Вдруге за два роки Україна обирала парламент – цього разу перезавантаження законодавчої влади, незважаючи на усі проблеми та загрози, пройшло успішно, а до оновленого складу Верховної Ради потрапило 7 нових-старих політичних сил.
Роботу оновлена Верховна Рада України восьмого скликання за законом має розпочати не пізніше ніж за місяць після оголошення щодо свого офіційного обрання – до того часу мають остаточно визначитися імена усіх 423 народних обранців: 225 за партійними списками та 198 – за мажоритарними округами.
У цілому ж позачергові парламентські вибори в Україні всіма міжнародними спостерігачами визнано прозорими та демократичними, а більшість офіційних представників Європейського Союзу навіть не приховували свого задоволення як перебігом самого голосування, так і його попередніми результатами.
Так, голова комітету Європарламенту із закордонних справ Ельмар Брок назвав українські вибори «грандіозною перемогою демократії», комісар Євросоюзу з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле відзначив вибір українцями шляху до створення сучасної європейської країни, а голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу оцінив результати українського волевиявлення як «перемогу європейських реформ».
Підтвердили демократичний перебіг та організацію українських виборів і в ОБСЄ, представники якого, навіть попри проблеми з волевиявленням на Донбасі (у Луганській області голосування відбулося лише на 6 округах з 11, у Донецькій області – на 12 з 21), зауважили, що жодних підстав говорити про нелегітимність українського виборчого процесу наразі немає.
Не стримував емоцій і Президент України Петро Порошенко, за словами якого, виборча кампанія і саме голосування відбулися «чесно, демократично й прозоро, з високим рівнем політичної конкуренції».
Цікаво, що за день до початку голосування Петро Порошенко виступив зі зверненням до українського народу, в якому закликав співвітчизників підтримати «демократичну та проєвропейську більшість», явно натякаючи на партії влади: «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт», очолюваний Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Подібний хід від президента у «день тиші», коли будь-яка політична агітація була повністю заборонена, багато хто цілком справедливо розцінив як неприховане використання адмінресурсу під час передвиборчої кампанії.
Втім, якщо слова Порошенка і вплинули якимось чином на масового українського виборця, то назвати цей вплив вирішальним доволі важко, адже перемогу на парламентських виборах цілком очікувано здобули вже згадані «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» – розходження з попередніми прогнозами полягають лише у кінцевому розподіленні голосів виборців між усіма партіями, які врешті-решт подолали 5 %-й бар’єр та пройшли до парламенту.
Загалом же до складу нової Верховної Ради України восьмого скликання, за попередніми даними екзит-полів, потрапило 7 партій: «Блок Порошенка» (близько 23 % голосів виборців), «Народний Фронт» (21 %), «Об’єднання «Самопоміч» (13 %), «Опозиційний блок» (9 %), «Радикальна партія Олега Ляшка» (6 %), «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та «Батьківщина» (обидві партії набрали близько 5,5 % голосів).
У той же час, після підрахунку 61 % протоколів дільничних виборчих комісій, за даними ЦВК, серед зазначених політсил проблеми з проходженням в Раду мала лише ВО «Свобода», результат якої тримався на рівні 4,69 % голосів українців. Усі інші показники з розходженням у 1–2 % лише підтверджували правильність даних з досліджень екзит-полів.
Таким чином, незважаючи на вкрай низьку явку (за даними ЦВК свій голос за одну з політичних сил вирішили віддати лише 52 % українців, що дещо згладило враження від виборчого процесу), народ України продовжив термін дії мандату довіри, раніше виданий діючому керівництву нашої держави на чолі з Петром Порошенком та Арсенієм Яценюком.
Беззаперечну перемогу та право на формування власної конституційної більшості в парламенті отримали ліберальні проєвропейські та реформаторські партії (принаймні саме так себе позиціонують і «Блок Порошенка», і «Народний Фронт»), у той час як агресивні та багато в чому популістичні лозунги «Радикальної партії», «Батьківщини» та «Свободи» українців не влаштували, що особливо стосується політичної сили Олега Ляшка.
