Визначення Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 р. Справа №1570/2044/2012.
З 01.01.2013 року діє новий Закон України «Про зайнятість населення», ч. 4 ст. 3 якого визначено, що:
- іноземці, які постійно проживають в Україні, працевлаштовуються на підставах і в порядку, що встановлені для громадян України;
- іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу, який видається центром зайнятості в порядку, встановленому Постановою КМУ від 08.04.2009 р. №322.
Однак уявімо собі ситуацію, коли нерезидент-фізособа працює керівником підприємства без отримання такого дозволу. Питання: чи може це спричинити визнання угод, підписаних таким керівником, нікчемними або недійсними?
Відомості про керівника включаються державними реєстраторами до ЄДР на підставі поданої реєстраційної картки та прийнятого засновниками рішення. Закон про державну реєстрацію не вимагає перевірки наявності у такої особи (керівника) дозволу на працевлаштування.
У той же час, правочин (угоду), який чинять юрособи, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Отже, з одного боку, є офіційні відомості, внесені до ЄДР про керівника-нерезидента, який діє згідно зі статутом, з іншого – існує факт призначення нерезидента на посаду керівника з порушенням порядку працевлаштування.
Тому в даному випадку не варто ототожнювати порушення порядку працевлаштування іноземця на посаду керівника з наданням йому повноважень на підписання господарських договорів від імені юрособи.
На факт дійсності правочинів це жодним чином не впливає, як і сам факт відсутності дозволу на роботу не призводить до визнання укладених від імені юрособи угод нікчемними.
Проте за порушення порядку працевлаштування чинне законодавство передбачає спеціальну відповідальність юрособи-працедавця у вигляді штрафу.