При проведенні перевірки фахівцем контрольного органу встановлено порушення положень п. 44.3 ПКУ, а саме незабезпечення збереження документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль, над дотриманням якого покладено на контрольні органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів про правомірність застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн., через те, що положеннями п. 121.1 ПКУ передбачена відповідальність, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Разом з тим, диспозиція п.п. 121.1 ПКУ застосовується, в тому числі й в разі вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування і т.д.), пише ligazakon.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що дії платника податків щодо повідомлення контрольного органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 ПКУ, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, наступного за днем надходження повідомлення до контрольного органу протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.
Постанова ВСУ від 12.09.2018 у справі № 815/7386/16