«Радикалам», які вели кампанію, опираючись на обіцянки очистити Донбас від сепаратистів та повернути Крим, напередодні виборів спеціалісти пророкували серйозну боротьбу за друге місце з «Народним фронтом», а чисту перемогу та близько 33 % голосів українців політологи заздалегідь віддавали «Блоку Порошенко». Очевидно, що такий сценарій не виправдав себе через небажання українців надавати беззаперечну перевагу одній політичній силі (як це було у 2012, після чого «Партія регіонів» фактично узурпувала владу в країні) – тепер у Верховній Раді буде створена рівноправна коаліція між «БПП» та «Народним Фронтом» (причому Яценюк, вірогідно, залишиться Прем’єром, а Турчинов – спікером парламенту), до якої, швидше за все, долучиться також і сенсація виборчої кампанії – «Самопоміч».
Разом з тим протистояти коаліціантам у новій Раді будуть представники «Опозиційного блоку» – найбільшого та найвагомішого уламку «Партії регіонів» серед тих, що брали участь у цих виборах. За даними екзит-полів, колишні регіонали отримали на свій рахунок від 7 до 10 % голосів виборців – опозиціонерів підтримав здебільшого їхній традиційний електорат на Сході та Півдні країни. За таких умов, враховуючи результати по мажоритарних округах, «Опозиційний блок» зможе сформувати у новому парламенті фракцію чисельністю від 25 до 50 депутатів.
Чи не найбільшого резонансу в підсумку волевиявлення українців отримав результат Комуністичної партії України, яка, набравши близько 4 % голосів та не вигравши жодного мажоритарного округу, вперше за всю історію незалежної України не потрапила до складу Верховної Ради нашої держави.
Більшість українців сприйняли цю інформацію вкрай позитивно – поразка комуністів та повне відсторонення їх від влади вперше за майже 97 років вважається певним символічним сигналом у сенсі «десовєтизації» України та ще більшого відходу нашої держави від радянського минулого. Втім назвати результат КПУ повним провалом також не можна: незважаючи на проблеми з законодавством та досить агресивне ставлення до себе в суспільстві, комуністи все ж зуміли набрати 4 % голосів та обігнати своїх прямих електоральних конкурентів – партію Сергія Тігіпка «Сильна Україна», якій перед виборами прогнозували куди більш солідний рейтинг, ніж фінальні 3 %.
Не можна не відзначити й чергову невдачу улюбленої партії російських ЗМІ – «Правого сектора», який знову не зумів залучити на свій бік достатню кількість українців, отримавши всього 1,8 % голосів. Разом із порівняно низьким результатом «Свободи» це свідчить про неготовність українського суспільства підтримувати радикальну націоналістичну ідеологію. Окрім того, свою роль зіграла також і низька явка серед населення – молоді люди, які є основним електоратом «Правого сектора», просто не прийшли на виборчі дільниці.
У той же час, на відміну від своїх партійних соратників, депутатом Верховної Ради точно стане лідер «Правого Сектора» Дмитро Ярош, який отримав впевнену перемогу на одному з одномандатних округів у Дніпропетровській області.
Тож свій черговий вибір Україна успішно зробила: перезавантаження ключового інституту влади – парламенту – завершилося перемогою проєвропейських сил, які повинні, не гаючи часу на кулуарну боротьбу за міністерські портфелі, оперативно сформувати новий уряд і вже в цьому році розпочати плідну роботу з порятунку нашої держави від остаточного колапсу. Завдань у Верховної Ради під номером «8» буде безліч, тому для всіх українців найголовніше, щоб ці «прозорі й демократичні вибори» не стали черговою профанацією на шляху побудови вільної та цивілізованої України.
