Коли в Україні підприємець досягає пікової точки зростання свого бізнесу, в голову приходить логічне рішення: потрібно виходити з товаром чи послугою на міжнародні ринки, повідомляє Finance.ua.

Податкові умови роботи українських підприємців за кордоном регламентуються наявністю або відсутністю договорів про уникнення подвійного оподаткування. За словами юристів, такі двосторонні договори між державами означають, що один і той самий доход або один і той самий об’єкт не може бути двічі оподаткований у двох країнах — тільки один раз і тільки в одній країні. Як правило, оподаткування стосується будь-яких зарубіжних операцій, які приносять підприємцю прибуток: реалізація товару, продаж частки в бізнесі або отримання роялті (перерахування винагороди, скажімо, від роботи інпідрозділів компанії за франшизою. — Авт.).

Якщо договору про уникнення подвійного оподаткування між країнами немає, на практиці це може призвести до подвійної сплати одного і того ж податку. «Схема подвійного оподаткування виглядає так. Людина отримала дохід від бізнесу в країні А і сплатила за нього, наприклад, 20% податку. Потім завела гроші в свою країну Б — і знову заплатила 20% податку, тільки вже у бюджет іншої країни», — пояснює голова представництва юркомпанії Immigrant Invest в Україні Ярослав Буличов.

В нашій країні норми про уникнення подвійного оподаткування регулюються Податковим кодексом та нормами кожної угоди між країнами. У ПК визначено: доходи платника від певного виду діяльності оподатковуються або в країні походження доходів, або в країні, резидентом якої є платник податків. «Це означає, що зарахування сплачених за межами України сум податків провадиться за умови письмового підтвердження податковим органом відповідної іноземної держави про факт сплати податку із зазначенням суми сплаченого податку або збору, бази, об’єкта оподаткування», — уточнює Буличов.

Тому краще звернути увагу на країни з низьким податковим навантаженням. Згідно з Євростатом, середня ефективна ставка податку на прибуток в ЄС в кінці 2016-го виявилася на рівні 20,9%. Водночас у Болгарії ставка податку — 9%, а у Франції — 38,4%. Для порівняння: в Україні податок на прибуток для юросіб — 18%, ПДВ — 20%.

При цьому, за його словами, якщо підприємець зможе зробити правильний вибір країни з метою подальшого розвитку бізнесу, це дозволить у найближчі 5-10 років забезпечити збут товарів по всьому регіону, що цікавить.