Про це повідомляє прес-служба компанії «Судово-юридична газета»

Верховний Суд України дійшов висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 30 березня 2016 року №6-1851цс15.

Ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (ЦК) передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в т.ч. права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ГК передбачає тільки в статтях 335 і 376 ГК. У всіх інших випадках право власності набувається на іншим не забороненим законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК).

Ст. 392 ЦК, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявну у позивача право власності, придбане раніше на законних підставах, в тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також в разі втрати позивачем документа, що посвідчує право власності.

Верховний Суд вважає, що при вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність або відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом , як правова підстава для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.