Він грає тільки по-великому і розмовляє тільки з великими людьми, тому проблеми малого бізнесу його не хвилюють, а маленьких українців він просто не помічає.
Олександр Грановский - це типовий приклад сьогоднішньої еліти влади і бізнесу, яка не намагається дотримуватися навіть видимості пристойності, і вже поготів не збирається шукати симпатій у виборців. У тіні свого «великого боса», що постійно заявляє, що усе невдоволення мас ініціюється агентами Кремля, вони створюють такі лихі схеми «розпилювання» держави, яким заздрять навіть їх донецькі «попередники».
Людина нізвідки
Його постійно плутають зі своїм тезком-однофамільцем, теж відомим «тіньовим» бізнесменом, що нерідко призводить до перемішування фактів з їх скандальних біографій і зводить нанівець гостроту публікованих матеріалів. Адже коли пишуть про одного Грановского, і помилково приписують йому «витівки» іншого Грановского, та довіра до таких публікація що наш герой - це Олександр Михайлович Грановский, який народився 25 грудня 1979 року в Києві, а зараз є депутатом Верховної Ради VIII скликання президентської фракції БПП «Солідарність». А ось його «двійник» - це Олександр Геннадійович Грановский, що народився 31 липня 1972 року в Умані, колишній депутат ВР IV скликання (2002-2006) фракції СДПУ (о), на виборах 2014 року до парламенту не зниклий, такий, що має великий бізнес в Одесі, і що входить до числа керівників декількох єврейських організацій (ХАБАД, Єврейська конфедерація України, Єврейська община Одеси). Він же є екс-співвласником журналу «Фокус» і бізнес-партнером Бориса Кауфмана (детальніше про них читайте Кауфман-Грановский і їх бізнес-інтереси : аеропорти, горілка, сигарети, банки, готелі).
Олександр Михайлович Грановский до євреїв теж має відношення: згідно нього куцей біографії, після закінчення престижної київської школи №86 з поглибленим вивченням іноземних мов (нині - гімназія «Консул», в якій навчання діточок Де він, нібито, отримав юридичну освіту - підтвердження чому ніхто ніколи не бачив. За іншими джерелами, вищої освіти у Олександра Грановского поки що немає - він його тільки отримує, числившись в одному з українських ВУЗ. Словом, його біографія в період з 1996 (закінчення школи) по 2001 рік - це просто вирвані сторінки. І ось ця «людина нізвідки» з сумнівною освітою у свої 22 роки стає топ-менеджером компанії «Karavan Real Estate Development», створеної Андрієм Гордиенко і Сергієм Хрипковым. А в жовтні 2003-го, коли компанія відкрила в Києві свій перший ТРЦ «Караван», Грановский став його керівником. Так-так, того самого «Каравану», який в 2012 році прогримів на усю країну пострілами Ярослава Мазурка, що розстріляв чотирьох охоронців торгового центру.
Хоча на той час Олександр Грановский вже давно не працював в «Каравані» (з 2007 року), проте ніс деяку частку відповідальності за подію як перший керівник ТРЦ, що заклав основи його охорона комплексу і отримала свою негативну репутацію у покупців, причому надовго - через що вбивство охоронців викликала у деяких жителів столиці деяка злорадність. Але «Караван» в 2003-2007 г.г. мав худу славу не лише із-за своєї охорони. У Інтернеті можна знайти інформацію того часу (відгуки і коментарі), де повідомляється, що керівництво ТРЦ не раз «кидало» з оплатою послуг рекламні агентства, обслуговуючі фірми, комунальні служби. При цьому звернення до його керівника не мало результатів, а про Олександру Грановском відгукувалися як про «цинічногопофігіста». Про репутацію свого керівника не могли не знати Гордиенко і Хрипков, проте ж не поспішали з ним розлучатися. І це знову підніме питання про того, хто ж такий Олександр Михайлович Грановский і звідки він взявся?
Із цього приводу навіть існує думка, що Грановский починав в «Karavan Real Estate Development» як зицпредседатель його проектів : занадто вже багато скандалів різного характеру виникало навколо «Каравану» ще з моменту купівлі землі для його будівництва. Але в даному випадку «зицпредседатель» повинен був не відповідати за численні порушення, а уміло відбивати усі звинувачення і вирулювати із складних ситуацій найвищого рівня - або, кажучи сучасною мовою, бути «кризовим менеджером». Але є і інша думка: що молодий Грановский був чиїмсь представником в «Karavan Real Estate Development» - чи то неназваного ділового партнера Гордиенко і Хрипкова, що вклався в справу, чи то деякого «даху», який протегував їх бізнесу в Києві. Упізнати це складно що ховає від усіх навіть родинні зв'язки. Але у будь-якому випадку можна сказати, що вже тоді Грановский мав талант і можливості пробивного «рішали». Тому він і управляв київським «Караваном» до повного закінчення спорудження ТРЦ (його вводили по частинах). А після Грановский матеріалізувався в якості «керівного партнера» компанії «Laguarda Low Design & Development» - зареєстрованої в 2007 році на Кіпрі, і заснованою дюжиною таких же кіпрських компаній. Як відомо, така хитромудра схема використовується і для фінансових операцій, і для приховання імен власників.
