Запропоновані Президентом України нововведення до Конституції України, активно обговорювані суспільством, поза сумнівом, є виключною дурістю, якщо не диверсією, пише Аргумент.

«Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді по трудових спорах, спорах про захист соціальних прав, щодо виборів і референдумів, в малозначних суперечках, а також у зв'язку з представництвом малолітніх або неповнолітніх осіб та осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена. »

(Законопроект 3524, згідно з яким до Конституції України вносяться зміни в частині встановлення «адвокатської монополії»)

Запропоновані Президентом України нововведення до Конституції України, активно обговорювані суспільством, поза сумнівом, є виключною дурістю, якщо не диверсією, бо очевидно, що від впровадження новацій правовій системі України буде завдано непоправної шкоди, який призведе до колапсу використання існуючих і потенційних механізмів правозахисту.

Наприклад, «одним махом» передбачається, що будуть знищені (позбавлені можливості представництва в судах) т. Н. «Штатні» (але не мають адвокатського свідоцтва) юристи підприємств, установ, організацій, на собі тягнуть основний тягар судового захисту інтересів підприємства.

Необхідно віддавати собі звіт в тому, що існуюче в Україні кількість адвокатів (внесених до Єдиного реєстру адвокатів) - трохи більше 30 тисяч (на практиці їх кількість ще менше, тому що в реєстрі перебувають і адвокати, які померли, хворіють, відійшли від справ ( від практики), не кажучи вже про тих з них, хто має вузьку спеціалізацію діяльності (наприклад, загальнокримінальної спеціалізація) і не може бути повноцінним представником в господарських (розгляд спорів між юридичними особами) або адміністративних справах (спори із суб'єктами владних повноважень в податкових справах , оскаржень рішень фінансових інспекцій, суперечки про тарифи та ін.).

Також слід пам'ятати, що за судовими рішеннями стягуються суми, які становлять близько 10% національного ввп (тобто, в сфері «судового обороту» знаходиться і стягується до 150 млрд. Грн. В рік). При цьому на виконання державної виконавчої служби в чисельному вираженні надходить на стягнення від 5 до 7 млн. Виконавчих документів щорічно, тобто, виходячи з правила «один судовий процес - один виконавчий документ» - можна приблизно розуміти масштаби «судового ринку».

Чи зможе вказане нами кількість адвокатів «обслужити» настільки зненацька звалився суспільне замовлення по представництву правовідносин в судах - однозначно, ні.

До слова сказати, ідеологи нововведень виправдовують свої прагнення тим міркуванням, що рівень і якість представництва потрібно зробити вище, припускаючи, що адвокатську спільноту і задасть високі стандарти представництва. Це нісенітниця, бо традиційно відносини представництва навіть в теоретичному осмисленні правових інститутів і явищ зв'язуються виключно з таким явищем, як довіра, тобто, в чому психологічна схильність довірителя до повіреного, вольове і усвідомлене прийняття рішення про належний рівень взаємин.

Нав'язувати в подібних умовах якогось «чужака» (тільки на тій підставі, що у нього є якийсь документ) - нерозумно, тим більше, що в суспільстві останнім часом існує, м'яко кажучи, тенденція недовіри до будь-яких документів і «ксиву», їх несприйняття і відкидання.

При цьому відсутня логіка: чому ж тоді законодавець передбачає (пропонує) деякі категорії справ позбавити від адвокатського нав'язування ... Що, справи щодо виборів (де вирішується доля країни), по соціальних виплатах (де навіть кількох десятків гривень, неправильно нарахованих - залежить доля незаможного пенсіонера - нехай вже будуть з поганим рівнем представництва?

Або ж, справи про поновлення на роботі (де вирішується питання кар'єри, трудового стажу, честі і гідності звільненого людини) або спір за участю малолітньої або обмежено дієздатного громадянина - суперечки «другого порядку», «не для білих людей», малозначні, і нехай вже там боку копошаться без високої ролі адвокатури?

Це що, поділ сторін на різні сорти, в залежності від деяких факторів?

Що стосується припинення представництва юридичних осіб штатними юристами (що неминуче в разі прийняття змін до силу їх категоричності і безальтернативності), то досить просто промоделювати ситуацію «на пальцях»:

Надходить в господарський суд, скажімо так, багатомільйонний позов якогось великого олігархічного концерну до державного підприємства, нехай навіть буде «Нафтогаз України» або «Енергоатом».

Наприклад, судиться «Газпром» з «Нафтогазом України» за стягнення ста мільйонів доларів боргу за поставлений газ.

Будь позов практично завжди подається досить раптово, несподівано, і у позивача був час детально до нього підготуватися, вивірити правову позицію, зібрати докази, все красиво викласти і розписати.

