Ст. 2 Закону України «Про відпустки» передбачає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» за бажанням жінки після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відпустка по догляду за дитиною надається жінці або іншій особі, зазначеній в ч. 7 ст. 179 КЗпП України, повністю або частково протягом періоду до досягнення дитиною віку трьох років.
При цьому жінка або інша зазначена особа може за своїм розсудом у будь-який час перервати частково оплачувану відпустку, а потім знову зажадати надання такої відпустки.
При бажанні одержати відпустку жінка подає відповідну заяву на ім’я власника або уповноваженого ним органу. Надання відпустки оформляється наказом.
Враховуюче вищезазначене, відмова адміністрації у разі отримання належним чином оформленої заяви від матері на перебування у соціальній відпустці по догляду за дитиною до трьох років та копії свідоцтва про народження дитини - є порушенням трудового законодавства України.
