І що це може означати для стратегічної галузі України.
У полку «сірих кардиналів» найважливіших галузей української економіки вибуло. Після затримання Національним антикорупційним бюро України колишнього глави комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради Миколи Мартиненка його можна майже ймовірно вважати «збитим льотчиком», пише «ОЛІГАРХ».
З огляду на, що Мартиненко протягом останніх років називали «смотрящим» за НАЕК «Енергоатом» (оператор усіх чотирьох діючих атомних електростанцій України), можна зробити висновок, що його ера на цій ниві підійшла до свого завершення. Особливо з урахуванням того, яка серйозна підозра йому пред'явлена: за даними НАБУ, в період з 2013 по 2016 р злочинна організація в складі посадових осіб ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (монопольний добувач урану і виробник уранового концентрату в Україні), компанії -посередники з Австрії Steuermann і групи осіб, які контролювали зазначені структури (в числі яких, за версією слідства, знаходився Мартиненко) зробила розтрату коштів державного комбінату в розмірі понад $ 17 млн. Таким чином, мова йде про виявлення фактів колосальної корупції в атомній енергетиці України, що, природно, є вкрай негативним сигналом.
На фото - Микола Мартиненко
Інше питання, що святе місце порожнім не буває - і судячи з останніх подій, у одного з батьків-засновників «Народного фронту» вже намітився наступник. Ним може стати міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, якого називають на сьогоднішній день найвпливовішим «фронтовиком».
На фото - Арсен Аваков
Як уже писав «ОЛІГАРХ», найближче оточення Авакова ще кілька років тому поклало око на атомну промисловість. У серпні 2015 року було зареєстровано ТОВ «Атомні енергетичні системи України» (АЕСУ), одним із засновників якого став маловідомий харків'янин Роман Дружбін.
До цього він встиг засвітитися в якості співзасновника ще одного ТОВ - «Центральна нафтогазотранспортна компанія» - разом з авторитетним громадянином Олександром Павлюченко, відомим в певних колах в Полтаві як «Саша Браслет». Павлюченко офіційно числиться помічником депутата Верховної Ради від «Народного фронту» Ігоря Котвицького - колишнього члена наглядової ради ПАТ «Інвестор».
Це холдингова компанія, що управляє бізнесом родини Арсена Авакова (її бенефіціаром зараз значиться син глави МВС Олександр Аваков). Самого ж Котвицького знаючі люди з Харкова називають колишнім водієм Авакова, який заслужив довіру свого патрона і завдяки йому зробив запаморочливу кар'єру.
На фото - Ігор Котвицький
Чим примітно ТОВ «АЕСУ»? Це, мабуть, самий нескромний з усіх претендентів на поклади корисних копалин в Україні. Тільки-но з'явившись на світ, компанія придбала деякі «майнові комплекси» в Миколаївській і Дніпропетровській областях, після чого звернулася до Державної служби геології та надр з вимогою видати їй ліцензії на розробку родовищ з видобутку уранової руди. Причому - без проведення будь-якого конкурсу в принципі.
Коли Держгеослужба відмовилася піти на зустріч приватній компанії, остання звернулася до суду. Після довгих розглядів «самі справедливі в світі» українські суди, оцінивши вагомість аргументів позивача, встали на його сторону. В результаті в.о. глави Госгеслужби Микола Бояркіна, який на той час вже став фігурантом кримінальної виробництва, здався в лютому цього року - його відомство видало накази про видачу ТОВ «Атомні енергетичні системи України» спеціальних дозволів на розробку відразу чотирьох родовищ уранових руд в Україні. Йдеться про Сафонівському ділянці, Михайлівську площину (обидві - Миколаївська область), Сурську площину і Новогуровську ділянку (обидві - Дніпропетровська область).
Таким чином, в Україні з'явився перший в історії приватний ядерний ліцензіат, таку оборутку не змогло провернути свого часу навіть найближче оточення Януковича і згаданий вище «атомний король» Микола Мартиненко.
На фото - Микола Бояркин
Що може означати те, що сталося? Фактично, успіх АЕСУ означає початок масштабного переділу сфер впливу в одній з найбільш стратегічних та небезпечних галузей в країні, яка забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії. Концентрація в одних руках ліцензій на видобуток уранової руди (в Україні перебуває близько 2% всіх світових запасів урану) сприймається як заявка на встановлення «нового порядку» в атомній енергетиці, яка, очевидно, знаходиться на порозі зміни влади.
Але якщо з партійною точки зору можлива заміна Мартиненко на Авакова, на перший погляд, нічого не змінює (обидва є представниками «Народного фронту»), то стратегічно це може поставити атомну галузь України на межу колапсу, з усіма наслідками, що випливають. У цьому, м'яко кажучи, зовсім не зацікавлений ЄС, керівництво якого раніше виділили кредит в 600 млн євро на збільшення рівня безпеки енергоблоків українських атомних електростанцій.
І в нинішній ситуації це питання стає ще більш актуальним. Відомо, що Арсен Аваков, який називає себе творцем всіх українських добробатов, вважається фактичним покровителем ультрарадикальних рухів, включаючи батальйон «Азов». Досить сказати, що колишній заступник командира «Азова» Вадим Троян є зараз заступником Авакова.
А наслідки того, що життєво важлива галузь в умовах дефіциту енергетичного вугілля може стати «заручником» відомого своїм крутим норовом міністра, який будує свій вплив на особистій лояльності представників радикальних озброєних формувань, дуже складно переоцінити. Особливо в такий складний і нестабільний період, який зараз переживає Україна.
