Через збільшення акцизів на 100% в Україні значно зростає ціна на кріплені та ігристі вина
Непродумана політика в алкогольній галузі може загнати її в тінь і дискредитувати український товар на європейських ринках.
З лютого, після того як торгові мережі розпродадуть залишки торішнього товару, в Україні почнуть стрімко дорожчати алкогольні напої, пише Андрій Свирид в №3 журналу Корреспондент від 29 січня 2016 року.
Згідно із заявою Володимира Кучеренко, генерального директора компанії Укрвинпром, яка об'єднує понад 120 підприємств виноробної та виноградарської галузей, вино в країні подорожчає на 8-10 грн за одиницю продукції.
У свою чергу приблизно на 20 грн за пляшку подорожчає і 40-градусна. Подорожчання цілком очікувано викличе зростання продажів нелегальної і небезпечної для здоров'я контрафактної продукції.
Виробники кивають на непродуману акцизну політику держави і прогнозують швидкий занепад української алкогольної галузі.
Вино
У наприкінці 2015 року Верховна Рада затвердила закон про внесення змін до Податкового кодексу (№ 909). Спочатку в проекті документа, поданому Міністерством фінансів, передбачалося, що акцизний податок на сухі вина буде збільшений з 1 до 5 коп. за 1 л. При цьому ставки податку на кріплені вина, вермути і ігристе чиновники хотіли збільшити на 50%.
Зрозуміло, що виробники поставилися до чергового посилення фіскального тиску без захвату. Наприклад, голос вітчизняних виноробів, директор асоціації Виноградарі та винороби України Сергій Михайлечко прямо заявляв, що таке зростання ставок просто суперечить цілям, які переслідує Мінфін, - наповненню державного бюджету.
«50% -е підвищення обернеться обвалом виробництва і скороченням відрахувань до державної скарбниці на 26 млн грн», - заявив Михайлечко і підкреслив, що механізм використання зміни ставок акцизного податку для наповнення бюджету діє тільки за умови стабільної економічної ситуації. У разі ж його застосування до стагнації галузі (як з виноробством) наслідки є прямо протилежними.
Але спроби достукатися до здорового глузду законодавців принесли абсолютно несподіваний результат. У фінальній версії закону, намагаючись збалансувати дохідну і видаткову частини держбюджету, чиновники Мінфіну і народні депутати вирішили збільшити ставки податку на кріплені вина, вермути і ігристе на 100%.
При цьому голова комітету ВР з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна під час внесення відповідних правок в сесійній залі анонсувала майбутні зміни як «збільшення ставок акцизного податку <...> на вина, крім вин натуральних виноградних, на 100%».
Наївні винороби зітхнули з деяким полегшенням, адже відповідно до класифікації Податкового кодексу України до числа вин натуральних виноградних відносяться якраз «спірні» кріплені вина і вермути. А значить, акцизний податок на ці напої буде збільшено тільки на 50% (після дискусій з нардепами раніше неприйнятне збільшення вже здавалося виноробам найменшим злом). Тим більше що таке рішення напередодні голосування було підтримано комітетом жителя півдня.
Яке ж було їх здивування, коли текст закону був оприлюднений. Виявилося, що акциз на кріплені вина і вермути підвищили з 3,58 до 7,16 грн за 1 л, а податок на ігристе - з 5,2 до 10,4 грн, тобто рівно в два рази.
До речі, історія з підвищенням акцизу на горілку виглядає з точністю до навпаки. Спроби збільшити цей податок на 40-градусну на 100% закінчилися пом'якшенням «вироку».
Цікаво, що на початку акцизної епопеї винороби і виробники горілки виступали єдиним фронтом проти починань Мінфіну, однак потім, схоже, їх інтереси розійшлися. Подейкують, що горілчане лобі знайшло компроміс з відомством в обмін на посилення податкового тиску на винну галузь.
