив уникнути підвищення пенсійного віку.
Кабмін схвалив реформу пенсійної системи. Експерти розповідають на що розраховувати українським громадянам.
17 травня, Кабінет Міністрів України прийняв рішення підтримати підготовлений проект закону про пенсійну реформу. Найближчим часом президент скличе Національну раду реформ для її остаточного затвердження. Після чого законопроект відправлять на голосування до Верховної Ради, пише Новое время.
Презентуючи проект реформи пенсійної системи, прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що вік виходу на пенсію збережено – чоловіки у 60 років, жінки у 58-60 років. Але лише у тому випадку, якщо страховий стаж складає 25 років. Ті, хто має менше 25 років страхового стажу, виходитимуть на пенсію у 63 роки, а якщо 15 років – у 65 років.
Після досягнення 65-річного віку і за нестачі 15-річного страхового стажу громадяни можуть розраховувати лише на соціальну допомогу, але не на пенсії.
Водночас, недостатній страховий стаж можна компенсувати шляхом внесків до Пенсійного фонду до моменту виходу на пенсію (до настання 60-річного віку).
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії
Презентована пенсійна реформа повністю відповідає тим викликам, на які потрібно було відреагувати. По-перше, це те, що є великий дефіцит пенсійного фонду і є небажання його зменшити шляхом підвищення ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ). Тому що це призвело б лише до подальшої детінізації економіки.
Другий виклик пов'язаний із першим. Це відсутність ресурсу для підвищення пенсій.
Третя проблема - те, що велика частина зарплат в Україні сплачується без сплати ЄСВ. Це робиться і легально, наприклад, фермерськими господарствами. Так і нелегально, оскільки люди працюють у тіньовому секторі. Але усі ці громадяни потім мають право на пенсію.
І четверта річ, на якій уряд акцентує увагу, це несправедливість вже призначених пенсій через відсутність так званого осучаснення.
Відповідно, довго обговорювалося підвищення пенсійного віку. У меморандумі МВФ мова йшла про підвищення ефективного пенсійного віку. Що означає середньозважений пенсійний вік, в який люди будуть виходити на пенсію. І той варіант, який запропонував уряд, є кращим, ніж підвищення пенсійного віку як такого. Ми фактично підвищуємо не вік виходу на пенсію, а стаж.
Солідарна пенсійна система передбачає, що для того, щоб отримати право на пенсію за рахунок інших, ти маєш сам вкладати в систему. Прив'язка віку виходу на пенсію до стажу збільшує справедливість стосовно тих, хто просто не працював. Ті громадяни, які працювали у тіньовій економіці або за кордоном, отримують зсування років виходу на пенсію, що також є справедливим.
Остаточне рішення щодо такої функції все ж таки залежатиме від домовленості з МВФ. Можливість «докупити» страховий стаж буде стосуватися невеликої групи людей, в яких не вистачає буквально кілька років. Загальна ідея полягала в тому, що потрібно сплачувати мінімальну ставку, яку зараз платять ФОП і спрощенці – 800 гривень на місяць. Сплачуєш цю суму за кожен рік, якого в тебе не вистачає, і отримуєш право раніше виходити на пенсію.
Павло Кухта, заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR)
Ми маємо наразі солідарну систему, яка забезпечує певні виплати від держави, але вони не є високими. Якщо ми хочемо, щоб вони були високими, нам треба настільки обкласти податками наших працівників, що економіка відразу стане не конкурентоспроможною. А усе тому, що у нас пенсіонерів приблизно стільки ж, скільки людей, які їхні пенсії забезпечують.
Тобто таким чином можна забезпечити лише частину доходів пенсіонера. Решта має бути у вигляді заощаджень, власних активів пенсіонерів. З цієї точки зору, нам є сенс у недалекій перспективі запровадити трирівневу пенсійну систему, яка передбачає певний рівень страхових виплат, обов'язкові накопичення і добровільні накопичення.
Але тут треба розуміти, що накопичувальна система, як така, залежить від стану фінансового сектора. Адже люди роблять заощадження і потім з них живуть. Ці інвестиції вони повинні мати куди вкласти. І тут ми маємо погано розвинену, навіть корумповану та нерегульовану фінансову систему. Ми зовсім нещодавно мали банк Михайлівський. І над цим ще потрібно працювати.
Тож, якщо повернутися до нашої вузько солідарної системи, то, щоб ми могли дозволити собі цю систему і щоб не вийшло так, що ми збанкрутуємо всі разом з цією пенсійною системою, для нашої економіки є нормальними видатки в межах 10% від ВВП. Якщо ми на пенсії витрачаємо в межах 10% від свого ВВП, це нормально для такої країни, як наша, з нашою демографією. І ця система, яку запропонував уряд, потрапляє у цей параметр. Ми зможемо собі її дозволити протягом багатьох років.
Другий принциповий момент, чи буде вона забезпечувати прийнятний рівень життя пенсіонерів? Враховуючи те, що солідарна система в принципі не може забезпечити повністю доходи пенсіонерів, забезпечувати цей прийнятний мінімум, ймовірно, вона буде.
Приблизно урівнюються в правах нові пенсіонери та ті, які раніше виходили на пенсію, за рахунок єдиної бази нарахування пенсійних виплат. Це певним чином підтягне «старих» пенсіонерів, чим уріжемо виплати новим, тобто зробимо більш плоскою цю систему. І тут ми маємо вже філософське питання, чи справедливо тут когось зрівнювати. З точки зору бідності, ймовірно, старих пенсіонерів справедливо підняти по виплатах. Вони ж не можуть працювати і зазвичай у них нижчі пенсії, тому що вони не індексувалися.