Як віджимали «SkyMall»
Саме в ході цього скандалу ім'я мало кому відомому «Каравану» Олександра Грановского прозвучало на усю Україну, і навіть за її межами. Почалося все в 2005 році, коли один з найбагатіших естонських бізнесменів Хиллар Тедер, що активно працював в Росії і Україні (він відомий своєю мережею маркетів «О'кей»), придбав в Києві 18 гектар землі біля з'їзду з Московського моста. Здійснення цього проекту, як і інших, в Україні проводилося через відкриття дочірніх компаній люксембурзької фірми «Retail Real Estate S.A»., належною Тедеру. У 2007 році, своїми силами, він побудував і відкрив першу частину проекту - супермаркет «О'кей-Україна». Добудові інших частин «SkyMall» (промтовари, послуги і розважальна частина) завадила криза 2008 року, який зупинив будівництво і «SkyMall», і інших проектів Тедера в Україні.
Для пошуку інвесторів, Тедер об'єднав усі українські дочірні компанії «Retail Real Estate S.A». в одну «Arricano Real Estate Plc», яка у свою чергу створила кіпрський офшор «Arricano Trading», а та - однойменне ТОВ. Незабаром він знайшов двох перспективних інвесторів: чесько-українського підприємця Томаша Фиалу і українського олігарха Андрія Адамовского. Фіалу на той момент володів компанією «Dragon - Ukrainian Properties & Development Plc» (DUPD), що є підрозділом «Dragon Capital».
А ось історія Адамовского була що Грановский і Адамовский вже тоді були бізнес-партнерами. Так от, до кризи 2008 року Адамовский-Грановский в партнерстві з донецькими бізнесменами Андрієм Малицким і Ігорем Филиппенко створювали мережу автозаправок «ВикОйл». А потім Адамовский (за іншою версією, Грановский) продали «ВикОйл» компанії «ТНК» за 71 мільйон доларів - при цьому кинувши своїх партнерів Малицкого і Филиппенко, не виплативши їм ні цента! Тяжба між ними тривала декілька років, у тому числі вЛондонському суді, і завершилася нічим. Після цього Адамовский і Грановский зареєстрували у Віргінському офшорі компанію «Stockman Interhold S.A». - і переказали на її рахунки ці 71 мільйон. Але гроші треба було кудись вкласти - і ось тут до комбінаторів, що називається, сам прийшов Хиллар Тедер.
DUPD чомусь почала скептично розглядати проект «SkyMall» (говорять, не обійшлося без впливу Грановского), а Адамовский погодився вкласти в проект 40 мільйонів доларів - але на тяжких умовах. По-перше, Адамовский забажав отримання статусу «керівного партнера» (так-так!). Було підписано угоду: компанія «Arricano» і «Stockman Interhold» створюють загальну фірму «Assofit Holdings Limited» (реєстрація на Кіпрі), в якій Томаш Фиала отримує 49,97%% акцій, Адамовский 50,03%% акцій, а главою компанії стає Олександр Грановский. Компанія «Assofit» стає власником ТРЦ «SkyMall» і добудовує його (для самого будівництво створили ТОВ «Призма Бета»), після чого Томаш Фиала Тобто Фіалу повинен був заплатити за них вже 51-53 мільйони (як відомо SKELET - info, насправді за Фиалой стоїть Хиллар Тедер, просто українські піарники намагаються перевести конфлікт в національну площину і прибрати з нього прізвище Тедера. За порадою нинішнього директора Arricano Михайла Меркулова).