Кожне попереднє збільшення акцизу на кріплені вина завжди вело до зниження виробництва цих напоїв. Споживачі відмовлялися від них на користь більш міцного алкоголю
Адже кожне попереднє збільшення акцизу на кріплені вина завжди вело до зниження виробництва цих напоїв. Споживачі відмовлялися від них на користь більш міцного алкоголю.
«Скажімо, в 2010 році акциз на кріплені вина був підвищений з 0,5 до 2 грн за 1 л. У підсумку в 2011-му це призвело до падіння виробництва даної категорії на 65%. Зростання акцизного податку в 2014 році на 43% в поєднанні з втратою Криму призвела до падіння виробництва групи тихих вин ще на 48% », - наводить приклади Михайлечко.
міцний алкоголь
Спочатку підприємства горілчаної галузі пропонували Мінфіну збільшити податок на 15%, що, на їхню думку, допомогло б зберегти виробництво міцного алкоголю на рівні 2015 року та тим самим наростити податкові відрахування.
За словами генерального директора асоціації Укргорілка Володимира Остапюка, компанії аргументували свою позицію тим, що попереднє збільшення акцизу на спирт на 25%, затверджене рік тому, себе не виправдало: за десять місяців минулого року надходження від акцизного податку на спирт зменшилися на 150 млн грн за порівняно з аналогічним періодом 2014 го. А власне легальне виробництво лікеро-горілчаних виробів в січні-листопаді 2015 го знизилося в порівнянні з таким же з періодом попереднього року з 29,1 млн до 24,5 млн дал (горілки - з 19,4 до 16,7 млн дал) .
Але в поданому до Верховної Ради законопроекті про внесення змін до Податкового кодексу Міністерство фінансів запропонувало збільшити ставку спиртового акцизу в два рази - з 70,53 до 141,06 грн за 1 л 100% -го спирту.
Зрозуміло, що така пропозиція повалило виробників в шок. Як підрахувала генеральний директор ТОВ Істерн Беверидж Трейдинг Ольга Ивушкина, мінімальна ціна пляшки горілки після такого зростання податку склала б не менше 85 грн, що укупі з низькою платоспроможністю споживачів зробило б привабливими тільки випуск і реалізацію тіньової продукції. І це, за словами виробників, не гучні слова.
«Уже при діяли в минулому році ставки акцизу тіньовий оборот лікеро-горілчаних виробів в Україні становив 40%, а держбюджет недоотримав 5 млрд грн. При підвищенні податку до 141,06 грн Україна стане чемпіоном світу з продажу сурогату, пальонки і лівої горілки », - заявив Остапюк.
В результаті Мінфін пішов по давно перевіреним шляхом - після дивного проекту щодо посилення фіскального тиску чиновники запропонували компромісний варіант, який, на їхню думку, полягає в збільшенні ставки акцизу на спирт «всього» на 50% - до 105,8 грн за 1 л. Саме ця ставка і діє з 1 січня 2016 року.
Втім, компроміс вийшов лише на папері, а виробники ніяких ілюзій не мають. На їхню думку, затверджене збільшення акцизних ставок - це риса, переступивши яку, легальна галузь може остаточно програти тіньовому ринку. Адже, за словами Остап'юк, вже до весни мінімальна ціна пляшки горілки в роздробі зросте до 75 грн (з яких 30 грн - податкова складова).
Експерти підрахували, що рівень фіскальної віддачі від акцизного податку в Україні дуже низький - всього 23%
Але, як кажуть фахівці, програють не тільки виробники. Бюджетні надходження все одно виявляться меншими від запланованих. Експерти підрахували, що рівень фіскальної віддачі від акцизного податку в Україні дуже низький - всього 23% (іншими словами, уряд планує отримати збільшення надходжень до бюджету від акцизного податку 100 грн, а фактично отримує всього 23 грн). Для порівняння: рівень фіскальної віддачі в ЄС становить 81%.
Кримська проблема
Кінець минулого і початок нинішнього року ознаменувалися гучними новинами і скандальними заявами, що стосуються українського виноробства, як залишився на території Криму, так і евакуйованих з анексованого півострова на материк.
