Скандальні результати кампанії е-декларування українських чиновників, які повідомили всьому світу про гігантські суми накопиченої готівки в своїх потайничках ($ 29 млн. міністрами, керівництвом НБУ, ДФС, Президентом, 12 млрд. грн. депутатами), можуть вилитися в нові вимоги іноземних кредиторів і регуляторів щодо України, вважають фінансисти - повідомляє UBR.ua.
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко допускає появу запитань до нашої влади з боку FATF - Групи розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей (Financial Action Task Force). А також з боку Міжнародного валютного фонду, від якого наша країна розраховує до кінця року отримати ще один транш в $ 1,3 млрд. МВФ може наполягти на доповненні Меморандуму новою умовою - про посилення вимог до готівкових розрахунків в Україні.
«У пакеті МВФ це питання може бути заявлене як структурний маяк. Треба тільки внести правки в поточний Меморандум про співпрацю. У листопаді повинна приїхати місія і в ході уточнення виставляються параметри на основі нових факторів, вони внесуть це як обов'язковий маячок для виконання. Така ймовірність дуже велика», - запевнив UBR.ua Устенко.
До чого готуватися.
У разі посилення готівкової вимоги, у влади залишаться варіанти дій. Або реанімувати відкладений убік проект постанови Нацбанку про зниження в Україні максимальної суми готівкових розрахунків зі 150 тис. грн. до 50 тис. грн: документ був готовий ще у вересні, але НБУ несподівано відклав його остаточне затвердження після громадського обговорення.
Або в хід піде поки не затверджена постанова Верховної Ради №5117 («Про антикорупційні заходи легалізації доходів»), яка вже два місяці бовтається в парламенті. У цьому документі прописані ще більш жорсткі вимоги: знизити максимальний ліміт готівкових розрахунків до 10 мінімальних зарплат. Сьогодні це 14,5 тис. грн, а в разі підвищення мінімальної зарплати з 2017 р, сума виросте до 32 тис. грн.
Правда, через відсутність ефективного контролю фінансисти поки вважають безглуздим зниження планки для розрахунків.
«Зниження порогу форсували щоб стежити за покупками понад 50 тис. грн. для виявлення незаконно отриманої субсидії. Але все вперлося в питання контролю - немає системи відстеження трансакцій, як і покарання за їх порушення. Спершу необхідно напрацювати систему контролю, а потім вводити зниження сум розрахунків», - підкреслив UBR.ua радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ.
Кращий варіант.
Сьогодні НБУ, як єдиний регулятор, який відповідає за грошовий ринок, має право приймати своє рішення, підкреслюють юристи. Адже постанова ВР - це не закон і його юридична сила слабкіше.
«У проекті парламентської постанови Нацбанку рекомендують встановити ліміт розрахунків, але це не обов'язок НБУ. Якщо ухвалили і затвердили, регулятор прийме її до розгляду. Але може дати висновок профільного Комітету Верховної Ради про те, що введення такого ліміту передчасне», - прокоментував UBR.ua керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегіда.
Інша справа, що НБУ, одна з небагатьох структур, яка найактивніше слідує рекомендаціям МВФ. А якою буде реакція Фонду і яку суму ліміту він може обумовити - поки невідомо. На заході мінімальна суми кеш-розрахунків 1 тис. євро, що цілком можливо, може виставити нам орієнтиром (і це буде відповідати 10 мінімальним зарплатам в 2017 році).
Щоб МВФ не вимагав зниження готівкового ліміту до еквівалента 1 тис. євро, експерти рекомендують Нацбанку самостійно почати поетапне зменшення максимальної суми готівкових розрахунків. Спочатку з 150 тис. грн. до 100 тис. грн., а потім і до 75 тис. грн.
При цьому, скорочення обсягів готівкового обігу повинна супроводжуватися, в першу чергу, виведенням зарплат із тіні, визначатися вигодою і безпекою безготівкових розрахунків. Інакше платежі ще сильніше підуть в тінь.
«Статистика покаже, що ніхто вище 50 тис. грн. не розраховується, але платежі будуть йти іншими шляхами. Чи не так складно, наприклад, продати диван не як одну одиницю, а як складові: чек на подушки, на розкладачку, на каркас. Це буде набагато гірше для економіки і знову - поза контролем держави», - зазначив UBR.ua старший економіст МЦПД Олександр Жолудь.
Захід проігнорує.
Якщо ж західні кредитори на чолі з МВФ не висунуть вимог, які зачіпають готівкові розрахунки, українці зможуть розслабитися - після ганьби з декларацією готівки, політичний бомонд не піде на обмеження розрахунків. Адже, частину заявленої готівки вони показали в розрахунку на власні заплановані витрати.
«Заявлений кеш - це приблизні запаси на 2-3 роки, можливо, до наступних виборів, який необхідний для забезпечення сформованого життя вже запланованих придбань. Щоб ніхто не цікавився, звідки золоті запонки. Навіщо ж себе обмежувати в розрахунках», - зауважив Олексій Кущ.
А враховуючи, що терміни проходження документів у Верховній Раді, залежать від політичної доцільності, а не від необхідності, то шанси на прийняття постанови за готівковими розрахунками дуже низькі.
Як підрахували в юридичній фірмі Pravovest, з листопада 2015 по сьогоднішній день, у ВР зареєстрували 4780 законопроектів і проектів постанов, з яких тільки 28% розглянули в залі. І лише 16% документів взяли в цілому.
«Шанси на прийняття постанови, виходячи зі статистики - 1 до 6. До того ж на порядку денному є більш важливі документи, в тому числі держбюджет-2017. А згадуючи, як чиновники люблять гроші, згідно їх е-декларацій, вони дуже неохоче підуть на різке зниження лімітів на готівкові розрахунки», - резюмував Гліб Сегеда.
