Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом не містить особливих преференцій для тих чи інших галузей економіки, надаючи рівні можливості як для українського сільського господарства, так і для промисловості, пише УНІАН.
Про це заявив голова торгового сектора Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж на круглому столі в рамках спільного проекту УНІАН та Представництва ЄС EUkrаine.
"Я хочу сказати, що проблеми, які характерні для промисловості і сільського господарства, насправді однакові. Глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі надає багато можливостей для всього спектру промислового і сільськогосподарського виробництва. У всіх випадках, коли ми говоримо про високотехнологічному виробництві або про базових галузях, таких як сільське господарство, питання полягає в тому, щоб стати конкурентоспроможним шляхом виробництва якісних товарів і відповідати вимогам сучасного ринку. ... Ми говоримо про глобальні виробничих ланцюжках. Зона вільної торгівлі дозволяє Україні вбудуватися в них в різних місцях і на різних етапах. Таким чином, розвивається економіка і створюються робочі місця ", - сказав він.
У свою чергу, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко, який був присутній на круглому столі, підкреслив, що Україні для вбудовування в глобальні ланцюги доданої вартості необхідна якісна і сучасна промислова політика, яка не використовуватиме застарілі протекціоністські інструменти.
"Держава не приділяє уваги промислової політики, а якщо і приділяє, то мова йде про якісь досить дивних цілях із серії" введемо мито на експорт металобрухту або заборонимо експорт лісу і оголосимо це елементом промислової політики ". Якщо припустити, що, можливо, колись в Україні буде побудована меблева промисловість, то на той час ці меблі будуть друкувати на 3D-принтерах, а традиційне виробництво меблів піде в небуття, будучи неконкурентоспроможним ", - зазначив експерт.
Як повідомляв УНІАН, зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року зріс на 6,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 6,5 млрд дол.
Українські експортери промислової продукції будуть платити на 20% менше в бюджет Європейського Союзу в разі набрання законної сили рішенням ЄС про розширення квот на безмитне ввезення деяких видів української продукції. Рішення має бути схвалено країнами-членами ЄС і Європарламентом.
Кабінет міністрів 11 жовтня ухвалив постанову про створення Національного комітету промислового розвитку України, який покликаний сприяти виробництву товарів з високою доданою вартістю і розвитку різних галузей промисловості для стимулювання економічного зростання.
