Держоргани визначилися, як контролювати виконання провайдерами блокування заборонених російських сервісів і соцмереж. Незрозуміло, хто за це заплатить, пише LIGA.net.
Минуло дев'ять місяців відтоді, як президент Петро Порошенко ввів в дію санкцій проти РФ. Українським провайдерам заборонили здійснювати доступ до великих російських сайтів, таким як Яндекс, Mail.ru, а також соціальних мереж Однокласники та ВКонтакте на три роки.
Слабке місце заборони - держава не надала провайдерам пояснень, яким чином вони повинні блокувати інтернет-ресурси технічно і хто з державних органів контролюватиме виконання. Це додало плутанини. І кожен з операторів здійснював блокування в залежності від своїх особливостей і можливостей.
Було враження, що державні органи (Держспецзв'язку, НКРЗІ, кіберполіції, СБУ) не горіли бажанням розробляти будь-які роз'яснювальні документи та взагалі брати на себе ініціативу.
Доопрацьований документ, який регламентує, яким чином будуть блокуватися підсанкційні сервіси, сплив зовсім недавно, в процесі його узгодження між держорганами.
Нацкомісія з питань зв'язку та інформатизації схвалила необхідний проект постанови Кабміну, розроблений Держспецзв'язком (виконує функцію адміністратора в сфері телекомунікацій).
LIGA.net вирішила розібратися, в чому суть документа, ніж його прийняття загрожує для провайдерів і УАнету в цілому.
Що придумали в Держспецзв'язку
В узгодженому з НКРЗІ проекті зазначено, що оператори повинні здійснювати блокування сайтів по доменним іменам і відповідним їм IP-адресами. З одного боку, це найпростіша форма блокування. Для цього операторам не знадобиться купувати дороге обладнання. З іншого - вона дуже кістлява. Адже, заблокувавши IP, можна закрити доступ відразу до декількох ресурсів, які знаходяться за однією і тією ж адресою.
"Ми потрапимо туди ж, куди потрапили росіяни. Лочити (сайти. - Авт.) за IP - це шлях, коли можна залочити весь інтернет", - говорить керівник Інтернет асоціації України Олександр Федієнко.
CEO Датагруп Михайло Шелемба перейнявся питанням: а чи потрібні після цього DPI?
Потрібно сказати, що коли в минулому році указ набрав чинності, деякі провайдери були готові піти на більш жорсткі заходи - встановити на свої мережі DPI (Deep Packet Inspection - обладнання, яке використовується провайдерами для детальної фільтрації трафіку).
Такий захід значно ускладнив би роботу сервісів і додатків VPN, якими зараз користуються українці, все ще віддаючи перевагу сидіти у ВКонтакте та Одноклассниках (згідно з дослідженням Factum Group, відразу три російських сайту - ВКонтакте, Однокласники і Яндекс - потрапили в рейтинг найпопулярніших серед українців веб- сайтів).
Чиїм коштом моніторинг
Держспецзв'язку також визначився з тим, як контролює виконання операторами блокування. У проекті постанови сказано, що відомство має купити спеціальну апаратуру, яка буде стежити за тим, як провайдери блокують сайти.
Але, згідно з проектом, на це буде виділено всього 3,5 млн грн. Держспецзв'язку та СБУ повинні встановити спецзасоби на мережах, які мають з'єднання з мережами інших держав. Хоча з постанови неясно, на які саме мережі буде встановлено таке обладнання і чи вистачить зазначеної суми на його закупівлю.
"Вся ця постанову - профанація. Я в принципі не розумію, навіщо контролювати те, що апріорі виконати не можна? Адже ці всі блокування по IP і DNS - вони неефективні ", - відзначає голова ради Телекомпалати України Тетяна Попова.
На думку гендиректора групи компаній Тріолан Вадима Сидоренка, з постанови не до кінця зрозуміло, чиїм коштом буде здійснюватися установка обладнання спецслужб.
Учасники ринку в неофіційних бесідах з журналістом LIGA.net розповідали раніше, що сума, яка буде потрібно, щоб контролювати навіть 15 операторів, може становити кілька сотень мільйонів гривень.
"Може, це виділяють гроші не на обладнання, а на те, щоб змусити когось купити це обладнання", - розмірковує Сидоренко.
