Українська влада готує громадськість і пересічних громадян до того, що перевірки на детекторі брехні скоро увійдуть в масову практику. Нещодавно в парламенті був зареєстрований законопроект 4094-1 «Про поліграфічну діяльность». І це вже не перший документ на цю тему. В середині лютого в ВР з'явився законопроект №4094 "Про захист осіб, які проходять опитування на поліграфі", повідомляє УБР.
Якраз недосконалістю останнього автор недавнього документа народний депутат від "Самопомочі" Андрій Журжій і пояснює свою зацікавленість проблемою детекторів брехні.
"У законопроекті №4094 вирішені деякі аспекти проведення психофізіологічних опитувань. А прийняття законів" Про національну поліцію "і" Про Державний бюро розслідування "і розпочаті в Україні процеси євроінтеграції підняли питання необхідності законодавчого закріплення та врегулювання процесу використання поліграфів", - йдеться в пояснювальній записці.
Навіщо нам детектори брехні
Посилаючись на Американську асоціацію поліграфологів, Журжій стверджує, що точність інформації, отриманої на детекторі брехні, становить близько 90-96%. І це робить поліграфи популярними не тільки серед правоохоронців усього світу, але і серед приватних і державних структур. Ними користуються, зокрема, громадські захисники, адвокати, комерційні компанії (в тому числі, при прийомі претендентів на роботу).
Найбільше перевіряти людей на правдивість люблять в США, Мексиці, Японії, а з наших найближчих сусідів - в Литві, Росії, Хорватії, Сербії та ін. З недавніх пір поліграфи все активніше використовуються і в Україні.
За даними автора законопроекту, на сьогоднішній день їх застосовує поліція, органи Державної фіскальної служби, Міноборони, і, що найцікавіше - суб'єкти господарювання при прийомі на роботу і для отримання інформації особистого характеру.
З 2015 р Мін'юст видав наказ, згідно з яким отримані на поліграфі дані набули статусу офіційної інформації для кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ. Але до кінця використання поліграфа так і не врегульовано. Наприклад, немає чітких вимог до підготовки фахівців, які можуть проводити опитування, близько самих перевірок, переліку обов'язків поліграфологів і їх відповідальності та ін.
Що пропонується
Законопроект №4094-1 прописує кілька основних моментів. Це, по-перше, створення Національної асоціації поліграфологів, виключно члени якої отримають право перевіряти українців на детекторі брехні. Вона ж стане і головним органом самоврядування на цьому ринку: буде проводити сертифікацію, перевірку кваліфікації фахівців, їх навчання, розробляти методики опитувань, контролювати роботу поліграфологів і карати їх за порушення і ін.
По-друге, пропонується створити загальнодоступний Єдиний реєстр поліграфологів, який буде вести все та ж профільна асоціація. По-третє, повинні встановити чіткий порядок проведення опитувань, права "піддослідних". По-четверте, повинні бути внесені зміни в чинне законодавство, які дозволять проводити деякі експертизи не тільки державних, але і приватних поліграфологів, а також закріплять вимоги пропускати через детектор кандидатів на посади держслужбовців, проведення періодичних перевірок поліцейських, працівників НАБУ, СБУ та ін.
Всі ці нововведення повинні оплачуватися з бюджету. У законопроекті просять передбачити на 2017 р чималі кошти на реалізацію пунктів документа. Зокрема, на підготовку фахівців потрібно більше 50 млн. Грн. (У нас хороших поліграфологів всього 30 на всю країну). Крім того, один апарат коштує $ 3,5-4,5 тис., Натякає автор законопроекту, хоча конкретних сум на поповнення парку детекторів і не вимагає.
Юристам законопроект не сподобався. Керуючий партнер АО "Чудовський і партнери" Ігор Чудовський вважає його прийняття недоцільним. "По-перше, через організаційних питань. Він дуже схожий на закон" Про адвокатуру ", який передбачає створення так званого" міністерства адвокатури ", контролюючого всіх і вся. Так і тут, пропонується створити" міністерство поліграфологів ". По-друге, для проведення психофізіологічної експертизи в Україні вже є методична та нормативна база, а до Національного класифікатора професії в 2010 р була введена професія експерта-поліграфолога, що узаконило цю діяльність і статус фахівців ", - сказав він UBR.ua.
І додав, що висновки експертизи вже успішно використовуються в судах. Експерт вказує і конкретні недоліки в законопроекті. Наприклад, стаття 23 передбачає можливість необмеженого опитування по одній справі.
"Тобто, поки не будуть отримані результати, які влаштують сторону звинувачення", - дивується Чудовський. А в статті 26, де прописані гарантії для опитуваних, по суті, переписані норми закону "Про захист персональних даних". "Я так розумію, інших гарантій не передбачено?", - Зауважив юрист.
