Згідно зі ст. 1 Закону України № 619-XIV від 05.05.1999 р. «Про металобрухт» (далі – Закон № 619-XIV), металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного чи морального зносу та містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів; власник металобрухту – юридична чи фізична особа, яка володіє, користується та розпоряджається належним їй металобрухтом у межах, визначених законом.
Також у ст. 1 Закону № 619-XIV зазначено: побутовий металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність.
Радимо вам переглянути Закон № 619-XIV, у якому, наприклад, вказаний порядок здійснення операцій з металобрухтом, зазначені вимоги до оформлення операцій з металобрухтом тощо.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ № 2755-VI від 02.12.2010 р. визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи-підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, однак діяльність із закупівлі побутового металобрухту в населення там не передбачена.
Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати закупівлю побутового металобрухту в населення.