При цьому сторони зобов'язувалися не розголошувати подробиці договору і не змінювати контроль володіння (не продавати контрольний пакет третій особі) ні в «Assofit», ні в «Arricano» або «Stockman». Проте фінансовий стан Тедера котився до банкрутства: він був вимушений закрити в SkyMall", що будується , свій маркет «О'кей-Україна» і здати площі в оренду «Ашану». Крім того, він продав 30%% акцій «Arricano» компанії DUPD - яка дуже сильно зацікавилася «SkyMall», коли той був добудований влітку 2010 року. Адамовский і Грановский скористатися цим, щоб звинуватити Тедера в порушенні договору : хоча 30%% - не контрольний пакет, але при їх продажі розголошувалися відомості договору про створення і ринкова ціна ТРЦ оцінювалася вже в 240-260 мільйонів доларів. Тедеру запропонували викупити 50,03%% акцій за ринковою ціною - він відмовився, і тоді Адамовский з Грановским почали багаторічну судову тяжбу проти Тедера, не забуваючи щороку на 20%% збільшувати вартість «викупу» - який в 2013-му досяг 90 мільйонів доларів. При цьому що знаходилася під управлінням Грановского " Assofit" успішно освоювала щорічний багатомільйонний прибуток «SkyMall». Нарешті, з 2014 року суди у Великобританії почали виносити ухвали на користь Тедера - у тому числі про те, що він має право викупити акції за їх договірною ціною на 2011 рік, тобто за 51 мільйон. Але тут виявилось, що за Грановский і Адамовский на той час встигли вивести активи «SkyMall» з «Assofit», розділити їх і переоформити на інші фірми. Так, частину ТРЦ передали у власність ТОВ «Призма Бета», а частину взагалі заклали у банк «Південий» - пов'язаний з партнерами Грановского.
Скандал не просто прийняв міжнародні масштаби: що Олександр Михайлович Грановский став приятелем Ігоря Кононенко – «сірого кардинала» Петра Порошенка (детальна довідка про нього: Ігор Кононенко. Армійський дружок президента). Останній зробив вигляд, що здивований цією історією, звично пообіцяв в ній розібратися - після чого більше до неї не повертався. А тим часом в 2016 році Лондонський міжнародний арбітражний суд прийняв остаточне рішення про передачу усіх активів «Assofit» компанії «Arricano Real Estate Plc», причому за 0 доларів! Але на той час Грановский і Адамовский так грунтовно обчистили «Assofit», що її активи коштували ненабагато дорожче.
«Лисі» прокурори
В травні 2014 року Александр Грановский становится депутатом Київрадивід партії«УДАР»: туда йогозапросив давній друг Ігорь Кононенко, такожвисуванець«УДАРа». А восени 2014-го приятеліразомвибирались депутатами Верховної Радиза списком БПП «Солідарність». Но за два роки Грановский жодного разу не вступив нізтрибуни, ні навіть зместа – вінн дуже сильно занят вирішенням багатьох питань та проблем. Ільки ці проблемине його виборців, про існування яких він навіть не згадує.
Олександр Грановский дуже швидко освоїв нову важливу роль – «рішали» вищого рівня при президентській «сім'ї». У створенні такого іміджу передусім прийняли участь піарники «SkyMall», найняті Михайлом Меркувым. Тобто такий імідж Грановский отримав за рахунок опонентів При цьому Грановский спеціалізується на двох напрямах: питання, пов'язані з Генпрокуратурою і судами, і проблеми, пов'язані з офшорами Кіпру. Цікаво, що на початку вересня 2016 року Грановский примудрився об'єднати ці два напрями і, по його власному визнанню, організував візит Генпрокурора Луценка на Кіпр (Детальніше про нього - Юрій Луценко. «Термінатор» української політики). Мета візиту - офіційна зустріч з Генпрокурором і главою поліції Кіпру по темі «розслідування злочинів режиму Януковича», а також багато неофіційних зустрічей з кіпрськими юристами і бізнесменами. Питання, що обговорювалися на них, залишилися не для преси, проте і меті візиту в головний офшор українських олігархів можна здогадатися: там Грановский «консультував» його за офшорними схемами. Цікаво, чи розповів йому Грановский про власні фірми, зареєстровані на Кіпрі?
Але ще цікавіше були невмілі опавдания Юрія Луценка, що намагався переконати журналістів в тому, що «департамент Грановского-Кононенко» є їх фантазією. Йшлося про Департамент по розслідуванню особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури України, на який мають величезний вплив Грановский і Кононенко. Різні джерела повідомляли, що Грановский фактично впливає на результат будь-якої справи, і при цьому грає роль головного посередника між «прохачами» і Департаментом. Цікавою була обмовка Луценка, що заявив наступне: «Грановский і Кононенко не мають права заходити ні в один кабінет в Генпрокуратурі, окрім мого». Ось вже воістину, що у тверезого на розумі.
