У четвер, 25 травня, виповнюється 3 роки з дня обрання Президентом Петра Порошенка. На позачергових виборах 25 травня 2014 року Порошенко був обраний в першому турі, отримавши 54,7% голосів виборців, передають Українські Новини.

Всього на виборах проголосували 59,5% виборців (в 36 з 225 округів Донбасу і Криму вибори не відбулися), при цьому за Порошенка проголосувало найбільше виборців у всіх регіонах і в закордонному окрузі. Інавгурація Порошенко відбулася 7 червня 2014 року.

Він є наймолодшим Президентом, оскільки Леонід Кравчук став главою держави в 57 років, Леонід Кучма - в 55 років, Віктор Ющенко - в 50 років, Віктор Янукович - в 59 років, а Порошенко - в 48 років.

Порошенко, як і обіцяв у передвиборчій програмі, забезпечив проведення в 2014 році дострокових парламентських виборів, однак не за обіцяної пропорційною системою з відкритими виборчими списками.

При цьому він не виконав обіцянку внести як першочерговий у Верховну Раду законопроект про парламентську опозицію.

Також за допомогою парламенту і уряду Порошенко частково виконав обіцянку про децентралізацію влади, передачі багатьох, в тому числі фінансових, повноважень громадам, але не реалізував передачу виконавчої влади виконавчим комітетам обласних рад замість призначуваних главою держави губернаторів, зокрема через те, що внаслідок включення в проект Конституції в частині децентралізації пункту про "особливий статус" Донбасу, документ Радою не приймається.

За допомогою Ради і Кабінету Міністрів Порошенко також частково виконав обіцянку про реформування правоохоронної системи: реформа міліції і прокуратури завершена, судової системи - проводиться з урахуванням внесених змін до Основного закону, однак реформа Служби безпеки України поки не починалася.

Не були включені в передвиборну програму Порошенко проведення декомунізації, люстрації, створення антикорупційних органів або введення електронного декларування чиновників, однак відповідні реформи забезпечені владою за підтримки глави держави.

У передвиборчій програмі Порошенко обіцяв скоротити податки і зменшити ставки (що частково виконано урядом), а також перекрити всі офшори, при цьому в квітні 2015 року він став одним з фігурантів так званих "Panama papers", пояснивши згодом створення офшорів необхідністю передачі своїх активів в "сліпий траст" і заперечуючи ухилення від податків.

Перед обранням Порошенко також обіцяв забезпечити енергетичну незалежність, диверсифікацію поставок газу і скорочення споживання енергії, і за станом на сьогодні Україна не імпортує природний газ з Росії більше 500 днів.

Ще в перший місяць свого президентства Порошенко, як і обіцяв у своїй передвиборчій програмі, підписав економічну частину угоди про асоціацію з Європейським Союзом (про зону вільної торгівлі), в той же час безвізовий режим з ЄС для України вступить в силу 11 червня, хоча Порошенко обіцяв домогтися його ще в перший рік свого президентства.

У своїй інавгураційній промові Порошенко пообіцяв забезпечити підписання міжнародної угоди про гарантії миру і безпеки, включаючи військову підтримку, в разі загрози територіальній цілісності України - у вересні 2014 року і лютому 2015 року "мінські домовленості", погоджені лідерами "нормандського формату" (Україна, Німеччина , Франція, Росія), були підписані представниками тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації в Донецькій і Луганській областях, проте положення угод практично не виконуються.

На останній прес-конференції, яка відбулася 14 травня, Порошенко не відповів прямо на питання про те, чи збирається балотуватися на другий термін.

"Ще є майже 2 роки президентських повноважень і необхідно багато чого зробити ... Відповідно до Конституції кожен громадянин України, правда з деякими обмеженнями - що досяг 35 років, а мені є вже 35 років, має право балотуватися в Президенти. Я думаю, що на сьогоднішній день поки що занадто рано говорити щодо складу потенційних президентських кандидатів", - сказав він.

Чергові вибори Президента повинні відбутися 31 березня 2019 року.