Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко ініціювала всеукраїнський референдум з питання про безстрокову заборону на продаж землі в Україні. Проведення плебісциту саме по собі пов'язане зі складнощами, та й очікуваний результат далеко не очевидний. Однак, якщо українці підтримають ініціативу Леді Ю, наслідки будуть дуже серйозними, пише Віктор Авдєєнко і виданні «Апостоф».

Партія «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко ініціює всеукраїнський референдум з питання про заборону продажу землі сільськогосподарського призначення. Такий крок викликаний планами української влади провести земельну реформу, що передбачає, зокрема, скасування мораторію на продаж землі - на сьогодні його дію продовжено до кінця 2017 року. Проведення земельної реформи, в свою чергу, є однією з умов продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), яка відображена у відповідному меморандумі як "структурний маяк". Українська влада пообіцяли МВФ скасувати мораторій і дозволити продаж землі вже з 2018 року.

Тимошенко оголосила про початок підготовки до референдуму на початку квітня, а 19 квітня в Києві відбулися збори громадян з ініціативою проведення всеукраїнського референдуму щодо заборони продажу сільгоспземель. Питання, яке пропонується винести на плебісцит, звучить так: "Чи підтримуєте ви продовження існуючої заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення безстроково?".

Лідер "Батьківщини" заявила, що тільки український народ має право вирішувати долю своєї землі. У зв'язку з цим вона поставила в докір президента Петру Порошенко те, що він відмовився оголосити референдум з цього питання. "Президент повинен був виконати Основний закон і, як гарант Конституції, поставити один підпис під указом, провести референдум і запитати у людей: чи хочуть вони продавати українську сільськогосподарську землю. Ні, він цього не зробив. За спиною у народу підписав меморандум про співпрацю з МВФ і сказав, що землю продаватимуть ", - заявила Тимошенко.

Законний референдум

Питання, що пропонується Тимошенко і її партією, відповідно до українського законодавства може бути винесено на всеукраїнський референдум. Згідно з Конституцією (ст. 74), "референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії", а відповідно до закону про референдум (ст. 3), предметом всеукраїнського референдуму може бути, зокрема, питання "про прийняття або скасування закону України або внесення змін до чинного закону України ".

За Конституцією (ст. 72), всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або президентом. При цьому референдум може бути оголошений за народною ініціативою "на вимогу не менше 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи за призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис підписів у кожній області ".

Саме збором підписів тепер і доведеться зайнятися соратникам Тимошенко. У разі, якщо вони будуть зібрані, їх необхыдно бути представити в Центральну виборчу комісію. Якщо ЦВК не знайде порушень в процедурі збору підписів, вона направить відповідне рішення президенту. Після цього глава держави "видає указ про оголошення референдуму із зазначенням дати його проведення і сформульованими питаннями або проектом закону, які виносяться на всеукраїнський референдум" (ст. 28 закону про референдум).

Складнощі реалізації

Але це - на папері, нехай на ньому і надрукуваний Основний закон. Так, Тимошенко переконана, що влада буде всіляко перешкоджати референдуму. "Вони будуть маніпулювати своєю Центральною виборчою комісією, своїми силовими структурами, щоб не дати нам провести цей всеукраїнський референдум", - заявила вона.

Ініціативу референдуму щодо заборони продажу землі також підтримала партія "Свобода". При цьому сама ідея такого плебісциту зовсім не нова - істотно раніше з нею виступив лідер Аграрної партії Віталій Скоцик. Ще в березні він анонсував збір підписів проти скасування мораторію і поспішної продажу землі. Він також закликав усіх українських громадян об'єднати зусилля, щоб "зупинити дику і поспішну розпродаж землі".

Однак проблеми з проведенням референдуму можуть виникнути у його ініціаторів не тільки внаслідок підступів з боку влади. Не варто забувати, що для його проведення необхідно зібрати 3 млн підписів, причому в рамках процедури, описаної вище. Крім того, існують часові межі проведення референдуму, які можуть відсунути реалізацію його результатів (в разі успішного проведення) на досить віддалену перспективу. Відповідно до закону про референдум (ст. 29), "збір підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму ... проводиться протягом 40 днів з дня реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму ...". А згідно зі ст. 28 того ж закону, "указом президента України про призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якої є останню неділю п'ятдесятиденного терміну від дня видання указу". При цьому "процес всеукраїнського референдуму завершується через 15 днів після офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму" (ст. 23 закону про референдум).

