Верховний Суд роз’яснив, що гонорар за договором про надання правової допомоги має бути виплачений, незважаючи на призупинення права на заняття адвокатською діяльністю, якщо немає підстав для відповідальності за нанесення шкоди замовнику невиконанням або неналежним виконанням його умов з вини адвоката. Постанова по справі № 750/3888/16-ц (провадження № 61-1811св18) була винесена 25 січня, пише "Ліга".

Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийшов до висновку, що факт накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, не позбавляє його можливості отримати оплату наданих юридичних послуг, при відсутності доказів, що підтверджують наявність підстав для відповідальності позивача за нанесення шкоди замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов договору про надання послуг за плату з його вини.

Відзначено, що виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Встановлено, що договір укладався за взаємною згодою і вільним волевиявленням сторін, а відповідачка, підписавши його і розрахунок суми гонорару, і в подальшому заплативши позивачеві частину обумовленої суми, фактично погодилася з умовами і розміром гонорару адвоката.

Таким чином, відповідачка зобов'язана була доплатити адвокату решту суми гонорару за надані їй послуги в узгодженому сторонами розмірі.

Суд визнав безпідставним посилання відповідачки на невідповідність договору про надання правової допомоги адвокатом як на аргумент звільнення її від обов'язку по оплаті послуг, про що також йдеться в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів. Договір є правомірним з урахуванням положень статті 204 ЦК, оскільки не був визнаний недійсним в судовому порядку, питання про його розірвання не піднімалося і умови не оскаржувалися.