Юристи та аудитори дали поради, як діяти в різних ситуаціях, що виникають з фіскалами. Про це повідомляє прес-служба компанії ubr.ua
Юристи та аудитори розповіли про основні особливості контролю сплати податків в Україні і в світі, які слід враховувати при плануванні господарської діяльності в 2016 році.
Чесно платити можуть тільки великі компанії
Експерти кажуть про зміну ставлення українських компаній до бюджетних платежах, хоча і не забувають про проблеми. «Багато платників податків в Україні вже дозріли для чесної сплати податків. Однак зараз повністю легальна сплата податків пов'язана з такою кількістю ризиків, що в здоровому глузді на це ніхто не наважиться », - вважає фінансовий директор (CFO) групи компаній і практикуючий податковий консультант Петро Кричун.
Як зазначає партнер юридичної фірми «ОМП» Дмитро Михайленко, таку розкіш може собі дозволити тільки вузьке коло великих міжнародних компаній, та й то, за рахунок постійного протистояння з податковими органами України.
Тим часом, за даними гендиректора «Агентство по МСФО», віце-президента Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Олени Харламова, 99% зареєстрованих в Україні компаній - це малий і середній бізнес. Вони забезпечують 60% реалізації товарів робіт і послуг, і працевлаштовують 70% всіх працівників.
«На жаль, рішення приймають власники та керівники бізнесу, а відповідати за них доводиться бухгалтерам», - зазначає Петро Кричун.
Експерти виділяють п'ять основних тенденцій, зазначених у останнім часом у сфері оподаткування.
Перевірки трудових відносин
Знижуючи ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) наполовину, держава відразу попередило, що очікує натомість детінізації зарплат. Тому влада посилює контроль у сфері сплати ЄСВ. Перші кроки вже зроблені. Наприклад, підняті штрафи за непрацевлаштованих осіб (в розмірі 30 мінзарплати за кожного виявленого працівника за нормами Трудового кодексу і ще адмінштраф від 8,5 тис. Грн до 17 тис. Грн).
«Ці суми доходять до 50 тис. Грн, що дуже чутливо для бізнесу», - говорить Петро Кричун.
За словами самих підприємців, йде справжня хвиля перевірок Держінспекції з праці, яка і накладає штрафи, а стягує їх виконавча служба. При цьому навіть якщо працівник легально працює на благо підприємства, що перевіряють приділяють особливу увагу цивільно-правовими договорами, де винагороду за роботу менше, ніж офіційна мінімальна зарплата (до 1 травня 2016 року ця 1378 грн).
Нагадаємо, такі договори застосовуються не стільки для податкової оптимізації, скільки щоб не оформляти працівників в штат. Проте в наявності посилення співпраці між тими, хто стежить за легальністю працевлаштування і фіскалами.
«Тому потенційно можуть з'явитися судові суперечки з так званого« уявному працевлаштування », коли велика частина працівників оформлена приватними підприємцями. Ми очікуємо, що в результаті спільних перевірок УКРІНФОРМ та інспекції з праці можуть бути донараховані платежі з ПДФО та ЄСВ і військовому збору », - прогнозує партнер ЮФ« Tax Terra »Лариса Антощук.
Самі ж цивільно-правові відносини, за словами юриста, можуть бути перекваліфіковані в трудові. Світова судова практика вже знає подібні приклади і незабаром цей ризик може реалізуватися в Україні.
Хитрощі ДФС
Друга категорія ризиків 2016 року - питання сплати ПДВ. На думку більшості експертів, система електронного адміністрування податку буде тільки вдосконалюватися, але не скасовуватися. Інша справа, що вона так і не вирішила головну проблему - формування «дутого» податкового кредиту.
«Що неможливо без прямого сприяння з боку працівників ДФС», - зазначив Петро Кричун.
Клієнти юрфірм скаржаться, що крім відшкодування ПДВ податківці відмовляються повертати переплати з цього податку. Якщо в 2015 р ще не було формальної причини для повернення, то в 2016 р з'явилася норма (ст.43 НК) про необхідність перерахування переплат на ПДВ-рахунок платника. Однак податківці стали відмовляти у видачі акту звірки розрахунків, без якого не можна подати заявку на повернення і, відповідно, не можна оскаржити через суд відмову в поверненні переплати.
«Є лист за підписом глави ДФС Романа Насирова, де сказано, що переплати треба повертати. Але якщо платник протягом трьох років не вжив жодних дій для їх повернення, то ці суми списуються. Ось податківці і намагаються під різними приводами блокувати повернення переплат », - пояснив Петро Кричун.