Прикладом напруженого графіку «рішали» Грановского може служити лише один день з життя Олександра Михайловича, проведений їм в столичному ресторані «Ink» (травень 2016-го), де він зустрічався спочатку з екс-міністром енергетики і вугільної промисловості Володимиром Демчишиным, потім з директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Рувином, потім з главою окружного суду Києва Павлом Вовком, а після з підприємцем Сергієм Тищенко - чия компанія «Укройлпродукт» яка купила заарештовані нафтопродукти олігарха Сергія Курченко.
Не менш цікавою була і інше, зняте журналістами, проведення часу Олександра Грановского - із скандальним прокурором Сергієм Лисенком, якого називають лідером деякою«прокурорською ОПГ»що стали, завдяки журналістам, «Лисими птахами». Є інформація, що Лисенко свого часу допомагав Грановскому в «вичавленні» ТРЦ «SkyMall». У свою чергу, Грановский роблять і зворотні послуги: зокрема, говорили про те, що він врятував від люстрації немало своїх знайомих як в Прокураторові Києва, так і в самій Генпрокуратурі - за допомогою Ігоря Кононенко і інших впливових осіб президентської «сім'ї».Ще один скандальний старий зв'язок Олександра Грановского - колишній київський юрист Костянтин Ликарчук, що допоміг бізнесу Грановского ще в «нульових» і зав'язаний з ним у багатьох схемах. Зокрема, це з Ликарчуком він літав в Лондон на суди у справі «Assofit». Зрозуміло, що увійшовши до «сім'ї», Грановский тут же почав тягне у владу і своїх знайомих : в травні 2015 він влаштував Ликарчука на посаду заступника голови Державної фіскальної служби України (колишнє Міністерство податків і зборів), де тій очолив роботові митниці. Як відомо, закінчилося це скандальним звільненням Ликарчука, який примудрився обдурити детектор брехні! І що ж? Нещодавно рішенням Київського оточеного суду (з главою якого Грановский зустрічався в ресторані) Костянтин Ликарчук був відновлений на своїй посаді. Більше того, суд ухвалив виплатити йому зарплату за період його звільнення : 118,6 тисяч гривен! Втім, Ликарчук заявивши, що хотів лише виправдати своє «добре ім 'я» і не збирається працювати в ГФС, де, за його з'явилася інформація, що окрім українського і ізраїльського навіщо Грановскому знадобився гань і сусідньої, але абсолютно нецікавої в усіх відношеннях країни, настільки спантеличив журналістів, що сморід навіть забули про головешці: українське законодавство ніяк не вітає потрійне громадянство!Проте не одним рішенням проблем олігархів і чиновників живе Олександр Грановский. З 2015 року у сфері його інтересів виявився Одеський припортовий завод (ОПЗ) - ласий шматок для багатьох українських олігархів, за який вже давно йде неабияка бійка. Але як часто говорили журналісти, з літа 2014-го ОПЗ знаходиться під контролем нової президентської " сім'ї". І контроль цей здійснюється з допомогою людьми Грановского - наприклад його колишньої помічниці Ольгою Ткаченко, яку він зробив членом наглядової ради ОПЗ. До речі, в 2012-2013 г.г. Ткаченко як директор ТОВ «Призма Бета» сприяла незаконній перереєстрації «SkyMall», що дозволило Грановскому і Адамовскому буквально викрасти ТРЦ з власності «Assofit».
Поки усі думають, як би їм 26 березня 2015 року ПАО «Одеський припортовий завод» уклало з гонконзькою фірмою «Expo Trade Global Limited» контракт №1А-ЕХР-2015 на постачання 40 тисяч тонн аміаку. Здавалося б, все прекрасно: підприємство працює на експорт, тримаючи на плечах економіку держави. Проте подробиці контракту просто шокували. По-перше, аміак продавався за ціною 400 доларів за тонну - тоді як його ринкова вартість складала від 550 доларів. Більше того, контракт був потім переглянутий у бік зниження ціни до 291 долара за тонну! По-друге, фірма «Expo Trade Global Limited» виявилася типовою «одноденкою», а її кінці просто не змогли знайти. І подібних контрактів було ув'язнено декілька - в результаті держава втратила сотні мільйонів доларів, що осіли в чиїхсь кишенях.
У чиїх же? Адже згідно своєї декларації, народний депутат Олександр Грановский відноситься до «найнезаможніших» народних обранців України. У нього «всього» 938 тисяч доларів і 9 тисяч євро готівкою, 2 мільйони скромна квартира в 95 квадратних метрів і майже скромний позашляховик автомобіль BMW X3. При цьому з доходів Грановского - лише його депутатська зарплата (79,87 тисяч гривен) і 91 тисяча дивідендів по депозитах. Невже це усе, що він заробив багаторічною непосильною працею? Або ж решта залишилася лежати на Кіпрі?
Сергій Варис, для SKELET - info