Обсяг продукції, що випускається виноробної продукції після анексії знизився майже на 50% (велика частина підприємств, які здійснювали розлив продукції, розташовувалися на півострові, а їх частка в загальному обсязі становила 55-56%.). Також Україна втратила другу за величиною після Одеської області сировинну виноградарську базу - близько 17 тис. Га.
«Без сумніву, втрата Криму стала просто руйнівним чинником для виноробства України, яке і без того останні п'ять років перебувало в стані регресу», - нарікає Михайлечко.
Крім того, що на території АРК працювали два найбільших державних виноробних підприємства з багаторічною історією - Массандра і Новий Світ. Власне ці два бренди і формували репутацію українського виноробства на світовому ринку. Після анексії Криму обидва підприємства були націоналізовані новими кримською владою, а директор Нового Світу Яніна Павленко зайняла ще й пост гендиректора Масандри.
Цікаво, що, за інформацією прес-служби Міністерства аграрної політики і продовольства України, Павленко була звільнена з держслужби лише міністром агррополітікі Олексієм Павленко, що зайняв цей пост в самому кінці 2014-го. І тільки в цьому році вона потрапила під пильну увагу української прокуратури. Зокрема, силовики встановили, що «призначеним окупаційною владою Криму керівництвом НВАО Масандра виставлені на продаж колекційні вина, які зберігалися в льохах аграрного об'єднання. Йдеться про унікальні примірниках вина урожаїв починаючи з 1935 року ».
У свою чергу в Масандрі заявляють, що «все вже вкрадено до них» і насправді колекцію розорили ще «при Україні» колишні керівники держпідприємства і його торгового дому - батько і син Бойко, які за 11 років нібито продали більш ніж 500 тис. пляшок колекційних вин.
Небездоганними виглядають дії українських чиновників і в питанні перенесення виробництва кримських вин на материк. В кінці минулого року все та ж Павленко забила на сполох, заявивши, що на території Херсонської області на потужностях ТОВ Кам'янка Глобал Вайн розпочато розлив фальсифікованих вин під ТМ Массандра. При цьому, за словами Павленка, фальсифікат пропонується в українському роздробі нижче відпускних цін кримського підприємства.
У відповідь на прохання Корреспондента прокоментувати ситуацію в Мінагрополітики досить розпливчасто повідомили, що ТМ Массандра як об'єкт інтелектуальної власності належить ГК НВАО Масандра, яке зареєстровано в Україні, знаходиться в управлінні Мінагрополітики і належить державі. Також у відомстві зазначили, що вони «відповідно до компетенції не відслідковують питання незаконного виробництва та обігу алкоголю».
При цьому радник міністра Олександр Лієв був більш прямолінійний, пояснивши, що «Мінагрополітики не володіє інформацією про законних підставах використання торгової марки Массандра підприємством ТОВ Кам'янка Глобал Вайн». На самому підприємстві ніяких пояснень того, що відбувається також не дають.
Загалом, з плутаних пояснень аграрних влади можна зробити два висновки: торгові марки Массандра і Новий Світ належать державі Україна. При цьому хто і на яких підставах їх використовує у виробничій діяльності, сама держава не знає і проконтролювати не може.
Більш того, перед новорічними святами міністр Павленко з радістю повідомив, що українці зможуть придбати кримські ігристі вина Нового Світу, випуск яких налагоджено в Харкові (!). Правда, як чесно зізнався глава відомства, мова йде виключно про використання торговельної марки.
«Використання бренду - ми організували цю процедуру на заводі шампанських вин в Харкові. А ось використання технології ... Ми зараз шукаємо, хто б міг це робити », - заявив міністр. (Новосвітовського вина славляться саме своєю класичною шампанською технологією - витримкою в пляшках в спеціальних погребах.)
На кримських підприємствах вже назвали харківську продукцію фальсифікатом. Поклавши руку на серце, з цим важко не погодитися - з одним лише застереженням: це фальсифікація на державному рівні. Подібна політика влади також прямо суперечить зобов'язанням України перед СОТ і ЄС в частині дотримання географічних зазначень походження товару.
