Вже в наступному місяці українці отримають перші платіжки за опалення за підвищеними тарифами. Нагадаємо, з 1 травня Кабінет міністрів України зрівняв тарифи на газ для промислових споживачів та населення. Крім того, було скасовано пільговий тариф на час опалювального сезону. В результаті, з 1 липня 2016 року, за рішенням Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) плата за теплову енергію і послуги центрального опалення зросла на 75-90%.
Перший удар - упівсили
З огляду на, що опалювальний сезон почався в середині жовтня, суми в платіжках відіб'ють тільки витрати на опалення протягом другої половини місяця. Тому треба бути готовим до того, що в грудні доведеться заплатити ще приблизно в два рази більше.
Які суми будуть стояти в платіжках, залежить від конкретного місця проживання. Наприклад, НКРЕКУ регулює тариф на опалення в містах, де підприємства теплокомуненерго виробляють теплової енергії понад 20 тис. Гкал на рік, а споживачам доставляється понад 18 тис. Гкал на рік.
Як повідомив член НКРЕКУ Руслан Машляковський, по всій країні це не більше 200 підприємств приблизно в сотні міст. У всіх інших населених пунктах тарифи на опалення повністю залежать від рішень місцевої влади.
"Там розмір тарифу часом на порядок вище, ніж встановлені комісією. Тому оголошення мораторіїв на підвищення комунальних тарифів місцева влада в 80% випадків оголошували себе ж", - говорить Руслан Машляковський.
Він також повідомив UBR.ua, що середній тариф на опалення по країні становить 33-34 грн за квадратний метр площі житла. Тому кожен українець може сам підрахувати, скільки доведеться платити цієї зими за опалення. Правда, це стосується лише будинків, не обладнаних будинковими приладами обліку тепла.
"У будинках з лічильниками підсумкова сума буде залежати від безлічі факторів. Наприклад, два однотипних будинки, що стоять поруч, можуть зовсім по-різному споживати енергію", - говорять в Комісії.
Наприклад, якщо один з них фасадом дивиться на північну сторону, в ньому часто не закривають двері в під'їзд і т.п., в результаті витрата тепла буде явно вище.
Втім, тепла зима, за словами директора департаменту НКРЕКУ з питань регулювання відносин у сфері теплопостачання Світлани Черних, може допомогти заощадити до 20% коштів при оплаті рахунків за лічильником.
Це не стосується споживачів, яким плата нараховується за нормативами. В цьому випадку вигоду від нагрівання житла до необхідних 18 градусів покладе собі в кишеню теплопостачальна організація.
У цьому сенсі більше пощастить жителям столиці. За словами Руслана Машляковський, до кінця року 100% київських будинків будуть оснащені будинковими приладами обліку тепла.
З чого складається тариф
Як пояснюють в комісії, тариф на тепло на 84% залежить від ціни палива. Ще 7% припадає на зарплату персоналу (це 50-55 тис. Чол., Які трудяться на підприємствах, підконтрольних НКРЕКУ). Тільки 5% тарифу - вартість електроенергії, і ще 4% йде на амортизацію обладнання, податки, оплату ремонтів та модернізації обладнання.
При цьому частка коштів, реально спрямовуються на ремонти, не перевищує 1% від зібраних зі споживачів грошей.
Знос мереж і обладнання сягає 65%, а на будівництво одного кілометра теплотраси необхідно 8-12 млн грн.
За словами Світлани Черних, витрати на виробництво однієї гігакалорії тепла складають в середньому 143 грн. У 2015 році головними споживачами тепла було населення (78%) і бюджетні організації (12%).
Проте, експерти заперечують значне збільшення звернень за субсидіями в зв'язку зі збільшенням тарифів на опалення.
"Центральним опаленням користується тільки 35% населення. І тільки на Київ припадає 15-20% центрального опалення країни. Навіть якщо всі 35% побіжать за субсидіями, це не буде 90% населення України, як прогнозують деякі експерти. Крім того, багато хто вже в торік оформили собі субсидії на газ.В цьому році можуть звернутися за субсидіями на опалення ", - розповів UBR.ua Руслан Машляковський.