Ще одна знахідка податківців цього року - розірвання договору про визнання електронного підпису. Особливо часто застосовується в Києві. Справа в тому, що з 2016 р з законодавства зник такий зручний інструмент для тиску на бізнес, як «стан 9», тобто не знаходження платника за адресою реєстрації. Нагадаємо, раніше за рапортом податкової міліції (часто без виїзду на місце) на тій підставі, що підприємство не має за місцем податкової реєстрації, його позбавляли свідоцтва платника ПДВ.
У березні цього року наказ про такі перевірки податкової міліції нарешті був скасований, але податкова продовжує тиснути на бізнес. «В результаті можна подати звітність або зареєструвати податкові накладні», - пояснює фінансовий директор. У таких ситуаціях юристи радять письмово і усно скаржитися в усі можливі інстанції: від прокуратури до Мінфіну, включаючи дзвінки на «гарячі лінії» та телеграми особисто главі ДФС.
Інші ризики
Серед інших ризиків в 2016 р експерти наголошують на розширенні сфери застосування касових апаратів (РРО) і суперечливу судову практику. Зараз навіть фізособи-підприємці зобов'язані застосовувати РРО, як тільки їх оборот перевищить 1 млн грн. Нагадаємо, роботу через касу треба починати з першого ж дня наступного кварталу (після того, як планка в 1 млн грн була перевищена).
Очевидно, що сфера готівкових розрахунків буде об'єктом підвищеної уваги податківців. З'явилися два нових документа. Один з них стосується правил виписування ордерів продавцями валюти, а другий описує вимоги до чекам платіжних терміналів. Нагадаємо, для терміналів поповнення рахунку та інших апаратів самообслуговування - видача фіскального чека обов'язкове з 1 січня 2016 р Виняток - термінали, які можуть тільки видавати гроші.
Нарешті, на думку юристів, на практику фінансових операцій все більший вплив надаватимуть рішення судів. Оскільки в Україні не прецедентне право, то такі рішення можуть бути дуже різними. Наприклад, давня проблема крайніх термінів подачі звітності вирішилася зовсім недавно.
Згідно із законом, якщо останній день подання звітності припадає на вихідний, то крайнім терміном подачі вважається перший робочий день після вихідних. Але потім виникає питання: як рахувати 10 днів, відведених на сплату податкових зобов'язань. Податківці завжди визначали дату сплати як суму днів, відведених на подачу звітів та сплату податку, а потім дивилися на календар (вихідний день виходить чи ні).
Але суд вирішив, що дата здачі звітності та дата сплати податку визначаються за календарем окремо. Тобто, 10 днів треба відраховувати від зрушеною дати подання звітності.
«Податківці спочатку чинили опір, але врешті-решт під тиском громадськості були вимушені погодитися з такою позицією», - підкреслив Петро Кричун.
Міжнародні перспективи
Експерти очікують, що в майбутньому роль бухобліку в роботі бізнесу буде тільки зростати. Особливо в зв'язку з курсом на деофшоризацію, про що вчора заявив і президент України Петро Порошенко. Нагадаємо, президент підтримує Правила контрольованих іноземних (офшорних) компаній (Controlled Foreign Company, CFC), які вже закріплені в законодавстві 38 країн, і може виступити з ініціативою впровадження їх в Україні.
У той же час визначення кінцевих власників офшорних компаній, за словами глави НБУ Валерія Гонтаревої, «стратегічно важливо для країни». А це означає, що шлях, по якому вже йдуть країни Євросоюзу відповідно до вимог документа Base Erosion and Profit Shifting Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) може повторити і Україна.
У такому випадку, за словами Дмитра Михайленка, офшори не зможуть вважатися надійним захистом, в тому числі від рейдерів. Крім того, містити за кордоном «компанії-оболонки», які не ведуть реальної діяльності, стане безглуздо.
Вже зараз українські податківці змогли допитати керівництво кіпрського офшору в справі компанії «Фенікс Капітал» і дізнатися, що воно виконувало накази з України і не брало участі в господарській діяльності компанії. Це визнається агресивної податковою політикою, спрямованою на відхід від оподаткування.
«Щоб легше відчути цю грань, я б радив власникам відкривати філії за кордоном, тільки якщо вони можуть зібрати з цього приводу прес-конференцію і пояснити, що ця закордонна компанія буде робити», - вважає Дмитро Михайленко.
