Обов’язок фізичної особи сплачувати податки в Україні залежить від його резидентності, яка в першу чергу визначається не наявністю українського паспорта, а фактом проживання на території країни.

Тобто, наша людина, яка працює за кордоном, може бути визнана як резидентом, так і нерезидентом України для податкових цілей, інформує Finance.ua.

«За загальним правилом, особа вважається податковим резидентом України, якщо це її місце проживання. Якщо людина живе і в нашій країні, і в іншій державі, то застосовуються додаткові критерії визначення податкової резидентності. Вони визначені в Податковому кодексі і угоді України про уникнення подвійного оподаткування», — розповів UBR.ua юрист ЮФ «Астерс» Павло Шовак.

Місце проживання визначається, зокрема, пропискою (реєстрацією). У випадку життя на дві країни резидентною визначається та, де у людини більш тісні особисті і/або економічні зв’язки — її центр життєвих інтересів. Як зазначає юрист ILF Арсен Бучковський, достатньою умовою для визначення центру життєвих інтересів є місце проживання членів сім’ї або місце реєстрації підприємця або самозайнятої особи.

Якщо постійного місця проживання немає і центр життєвих інтересів визначити неможливо, тоді застосовується третій критерій — проживання в Україні 183 дні або більше (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом податкового року.

Тобто, щоб не вважатися резидентом на момент отримання доходів, особа має довести, що її місце постійного проживання або центр життєвих інтересів за кордоном, або вона проживає за кордоном понад 183 дні у 2017 році.

«Якщо всі перераховані критерії не підходять, тоді резидентність визначається за громадянством. Треба враховувати, що якщо громадянин України офіційно не виїжджав на ПМП, то він буде значитися платником податку в Україні, тобто податкова автоматично буде вважати його резидентом», — пояснила UBR.ua юрист адвокатського бюро Оксани Кобзар Анастасія Зарудко.