Визначення терміну роялті дане у пп. 14.1.225 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Комп’ютерні програми також визнаються об’єктами авторського права. Вони охороняються як літературні твори (пп. 2 п. 1 та п. 4 ст. 433 ЦКУ).
Укладення «прямої» ліцензійної угоди з нерезидентом (без агентів, посередників тощо) підтверджує, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті. Також нерезидент не повинен бути з числа нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Враховуючи те, що ліцензіату надано право розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то він не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції. Отже, платіж за використання ліцензіатом програмного забезпечення згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.
