Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі – Положення № 88) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Законом та Положенням.
Відповідно до визначень Закону № 996-XIV первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV).
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади, проте документувати господарські операції можна і з використанням самостійно виготовлених
бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 Положен-
ня № 88).
Отже, бухгалтерська довідка відповідатиме ознакам первинного документа, якщо вона містить відомості про господарську операцію, а також інші обов’язкові реквізити, передбачені, зокрема, ст. 9 Закону № 996-XIV.