Доставка вантажів по території України може стати дешевше і зручніше шляхом організації єдиної системи перевезень усіма видами транспорту - так званих мультимодальних перевезень. У всякому разі, на це роблять ставку в Мінінфраструктури при розробці плану розвитку перевезень - Стратегії сталого розвитку логістики до 2030 року, яку збираються затвердити в кінці квітня, пише UBR.
Йдеться про розширення можливостей переміщення вантажу за запланованим маршрутом, без перевантаження (наприклад, в одному і тому ж контейнері), але з використанням різних транспортних засобів (наземних, водних, повітряних), щоб якомога швидше доставляти товар замовнику. У тому числі іноземному.
«Це будуть конкретні нитки трафіку з усуненням вузьких місць. Наприклад, ж / д вузол в Ковелі, або поромна переправа в Чорноморську, створення «сухого порту» під Львовом. Далі будемо обговорювати цей план з вантажоперевізниками, портами, УЗ і за півроку формалізуємо цей план », - повідомив UBR.ua заступник міністра інфраструктури з питань євроінтеграції Віктор Довгань.
Поки відповідні розрахунки ще ведуться експертами Світового банку, а тому наскільки швидше або дешевше можна судити тільки дуже приблизно.
«Наприклад, по контейнеру, який доходить до стику в порту Чорноморськ. Його доставку треба здешевити на $ 2 тис., Щоб бути конкурентними з російським транзитом. По інших маршрутах ще треба вважати », - кажуть в Мінінфраструктури.
Перевезення контейнера з України до Китаю через Росію коштує $ 4,2 тис. За так званому новому «шовковому шляху» $ 6,5 тис.
Як правило, за всю мультимодальне перевезення несе відповідальність одна логістична (транспортна) компанія. Якщо залучаються й інші експедитори, то таке перевезення вже вважається интермодальним. При цьому зростає кількість оформлюваних документів, ростуть витрати та можуть виникнути складності при плануванні маршруту.
Курс - на південь і захід
Щоб прискорити та здешевити процеси логістики буде потрібно не тільки змінити п'ять законів (про ж / д транспорті, про автотранспорт, про внутрішніх водних шляхах і про перевезення небезпечних вантажів), але і модернізувати інфраструктуру і спростити митні процедури.
Оскільки понад 40% українського експорту тепер відправляється в ЄС, першими почнуть усувати вузькі місця на західному напрямку і припортових регіонах.
«Ми виділили окрему дирекцію в рамках Одеської залізниці, яка буде відповідати за взаємодію припортових станцій з портами та стивидорами. Буде «єдине вікно» для вирішення всіх питань з перевалки вантажів », - розповів глава ПАТ« Укрзалізниця »Євген Кравцов.
Але для збільшення обороту вантажів наші 13 портів треба поглибити до 21 м, щоб в них могли заходити судна умовною місткістю понад 400 тис. стандартних 20-футових контейнерів (найбільш поширені зараз в торгових флотах). Перший проект в порту Південний (Одеська обл.) Був реалізований за допомогою китайської China Harbour Engineering Сompany (CHEC).
Китайці взагалі беруть активну участь в модернізації нашої інфраструктури, в тому числі з урахуванням можливої реалізації проекту «шовковий шлях». Користуючись з грошей КНР ($ 330 млн) може бути побудований міст через Дніпро в Кременчуці, щоб пустити транзитний транспорт в об'їзд міста.
Правда на шляху товарів з Азії в Європу ще багато перешкод. Одне з них залізнично-поромний комплекс в Чорноморську. Цього року Мінінфраструктури сподівається знайти інвестора для модернізації цього комплексу. Очікується, що в 2018 році «Укрзалізниця» відремонтує другий паром (перший здали в минулому році) і переправа в Грузію через Чорне море таки запрацює.
Крім того, планується створити чотири термінальних комплекси на Дніпрі для доставки вантажем річковим транспортом, який, наприклад, розвиває компанія «Нібулон».
«Поки в 2017 році по внутрішніх водних шляхах було перевезено всього 6,7 млн тонн вантажів, що в 10 разів менше того, що вовтузилося по Дніпру в 1990 році» - уточнив Віктор Довгань.
За 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в цьому році відремонтують шлюзи на Дніпрі та проведуть днопоглиблювальні роботи.
Потягом, машиною, літаком
На західному напрямку особливу увагу буде приділено проектам з Польщею та Угорщиною. У Ковелі збираються створити аналог білоруського термінального комплексу на ж / д переході Брест-Малашевич. Від Ковеля до Польщі всього 65 км, є вузька європейська колія, яка потребує реконструкції (потрібно 10-20 млн євро). Також є перевантажувальні потужності.
«Ми б хотіли профінансувати це користуючись з грошей ЄС на розвиток партнерства зі Східною Європою. Зараз йдуть активні переговори з Єврокомісією. Ми провели ряд переговорів з польськими та німецькими ж / д компаніями щодо її експлуатації та залучення пасажиропотоку », - каже Євген Кравцов.
Чому вантажоперевезення в Україні перестали бути прибутковими
Проблема в тому, що збільшення експорту українських товарів до Європи наші вантажі перекривають підходи до кордону і не дають ефективно проводити транзит. Але будівництво терміналів УЗ (в середньому $ 100 млн) не потягне. Залізниця може тільки дати територію і ж / д інфраструктуру.
Аналогічні перевалочні вантажні комплекси можна організувати на базі теперішнього вузла в Чопі, і в Мукачево (з великим акцентом на пасажирський рух). Їх важливість зросте після відкриття Бескидського тунелю.
Те ж стосується будівництва автодоріг. Глава «Укравтодору» Славомір Новак заявив, що до 2022 року всі обласні центри України повинні бути пов'язані відремонтованими та новими дорогами. За 5 років Укравтодор направить на ремонт і утримання доріг 300 млрд грн. Зокрема, у 2018 році - 33,5 млрд грн, у 2019 році - 45 млрд грн.
Головне питання, де взяти гроші на всі ці проекти. Так, за словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, зараз першочерговими питаннями є фінансування, стадія готовності проекту, і ситуація з документацією щодо землевідведення.
Наприклад, для фінансування Великої кільцевої дороги навколо Києва поки розглядається три варіанти: користуючись з бюджетних грошей, шляхом залучення міжнародних інвесторів або на умовах концесії.
За словами співзасновника Союзу українських підприємців (СУП) Марії Барабаш, попри надлишок вільних грошей у світі (близько $ 1 трлн) інвестори хочуть бачити готове інвестиційну пропозицію. Тому поки українську інфраструктуру кредитують міжнародні організації, такі як ЄБРР.
Найбільш перспективним за частиною розвитку виглядає авіатранспорт, який також братиме участь в інтермодальних вантажних перевезеннях. Планується створити сім перевалочних комплексів в Борисполі, Львові, Одесі, Харкові, Запоріжжі та Гостомелі. Але і тут головна проблема, як визнає Віктор Довгань, фінансування всіх цих проектів.