Таким чином, на все про все у ініціаторів референдуму, в кращому випадку, піде 105 днів. Відповідно, з огляду на можливі затримки, в разі успішного проходження всіх процедур і, що важливо, підтримки українськими громадянами безстрокового заборони продажу землі, вони будуть мати на руках потрібне їм рішення десь до вересня. Але влада збирається провести земельну реформу через Верховну Раду значно раніше - згідно з меморандумом МВФ, це повинно бути зроблено до кінця травня. До цього терміну прийняти відповідний закон навряд чи вдасться, про це свідчить досвід проведення пенсійної реформи. Але до кінця поточної сесії, яка завершиться в липні, це цілком можливо. Інша справа, чи погодяться підтримати реформу нардепи - про це "Апостроф" писав раніше.

Аграрне питання

У всій цій ситуації, насправді, було б розумно запитати думку аграріїв, яких будь-які новації у земельному законодавстві стосуються в першу чергу. А у них ставлення до подій зараз в цій сфері зовсім неоднозначне.

"Сьогодні навколо питання ринку землі дуже багато політичних позицій, що є нормальною реакцією. Однак у мене питання: чи зможе Юлія Тимошенко реалізувати такий референдум? Думаю, що ідея правильна, якщо сам народ України буде вирішувати, а не кілька чиновників в" високих " кабінетах ", - сказав в коментарі" апостроф "глава Всеукраїнського аграрного ради Андрій Дикун, додавши, при цьому що навколо референдуму може виникнути непотрібний політичний піар.

Він підкреслив, що сьогодні в країні де-факто існує квазі-ринок землі, і "залишилося все менше аграріїв, які говорять, що в Україні взагалі не потрібен ринок землі". "Зрозуміло, що він нам не потрібен саме в 2018 році, і ці корупційні законопроекти, якими зараз регулюють, вони не припустимі для країни. Перед проведенням референдуму слід провести інформаційну роботу з аграріями, щоб вони зрозуміли, що втратять, коли ринок землі піде по правилами тих, хто його сьогодні впроваджує ", - зазначив експерт.

За словами Дикун, сьогодні більшості українців не цікаві деталі, пов'язані з ринком землі. "Більшості людей він не цікавий. Останні соціологічні дослідження показують, що це питання турбує тільки аграріїв і тих, хто впроваджує ринок. Тому для референдуму досить правильно сформувати тільки одне питання:" Ринок землі в Україні повинен бути, або не повинен бути? ", - резюмував він.

Юридичний аспект

Не зайвим буде нагадати, що зараз на розгляді Конституційного суду знаходиться подання 55 парламентарів щодо конституційності мораторію на продаж землі. Подання надійшло в КС у лютому, тому рішення по ньому можна очікувати через півроку, тобто, до кінця літа - приблизно тоді ж, коли можливий результат референдуму. В результаті, до цього часу ми можемо отримати прийняту Радою земельну реформу зі скасуванням мораторію, рішення КС (незрозуміло, з яким рішенням) і результати референдуму (також неясно, на користь продовження мораторію або його скасування).

Якщо Конституційний суд визнає мораторій неконституційним, то відповідні положення Земельного кодексу будуть скасовані і втратять чинність з дня ухвалення відповідного рішення КС України, якщо інший термін не буде визначено КСУ. "Після прийняття такого рішення КСУ новий мораторій на оборот сільгоспземель не може вводитися в силу конституційних гарантій недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав, передбачених ст. 22 Конституції України", - заявив "апострофу" радник адвокатського об'єднання "Юридична фірма" Аріо "Кирило Юхно . При цьому, за його словами, у можливому рішенні про неконституційність мораторію "цілком ймовірно, що в інтересах економічної безпеки України КСУ залишить на розсуд законодавця питання регулювання відносин щодо набуття прав на землі сільськогосподарського призначення іноземними громадянами та іноземними юридичними особами".

Однак набагато важливіші в цій ситуації результати референдуму (якщо він відбудеться). "Прийняте на всеукраїнському референдумі рішення за своєю юридичною силою переважає і норми закону, і рішення Конституційного суду України. При цьому для проведення референдуму не має значення ні можливий вступ в силу закону про обіг земель сільгосппризначення, ні рішення КСУ, яким би воно не було" , - підкреслив Юхно.