У відповідача до призначеного судового процесу - місяць-два. Нагадаємо, що закон вимагає від суддів розглядати справи в короткі терміни (наприклад, в господарському суді - згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України - два місяці в можливістю продовження ще на 15 днів у виняткових випадках), а в світлі піднялися «хвиль» про необхідність підвищення виконавської дисципліни суддів - рядки будуть дотримуватися неухильно.

І ось тут відповідачу необхідно в світлі закону про держзакупівлі (суперечка багатомільйонний, справи складні, вимагають великих людських витрат по збиранню доказів, ціни питання величезні) провести тендер з пошуку адвокатської фірми, яка може представити інтереси. На формулювання вимог до виконавця, на публікації оголошення про тендер, на організацію роботи тендерних комісій, оцінку пропозицій - як раз цей час і піде.

Це якщо не буде оскаржень з боку фірм, яким було відмовлено у великому право «доступу до тіла» замовника.

А такі оскарження будуть, не сумнівайтеся, позивач постарається поставити на тендер «свою» фірму, яка б «каламутила воду» і не давала відповідачу почати повноцінну процедуру захисту, або, що ще краще - постаратися, щоб «своя» (правильно орієнтована) адвокатська фірма виграла тендер і «гідно» представила відповідача в суді, з блиском прогнозовано програвши справу, та ще й отримавши за це гонорар.

У разі ж належного розвитку подій - виграла тендер адвокатській фірмі потрібно буде як мінімум ознайомиться зі справою (за якою вже проведені перші засідання), зібрати свої докази (запросивши їх, якщо необхідно, з різних джерел), виробити позицію і так далі, і це все за решту кілька днів (в кращому випадку).

Шикарна, скажімо так, схема для рейдерства, дуже нагадує останні способи ведення військових дій на Сході: все робити красиво, вмирати за правилами, при цьому заборонити стріляти у відповідь і забрати навіть можливість адекватної відповіді ...

У звичайній ситуації (як зараз) таких проблем технічного характеру не виникає - в разі подачі позову від ворожої організації, штатні юристи державного підприємства автоматично починають готувати документи і заперечення, благо все під рукою, досвід є, навички за роки співпраці між відділами відточені ідеально, представництво в суді реалізовано на вищому рівні навіть штатним юрисконсультом - студентом третього курсу юридичного факультету, який розгромив наступаючі ворожі сили в складі трьох «модних» адвокатських фірм.

Автори законопроекту або не знайомі з технологією роботи юрслужб на підприємствах, або надходять усвідомлено, навмисне, дискредитуючи і знищуючи їх. «Штатні» юристи процедуру захисту інтересів рідного підприємства в судах здійснять ідеально і в десятки разів краще, саме за своїм статусом щоденного спілкування в підприємстві з усіма структурними підрозділами. «Штатний» юрист полірує свою кваліфікацію не один рік, кожен день вникаючи в нюанси виробництва, взаємовідносин, законодавства, правозастосовчої практики, знаючи ситуацію зсередини, «по запаху».

Навіть самий «слабкий» юрист великого енергетичного підприємства, який пропрацював півроку, дасть фору солідної міжнародної адвокатській фірмі з сотнею кадрових співробітників, які просто не мають навичок участі в специфічних суперечках.

І руйнувати подібну злагоджену систему, стверджуючи, що вона погана і неефективна, а ось сторонні дядьки в дорогих костюмах все вирішать - верх ідіотизму і реальна диверсія.

А якщо ще врахувати, що державне підприємство, на яке раптово подали в суд - ще й має доступ до секретних технологій, державної таємниці (оборонні військові підприємства) - то будь-який нав'язаний адвокат з боку - це прямий ворог апріорі, тому що має можливість здійснити замах на існуючі відносини в сфері захисту інформації від сторонніх очей.

Ну і не тільки великі державні підприємства будуть зобов'язані шукати собі адвокатів (крім складних схем по здійсненню державних закупівель - необхідно ще і турбуватиметься сплатою гонорару, який у адвокатів значно вище, ніж у простих юристів).

Турботи з пошуку адвокатів впадуть і на центральні органи державної влади (запропоновані зміни до Конституції ні в якому разі не містять для них винятків), і на органи міліції і прокуратури (які, наприклад, будуть зобов'язані шукати адвокатів на захист від позовів інших адвокатів про відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві діями правоохоронних органів) та органи місцевого самоврядування, і податкові інспекції з органами фінансової інспекції, органи антимонопольного комітету (зміни, повторимося, не містять винятків).

Податкові органи не зможуть відстоювати своє рішення про донарахування податків і зборів, тому що не зможуть знайти адвоката, і вже тим більше втовкмачити йому сенс спору (знову ж, інтереси податкової в такій справі ідеально представить бабуся-божий одуванчик, яка пропрацювала податковим інспектором два десятка років і може побачити «косяки» у податковій звітності підприємства, що перевіряється навіть не дивлячись в звітність). У такій же ситуації будуть і інші працівники контролюючих органів, завдяки мудрості і далекоглядності законодавця - виведені з гри на користь адвокатів ...

