Протягом останніх років, власники мережевих аптек перетворили аптечну справу виключно на бізнес, а своїх провізорів на шахраїв, які торгують непотрібними ліками. Таку думку у дописі на власній сторінці у Facebook виклала Голова громадської організації “ФармРада” Олена Пруднікова, передає УНН.

“...ділки фармацевтичного ринку, власники великих мереж, які не є спеціалістами фармацевтичної галузі, бізнесмени, перекрутили роль фармацевта перетворивши у торговців непотрібних лікарських засобів та шахраїв!

Вкладаючи великий грошовий ресурс в засоби масової інформації власники аптечних мереж вводять в оману пацієнтів та громадян України, шантажують закриттям програми "доступні ліки", в участі якої бере більшість представників ФОП та аптек, які належать фармацевтам.

Ділки роздрібного фармацевтичного ринку лякають закриттям аптек у селах, хоча мережевим аптекам не належать аптеки у селі!” — зазначила вона.

Хибним також є твердження мереж про зменшення доступності ліків для маломобільних верств населення у разі ухвалення так званого “аптечного закону” (№ 8591), наголосила Пруднікова.

“На жаль, мережеві аптеки відкриваються "двері у двері", біля зупинок, ринків, в торговельних центрах, тощо.
У невеликих мікрорайонах міст працюють з однією аптекою лише фізичні особи підприємці-фармацевти, які переобладнали, згідно з законодавством, свої квартири під аптеки”, — пояснила вона.

Експерт додала, що олігархічний, монопольний, непрофесійний роздрібний фармацевтичний ринок України сьогодні очолюють громадяни України, які не вкладають коштів у приміщення аптек взагалі.

“Орендують за цінами дорожче ринкових... А отримані прибутки, за рахунок нав’язування непотрібних ліків, вони вкладають в нерухомість за межами України. Їх тут, крім надприбутків, нічого не тримає!
Підтвердженням нав’язування та виманювання у пацієнтів грошей на непотрібні ліки є те, що за останні роки в десятки разів збільшилось вживання населенням України лікарських засобів, а смертність зросла та скоротився середній вік тривалості життя!” — наголосила Пруднікова.

Саме тому фармацевти та провізори стали на підтримку “аптечного” закону (8591), проти якого виступили власники мережевих аптек, резюмували експерт. 

Як писав УНН, у парламенті зареєстрований так званий “аптечний” законопроект, яким депутати пропонують обмежити діяльність мережевий аптек, аби створити умови для розвитку малого та середнього аптечного бізнесу, чим забезпечити справедливу конкуренцію на ринку та зниження цін на ліки.

Представники мережевих аптек виступили категорично проти більшості норм “аптечного” законопроекту, бажаючи зберегти свій вплив на ринок. Так, зокрема, вважають автори документу, які продовжують відстоювати свої пропозиції. Серед них: обов’язкова вища профільна освіта для власників аптечних установ, кількісне обмеження на відкриття аптек одним власником, а також географічні обмеження на розміщення аптек.