Згідно із ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР та ст. 179 КЗпП відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використати повністю або частинами також батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та один із прийомних батьків. Відповідно з ч.4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» підставою для надання вищезазначеної відпустки є довідка з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною.
Враховуючи вищезазначене, за умови надання довідки з місця роботи матері дитини, згідно з установленими законодавством вимогами ст. 2 Закону № 504 гарантовано право батька дитини на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади).
Але ст. 2 Закону № 504 зазначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Відповідно до зазначеного, якщо чоловік не працює, він не має права на будь-який вид відпусток, зокрема і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки він не перебуває у трудових відносинах.