Інтереси в судах не зможуть представляти навіть кандидати і доктора юридичних наук, доценти і професори, навчили сонми студентів юридичних премудростям, в той же час, коли у їхніх учнів (додатково отримали адвокатсткое свідоцтво) - такі права з'являться ... Тобто, «яйця матимуть більше знань і можливості самореалізації, ніж курка ".

Ще (для повноти дослідження) розглянемо і наповнення терміна «представництво в судах». Представництво в судах - це не тільки красиві виступ перед судом напомаджених ідіотів в дорогих костюмах. Відкриємо ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, які в термінології «права і обов'язки сторін» детально розкривають зміст терміна «представництво в судах».

Сторони в суді мають десятки процесуальних прав, таких як знати про дату і місце слухання справи, заяву всіляких клопотань, просити про перенесення слухання або про відвід складу суду, знайомиться з матеріалами справи і записами засідань, отримувати копії документів, доповнювати матеріали справи документами та ін .

Всіх цих процесуальних прав сторона (яка не має адвоката) буде позбавлена. Сторона навіть не матиме право на ознайомлення з матеріалами справи (щоб толком зрозуміти, про що позов, які його заснування, який обсяг доказів потрібно для реалізації свого права на захист, який рівень кваліфікації адвоката повинен бути (які сформулювати вимоги до нього) .. .

При такій постановці питання - навіть сам тендер на наймання адвокатської контори повноцінно провести неможливо, бо будь-який контролюючий або правоохоронний орган буде мати досить обгрунтовані претензії, за зразком «а чому ви, не ознайомившись зі справою, раптом вирішили, що на захист від подібного позову необхідно витратити на гонорар найманої адвокатській фірмі сто тисяч гривень, якщо мова йде про визнання недійсним договору на суму в 10 тисяч гривень, тобто, на судові розборки було витрачено в десять разів більше, ніж існували ризики від програші справи? ».

Нагадаємо, сторона не має права на ознайомлення з матеріалами справи (не маючи адвоката), а адвокат, в свою чергу має право вступити в справу виключно на підставі договору (ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Замкнуте коло, виходить ...

Та й яка логіка взагалі? Навіщо взагалі свідоцтво адвоката для того, щоб зробити такі елементи представництва, як в суді сфотографувати матеріали справи, подати (здати) в канцелярію заяву «ми не встигаємо, просимо відкласти слухання на тиждень» або ж навіть отримати повістку-судовий запит «слухання призначене на таке-то число, принесіть для ознайомлення договір № 45 від 01.01.2015 »...

З подібними технічними діями по представництву зможе навіть впорається і студент початкових курсів вечірнього відділення юридичного факультету заочного технікуму фізкультури при ветеринарному інституті, проте, для їх здійснення, за задумом «геніїв законодавства» - потрібен як мінімум адвокат ...

Якщо адвокат (адвокатське об'єднання, фірма) раптом «по-дружньому» захоче ознайомиться з матеріалами справи і знявши копії - запропонувати їх замовнику для вирішення питання про обсяг допомоги та її вартості - адвокат (адвокатське об'єднання) може стати легким об'єктом для звинувачення в порушенні правил адвокатської етики (прийняття доручення без договору) і звинувачення корупції (що це за «дружні» підкилимні дії «під чесне слово», без формальних підстав, з чого це, приміром, «Енергоатом» дозволить адвокатському об'єднанню «Пацюк і партнери» поза угодою робити чогось зі справою, при ризиках, що справа «зіллють», поширять конфіденційну інформацію та ін.).

У подібній ситуації (виявленні дій без договору, які буде укладено тільки після проведення публічного тендеру) «конкуруюча» адвокатська угруповання зробить все можливе і неможливе для дискредитації і виведення протиборчої адвокатської угруповання зі справи, її знищення, усунення, залишивши процесуального опонента без будь-якої захисту.

Благо, Держфінінспекція і правоохоронні органи будуть вельми раді активно зайнятися «порушниками», як це у нас прийнято ...

Тому, запропоновані новації по перекрою Конституції в сторону «адвокатської монополії» - відвертий і нежиттєздатний марення, розрахований або на ідіотів, або на відвертих зрадників Батьківщини і казнокрадів, які під виглядом «адвокатської» допомоги або намагаються організувати масове розкрадання коштів або масовий і тотальний параліч правової системи держави.

Втішає те, що подібні «зміни» мають настільки явно нежиттєздатний і мертвонароджений характер для фахівців, які знайомі з азами представництва в судах - що не мають перспектив і «стихнуть» вже на перших кроках по їх впровадженню. Однак уже за ті недовгі дні по спробі «впихнути невпіхуемое» буде завдано колосальної шкоди правозахисної системі України, відновлюватися від якого доведеться не один рік.

Експерименти такого роду взагалі не можуть починатися в силу їх очевидною ущербності і божевілля.