Як відомо, Верховний Суд України на даний момент активно відстоює ідею ліквідації спеціалізованих судів і введення інституту спеціалізованих суддів. Про це повідомляє «Судово-юридична газета»
На підтвердження цього Верховний Суд поширив документ під назвою «Побудова судової системи в Україні на принципах територіальності, інстанційності і внутрішньої спеціалізації суддів».
Основні ідеї цього проекту - трехзвенная судова система і повна ліквідація спеціалізованих судів. При цьому в кожному із судів, які залишаться, будуть працювати судді всіх спеціалізацій.
Одним з аргументів Верховного Суду є те, що адміністративні та господарські спори складають невеликий відсоток в загальному обсязі справ. Навантаження на суддів спеціалізованих судів також не така велика, як на суддів загальних судів. Але з цими аргументами категорично не погоджуються більшість суддів.
Своєю позицією в цьому питанні з «Судово-юридичної газетою» поділився суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Богдан Санін.
«Адміністративна юстиція в Україні на роздоріжжі. Чи знаємо ми, що кожна людина вільна, має свободи і права? Якщо так, то чи потрібні в демократичній державі інститути, які захищають права та інтереси людини від свавілля державних органів? Ми географічно знаходимося в Європі і щодня чуємо декларативні заяви політиків про їх великому бажанні перейняти європейські цінності, а натомість стикаємося з численними перешкодами ефективному функціонуванню механізму захисту прав та інтересів громадян. Створюється стійке враження, що політики тотально не поважають свідомість народу. В результаті непродуманих спроб перейняти тільки форму цінностей, без їх наповнення і чіткого механізму їх відстоювання людиною, в Україні було створено псевдокульт європейських цінностей.
На даний момент обговорюють ідею ліквідації спеціалізації судів. На моє переконання, цього робити категорично не можна. Існування в судовій системі окремої адміністративної юстиції є одним з тих дієвих механізмів, які служать запобіжником від падіння влади в прірву антидемократичного пристрою. Держава з сильними громадськими інститутами та чітким розумінням цінностей не тільки самостійно ініціює створення адміністративної юстиції, але також відстоює її ефективне функціонування. У європейських країнах, де вже існує адміністративна юстиція, навіть не виникає дискусій про доцільність її функціонування, оскільки це вже стало геном їх суспільного життя. У демократичній правовій державі адміністративна юстиція - це механізм захисту прав і інтересів кожного громадянина від порушень органів державної влади та їх посадових осіб.
У нас же дискусії про існування окремої адміністративної юстиції йдуть з самого моменту її становлення в Україні. Проаналізувавши статистику появи публічних заяв про відсутність необхідності функціонування адмін'юстиції в Україні, можна зробити деякі висновки. Подібні висловлювання виникають відразу після того, як суд в черговий раз вказує державним мужам на їх стратегічні помилки і стає на захист людини. В умовах реформування судової системи ряд політиків вважають, що вирішення питання припинення функціонування окремої адміністративної юстиції є першочерговим. Хоча, на моє переконання, при реформуванні судової системи центром має бути людина, її права та інтереси, непорушність всіх можливих інструментів, які дозволяють суду встановити істину в тій чи іншій справі. Захопившись самим процесом реформування, вже ніхто не звертає уваги на висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) №803 / 2015 від 26 жовтня 2015 року (CDL-AD (2015) 027), в якому вказується необхідність збереження автономії адміністративних суден. У моєму розумінні адміністративна юстиція - це унікальна знахідка для державних установ, адже через її призму можна проаналізувати всі гострі проблеми, з якими людина сама не справляється і змушений звертатися до суду. Державні діячі і реформатори мають можливість побачити прогалини в своїй діяльності і оперативно їх усунути.
На сьогодні ми перебуваємо в стані реформування практично всіх державних інститутів. Однак, в гонитві за популістськими ідеями була втрачена сама суть таких перетворень. Реформа - це не абстрактне явище, яке за легендою зробить всіх щасливими, а конкретні дії, спрямовані на вирішення існуючих проблем і попередження виникнення нових. Їх перелік досить широкий - від спрощення механізму доступу людини до якісних послуг від держави до усунення перешкод, які заважають людині вільно розпоряджатися своїми правами. А хто в державі взяв на себе обов'язок акумулювати таку інформацію? На моє переконання, відповідь на це питання очевидна: адміністративна юстиція. Саме синергія адміністративної юстиції та державних інститутів, їх тісна комунікація і взаємодія дозволять налагодити життя кожного українця », - підкреслив суддя.
