Українські банки не мають права виселяти позичальників з житла, купленого не на кредитні кошти. Про це йдеться в правовій позиції Верховного суду. Про це пише UBR.ua.

Йдеться про справу №6-3057цс1, присвячену спору Приватбанку зі своїм клієнтом.

ВСУ нагадав фінансистам, що виставляти людей з житла можна тільки в тому випадку, якщо вони не платять за іпотечним кредитним договором. А якщо квартиру або будинок купили за інші гроші і житло просто заклали при оформленні споживчого кредиту (на поточні покупки) або позики на покупку машини, то банк може лише стягнути нерухомість і переоформити на себе, а ось виселяти з нього не має права.

"Показовість даного випадку не в новому розумінні: банки як не мали права виселяти людей не з кредитної квартири, так і не мають. А в невпинному порушенні кредиторами чинного законодавства. Вони прекрасно знають, що не можуть виселяти в ряді випадків, однак все одно подають відповідні клопотання навмання - раптом суддя недодивиться або сторона на засідання не прийде. Нічим не гребують, щоб обійти права, дані боржнику чинним законодавством. Тому Верховний суд знову нагадав судам нижчих інстанцій, в яких випадках вони не мають право задовольняти клопотання про виселення кредитних боржників. Це також поширюється і на випадки продажу банками такого житла або реалізації його на публічних торгах», - пояснив старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.

Банку потрібно документами довести, що на житло придбали на кредитні кошти. Всі папери повинні бути в порядку, інакше справу згорнуть.

"Верховний Суд при перегляді даних судових рішень направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Причиною тому стала відсутність встановлення судами всіх складових суми заборгованості за кредитним договором та визначення джерел походження коштів, за які купувався предмет застави", - зазначив радник, керівник практики банківського та фінансового права АТ "Suprema Lex" Роман Оксанич.

У цьому ж роз'ясненні ВСУ підкреслив, що при судових суперечках за нерухомість обов'язково повинна вказуватися початкова ціна застави. Якщо її не буде, то позов банку також повинні завернути. Такі огріхи зазвичай виникають в двох випадках: або банк перекупив кредит у свого колеги і при передачі справ якісь документи загубилися, або його службовці просто безладно поставилися до судової суперечки.

"Банки не зможуть зловживати правом на придбання майна і робити звернення стягнення на предмет іпотеки при необгрунтованій доказовій базі. ВСУ зобов'язав суди нижчих інстанцій детально вивчати всю документацію по заборгованості, встановлювати вартість предмета застави для його подальшої реалізації", - сказав керуючий партнер ЮК "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.

Останнім часом, щоб не підкорятися строгим судовим правилами, банкіри стали частіше користуватися позасудовими процедурами.

"Я маю на увазі стягнення нерухомості за виконавчим написом, реєстрацію права власності за банком, реалізацію від імені банку предмета іпотеки третім особам, задоволення вимог іпотекотримателя на підставі договору між сторонами. По-перше, це дешевше, а по-друге - швидше. Але в більшості таких позасудових стягнень порушуються процедури, передбачені спеціальним законодавством. Це невручення вимог боржникам, ігнорування прав малолітніх, занижена оцінка предмета іпотеки та інші", - визнав Роман Оксанич.

Фінансистам не можна спускати такі речі, адже інакше все закінчиться зміною замків і фізичним виживанням сім'ї з квартири або будинку. Завжди потрібно перевіряти дотриманням банком всіх формальностей процедур. І якщо вони порушені - тут же їх оскаржувати.

"Слід негайно звертатися до суду з позовом про визнання дій нотаріуса або державного реєстратора (ким було перереєстровано майно) неправомірними і про скасування таких рішень. Також разом з позовом потрібно подати заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту. Це потрібно щоб убезпечити себе від проблем в майбутньому, коли банк реалізує майно третій стороні, і людині потрібно буде ще витребувати його у такого покупця", - пояснив Дмитро Касьяненко.