Минулого тижня в ЗМІ з’явилася вельми неоднозначна інформація: відтепер приватні виконавці будуть мати доступ до всіх наших з вами банківських рахунків. Яким чином? Та все дуже просто: тепер на підставі судових рішень вони зможуть вимагати від банків заарештовувати рахунки боржників і списувати з них гроші.

По материалам Арбитражник.

Справа в тому, що 16 лютого набула чинності те саме постанова НБУ яке, зокрема, зобов'язав банки арештовувати кошти на рахунках клієнтів після отримання постанови приватного виконавця, на вимогу виконавця списувати гроші та попереджати його про те, що клієнт, у якого є публічне обтяження, відкрив новий рахунок. Без цієї постанови НБУ приватні виконавці не могли б застосовувати на практиці повноваження, які вони отримали в зв'язку з набранням чинності відповідного закону.

Тепер же НБУ дозволив приватним виконавцям відкривати в банках спеціальні рахунки для виконання рішень господарських судів. Банки тепер зобов'язані повідомляти приватним виконавцям про відкриття в установі нового рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна.

Так що ж насправді чекає боржників і хто такі ці самі приватні виконавці? Чи йдеться про банальне коллекторстве і чи не означає це постанову Нацбанку, що зараз активно повертаються лихі 90-е з братками в малинових піджаках? Наскільки законно те, що вирішив втілити в життя Нацбанк, і до яких наслідків це може призвести? Про це «Фраза» запитала у людей, які вміють бачити підводні камені банківської системи там, де ми з вами їх просто не помітимо.

Володимир Лановий, доктор економічних наук, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ:

По-перше, колекторська діяльність є незаконною. Заарештовувати рахунки не мають права, оскільки ніхто не довів, що боржник не поверне борг. Це може зробити тільки сам факт визнання суб'єкта банкрутом. Тому це питання має вирішуватися виключно через суд шляхом зборів кредиторів, або ж повинні бути якісь інші форми. Але це має бути не через арешт майна, так як арешт майна в односторонньому порядку буде здійснюватися незаконно й неправомірно і невиправданих обсягах. Справа в тому, що сторона, яка осущствляет такий арешт, має переважне право в оцінці, в покритті і так далі, тобто немає ніякого права боржника. Повинно бути право кредтора і право боржника у вирішенні таких питань. Інакше ми всю економіку так перерубим: захотіли, заарештували майно, все забрали, закрили завод. І що далі?

У Національного банку немає прав втручатися у приватну власність, навіть якщо це стосується відносин з банками. Національний банк може регулювати діяльність комерційних банків, але ніяк не на відносини цивільного, господарського та іншого характеру. Тому я вважаю, що ця постанова не повинна бути підтримана Мін'юстом як законодавчий документ. Нацбанк зараз намагається втручатися у сферу, яка не перебуває в його компетенції і законодавчому регулюванні.

Владислав Старинець, економіст:

Безумовно, це може призвести до того, що колекторські фірми, швидше за все, не будуть бачити кордон своїх повноважень. У підсумку постраждають прості люди, так як колектори будуть інтерпретувати по-своєму, а тиск на самих дрібних позичальників посилиться. Ми прекрасно знаємо про те, що величезні агрохолдинги без особливих проблем пішли від своїх кредитів, від своїх боргів і їх заставне имщество вже давним-давно через суд відійшов до третім особам. Іншими словами, тиск на дрібних позичальників буде посилюватися, тоді як великі позичальники завдяки діркам в нашому законодавстві і нашої не зовсім ідеальною судовій системі абсолютно легально йдуть від своїх боргів і кредитів.

Що стосується того, чи вдарить ця ситуація з пересічним громадянам, які справно платять по рахунках, то, безумовно, людина у якої немає прострочень по кредиту, не потрапляє в зону ризику. Інша справа, що ми не можемо бути на 100% впевнені в тому, що коли чоловік звільнився з колекторської компанії, він не забрав з собою клієнтську базу даних і не почав її використовувати в приватному порядку. Подивіться, яка у нас зараз сильна злочинність і як у нас зараз розвинений кримінал. Цей момент неможливо гарантувати, а так як ми знаємо, яких людей зараз набирають у ці новоспечені колекторські компанії, то така ймовірність, на жаль, присутній.

Що стосується самого факту надання доступу до банківської інформації, то я вважаю, що це порушення банківської таємниці. У всьому світі перед тим, як отримати будь-яку інформацію, потрібно підписати десяток документів про нерозголошення конфіденційної інформації. Але, знову-таки, знаючи всі дірки, які у нас є, і знаючи, що все, що у нас не заборонено, то дозволено, я не виключаю, що існує проблема витоку величезних баз даних у не зовсім порядні руки.

Ерік Найман, фінансовий експерт, трейдер, інвестор, доктор економічних наук:

Це цілком може бути. Справа в тому, що це дійсно поліпшить платіжну дисципліну боржників. Якщо говорити про те, чи порушує Нацбанк букву закону, даючи доступ до рахунків боржників, то потрібно розуміти, що постанови Нацбанку проходять Мін'юст, який перевіряє їх на відповідність законодавству України. Тому якщо ця постанова вийде офіційно, то, повірте, з юридичної точки зору, там все буде законно.

Якщо говорити про те, до яких наслідків це може призвести, то більшість людей у нас все-таки законослухняні. Люди не грають з банками і платять по боргах, якщо у них є така можливість. А ось шахраїв дійсно треба ловити і карати, оскільки виходить, що добропорядочне позичальники платять і за себе, і за того хлопця. Те, що зараз намагаються ввести в принципі вигідно всім законослухняним громадянам, ну а про благополуччя незаконнопослушных громадян, я думаю, нам турбуватися не варто.

Не забувайте, що банки вже давно б'ють на сполох і кажуть: «Ви тут на нас навішуєте всі проблеми з депозитними вкладниками, ну так дозвольте нам тоді займатися і поверненням кредитів». У нас величезна кількість людей і компаній, які в змозі погашати борги, але вони їх не платять. Є таке прислів'я: «По боргах платять тільки боягузи». Тому в Україні це вже перетворилося на національний спорт, що, в свою чергу, породжує масу нових проблем, у тому числі і в економіці України.

Ми вже давно перестали дивуватися тому, що відбувається в нашій банківській системі, але найстрашніше те, що ми остаточно перестали довіряти і нашим банкам, і нашої влади. Що очікує боржників — питання риторичне, і ми всі чудово знаємо відповідь на нього. Але, на жаль, немає ніяких гарантій того, що інформація про банківські рахунки українців, потрапивши в руки колекторів, не стане бомбою уповільненої дії.