«Перевірки підприємців контролюючими органами більше не будуть створювати перешкод для їх діяльності. Ми виведемо значну частину бізнесу з «ризикованого» і зменшимо кількість перевірок» - про це повідомив Голова Держпідприємництва Михайло Бродський сьогодні під час прес-конференції
«На сьогоднішній день чиновник може внести будь-кого (будь-який суб’єкт господарювання - ред.) у високий чи середній ступінь ризику і, скажімо, перевіряти його раз на рік. Так, зараз у деяких сферах спостерігається навіть дев’яностовідсоткове віднесення суб’єктів господарювання до високо ступеня ризику» - підкреслив пан Бродський. Якщо це питання буде внормовано, більшість підприємств будуть перекваліфіковані до іншого ступеня ризику – середнього, низького і, відповідно, суттєво зменшиться кількість планових перевірок органами нагляду (контролю). «Таких підприємств залишиться лише 10 %. Я бачу, що десь в три рази зменшиться кількість планових перевірок. За три місяці ми змусимо всі органи змінити свої критерії» - повідомив Михайло Бродський.
Відповідну постанову №752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» Кабінет Міністрів України прийняв 28 серпня 2013 року.
Наразі Уряд зобов’язав міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у тримісячний крок привести акти Кабміну та власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою. «Мається на увазі урядові документи, якими затверджуються критерії ризику, відповідно до яких органи, при формуванні планів перевірок, мають розбивати суб’єктів за високим, середнім або незначним ступенем ризику» - пояснив пан Бродський та додав, що саме від присвоєного ступеню ризику залежить кількість перевірок. Постановою № 752 передбачено, що якщо суб’єкт господарювання внесений до високого ступеню ризику, перевірка має здійснюватись не менше, ніж 1 раз на рік, якщо до середнього – не менше, ніж 1 раз на 3 роки, якщо до незначного ступеню ризику - 1 раз на п’ять років. Саме в цьому зрізі відбуваються значні порушення, оскільки досі не було чіткої методології віднесення того чи іншого суб’єкта господарювання до конкретної групи ризику. Тепер суб’єкт господарювання може прочитати постанову і чітко для себе зрозуміти, до якого ступеню ризику він віднесений.
Також Постанова регламентує відсоткове наповнення ступенів ризику. Так, до високого ступеню ризику має бути віднесено – до 10% суб’єктів господарювання; до низького ступеню ризику – до 30% суб’єктів господарювання; до незначного ступеня ризику – 60% та більше суб’єктів господарювання
Пан Бродський пообіцяв, що вже за три місяці на сайтах наглядових (контролюючих) органів мають з’явитись повні переліки того, що вони мають і можуть перевіряти. А якщо відповідної інформації не буде, підприємець зможе відмовитись від такої перевірки, більше того, акти, які ці органи виписуватимуть будуть незаконними. «Приходячи на перевірку вони (представники органу нагляду (контролю) повинні принести вичерпний перелік того, що вони перевіряють і повинен бути уніфікований акт, за яким вони складуть акт» - розповів пан Бродский та нагадав, що у разі виникнення правопорушення підприємці можуть звернутись на гарячу лінію Держпідприємництва: «Треба не боятися і звертатися. Давайте разом боротись та захищати ваші права. Закони вже є, залишилось змусити чиновників ці закони поважати».
Крім того, серед ряду проектів Держпідприємництва є закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності щодо притягнення до відповідальності посадових осіб контролюючих органів. Це урядовий проект, який вже внесено до Верховної Ради, він пройшов комітетські слухання і буде найближчим часом винесений на голосування. Законопроект передбачає відповідальність посадових осіб контролюючих органів за недотримання ними процедури здійснення державного нагляду і контролю. Передбачені жорсткі штрафні санкції та визначені дії органів, які кваліфікуватимуться як адміністративні правопорушення. «Сьогодні в Кодексі про адміністративні правопорушення немає статей, які дозволяють нам притягувати до відповідальності контролюючі органи, які здійснюють перевірки» - підкреслив пан Бродський.
На запитання журналістів, чи можна, за аналогією до реформи прокуратури, зменшити кількість контролюючих органів. Михайло Бродський відповів що Держпідприємництво вже займається цим: «Санепідемстанція вже була зменшена більш, ніж в два рази. Але це теж проблема, це живі люди… Треба звільняти, треба збільшувати контролюючим органам заробітну платню, бо, ви розумієте, контролер із зарплатнею у 1200 грн – це не контролер, а бандит». Крім того, голова Держслужби повідомив, що в Адміністрації Президента вже проходить законопроект, котрий скоротить кількість контролюючих органів з наявних 72 до 48. Більше того, цей проект передбачає можливість «прив’язати» сферу державного нагляду і контролю до контролюючого органу, що дозволить уникнути дублювання однакових функцій різними контролюючими органами і автоматично сприятиме зменшенню кількості перевірок.
